Рішення № 77842874, 14.11.2018, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/604/18 Провадження № 2/724/338/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

секретаря судового засідання: Рижак П.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження в містіХотині Чернівецької області справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №26/112/070912 від 07.09.2012р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «БМ Банк» звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №26/112/070912 від 07.09.2012р.

В обґрунтування позову зазначає, що 07.09.2012р. між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №26/112/070912 відповідно до якого останній отримав грошові кошти в розмірі 500 000,00 грн. зі сплатою 19,99 %. Дата остаточного повернення Кредиту – 06.09.2019р.

08.04.2015р. Хотинський районний суд Чернівецької області у справі №724/174/15 ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 522343,36 грн.

Разом з цим, незважаючи на ухвалене рішення, відповідачі продовжують не виконувати грошові зобов’язання з повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 17.01.2015р. по 19.04.2018р. в сумі 292090,08 грн.

Крім того, банком станом на 19.04.2018р. була нарахована пеня за несвоєчасно погашені проценти в сумі 79183,81 грн.

Також позивач зазначає, що виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором забезпечено порукою, а саме ОСОБА_2, про що укладено договір поруки №26/112/070912 від 07.09.2012р.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором №26/112/070912 від 07.09.2012р. в розмірі 292090,08 грн. та пеню за несвоєчасно погашені проценти в сумі 79 183,81 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, про причини не повідомив. В матеріалах справи наявна заява представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи, про причини не повідомили, відзив на позов не подали.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, хоча належним чином повідомлена про розгляд справи, про причини не повідомила, відзив на позов не подала.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2012р. між АТ «БМ Банк» (надалі Банк) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) був укладений кредитний договір №26/112/070912, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового користування грошові кошти (кредит) в сумі 500 000,00 грн., а Позичальник взяв на себе обов’язок повернути отриманий кредит та сплатити відсотки в розмірі 19,99 % за користування кредитом і комісійні винагороди в порядку та на умовах визначених даним договором, з кінцевим терміном повернення не пізніше 06.09.2019р. (а.с.6-9).

Додатком №1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом, в тому числі основної суми та відсотки за користування кредитом (а.с.10).

07.09.2012р. між ПАТ «БМ Банк» (надалі Кредитор) та ОСОБА_2 (надалі Поручитель), ОСОБА_1 (надалі Боржник) був укладений договір поруки №26/112/070912, згідно якого Поручитель зобов’язується перед Кредитором відповідати за зобов’язаннями Боржника, що випливають з Кредитного договору №26/112/070912 від 07.09.2012р., за яким Боржник зобов’язаний до 06.07.2019р. повернути кредит в розмірі 500000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19,99% річних, комісію, штрафні санкції у розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором (а.с.11).

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.04.2015р. у справі №724/174/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість станом на 17.01.2015р. згідно кредитного договору №26/112/070912 від 07.09.2012р. на загальну суму 522343,36 грн., з яких: 404284,10 грн. – строкова сума заборгованості по кредиту, 42947,56 грн. - прострочена сума заборгованості за кредитом, 4207,63 грн. – строкові проценти за користування кредитом, 60398,13 грн. – прострочені проценти за користування кредитом, 10505,94 грн. – пеня. Також судом встановлено, що пунктом 9.3 кредитного договору передбачено, що будь-яке невиконання відповідачем зобов’язання у строк визначений договором, надає банку право вимоги дострокового повернення кредиту, про що банк направляє повідомлення у порядку визначеному договором. Позивач скористався зазначеним правом і 05.06.2014р. на адресу ОСОБА_1 направив вимоги про виконання порушеного зобов’язання у тридцяти денний строк та попередження про можливість дострокового стягнення заборгованості в повному обсязі у разі невиконання вимоги (а.с.12-14).

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем здійснено нарахування відсотків за період з 17.01.2015р. по 18.04.2018р., розмір яких становить 292090,08 грн. Зокрема нарахування здійснювалось на строкову суму заборгованості (починаючи з 404284,10 грн.) та прострочену суму боргу (починаючи з 42947,56 грн.), яка кожен місяць змінювалась, строкова сума боргу в сторону зменшення, а прострочена – в сторону збільшення (а.с. 4-5).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до умов Кредитного договору №26/112/070912 від 07.09.2012р. сума кредиту підлягає поверненню до 06.09.2019р.

Судом встановлено, що згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов'язання в обумовлений сторонами строк ПАТ «БМ Банк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився з тридцятого дня з моменту отримання вимоги банку про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Аналіз указаних вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, при цьому кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Враховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 292090,08 грн. необґрунтовані, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів солідарно пеню за несвоєчасно погашені проценти в сумі 79183,81 грн. судом враховується наступне.

Відповідно до розрахунку пені, наявного в матеріалах справи, вбачається, пеня розрахована позивачем за період з 19.04.2017р. по 18.04.2018р. (а.с.5).

У зв'язку із необґрунтованістю вимог про стягнення процентів, вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів, теж є необґрунтованими.

З урахуванням вищенаведеного в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (місцезнаходження:01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КР №499538, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КР №840314, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором №26/112/070912 від 07.09.2012р. в розмірі 371273,89 грн., з яких 292090,08 грн. проценти за користування кредитом, 79183,81 грн. пеня за несвоєчасно погашені проценти – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.11.2018р.

Суддя: ОСОБА_5