Ухвала суду № 77837269, 13.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/8422/18

Провадження № 2/520/5278/18

У Х В А Л А

про залучення третьої особи

13.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні з власної ініціативи питання про залучення третьої особи до участі у справі за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова Світлана Олександрівна про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова Світлана Олександрівна, про визнання договору дарування договором купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений Позивачем, ОСОБА_4, та Відповідачем, ОСОБА_5, 26 березня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою С.О. за реєстровим № 508, удаваним з моменту вчинення та визнати його договором купівлі-продажу. Судові витрати за підготування та подання даної позовної заяви, а саме, вартість підготування експертного висновку про результати проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет в сумі 2300 гривень та судовий збір за подання цієї заяви в сумі 704,80 гривень, разом 3004,80 гривень, покласти на Відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що 26 березня 2018 року вона придбала у відповідача ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. Стверджує, що квартира була придбана із сумісних подружніх коштів, що належать їй та її чоловікові, третій особі ОСОБА_6, за 36000 доларів США. І хоча фактично між нею та Відповідачем відбувся договір купівлі - продажу квартири, ріелтори, що супроводжували цю угоду, умовили її підписати договір дарування квартири, пояснюючи це тим, що для укладення договору купівлі-продажу знадобиться нотаріально посвідчена згода від чоловіка на придбання квартири, а для цього необхідний додатковий час - для того, щоб чоловік приїхав з Німеччини до Одеси та відвідав нотаріуса. Але, як запевнювали ріелтори, на квартиру є інші реальні покупці, які готові її придбати без жодних зволікань, отже, якщо вона чекатиме свого чоловіка для оформлення всіх документів, вона просто втратить свій шанс придбати квартиру.

Позивач зазначає, що аргументи ріелторів здалися їй розумними та не маючі юридичної освіти й не розуміючі в повній мірі різницю між цими двома договорами та їх наслідки, вона погодилась на їх пропозиції. Отже, між нею, ОСОБА_4 та Відповідачем ОСОБА_5 був підписаний договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_5 нібито безоплатно передала у власність, а ОСОБА_4 нібито безоплатно прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою Світланою Олександрівною та зареєстрований в реєстрі за № 508.

Але позивач вказує на те, що насправді укладений між сторонами договір був оплатним та по своїй юридичній природі був правочином купівлі-продажу нерухомого майна, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 16 липня 2018 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 10 жовтня 2018 року, представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила витребувати у відповідача ОСОБА_5 оригінал розписки позивача, ОСОБА_4, складеної 26 березня 2018 року, із зобов'язаннями Позивача щодо можливої відмови від Квартири та наданих Відповідачу грошових коштів. Вказуючи на те, що для всебічного розгляду справи необхідно витребувати у Відповідача вказану розписку в оригіналі, адже з неї вбачається, що Позивачкою в день підписання договору дарування були прийняті зобов'язання стосовно Квартири в сумі, що дорівнює вартість Квартири.

Також представник позивача просить викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_10, яка мешкає за адресою АДРЕСА_2; ОСОБА_11, яка мешкає за адресою АДРЕСА_5; ОСОБА_12, яка мешкає за адресою АДРЕСА_3.

У судове засідання з'явилась також представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_3, яка проти задоволення даного клопотання не заперечувала та, в свою чергу, звернулась до суду з клопотанням, в якому просила прийняти до провадження суду позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова Світлана Олександрівна про визнання договору дарування договором купівлі-продажу.

Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_6 просить ухвалити рішення яким: визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений Відповідачем ОСОБА_4, та Відповідачем ОСОБА_5, 26 березня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою С.О. за реєстровим № 508, удаваним з моменту вчинення та визнати його договором купівлі-продажу. Судові витрати за подання цієї заяви в сумі 704,80 гривень покласти на Відповідачів.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 10 лютого 2016 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4. Проте вони проживають однією сім'єю та мають спільний бюджет з середини 2015 року, коли він почав приїжджати на певний період часу до відповідача в Україну.

Зазначає, що в 2017 році він та відповідач ОСОБА_4 вирішили придбати квартиру для спільного проживання у місті Одесі, оскільки в цьому місті проживає мати Відповідачки, вони часто приїжджають до неї та залишаються жити на декілька днів, отже, наявність власного житла поблизу матері Відповідача була б більш зручною для подружжя.

Після перегляду значної кількості варіантів квартир, він спільно з Відповідачкою вирішили придбати квартиру АДРЕСА_1. Первісно запропонована ціна на Квартиру становила 40000 доларів США, проте після прохання Відповідача, продавець, Відповідач ОСОБА_5, а точніше її представник, поступилася та погодилась продати вказану квартиру за 36000 доларів США.

Квартиру оглядала його дружина разом зі своєю матір'ю 22 березня 2018 року, оскільки на той час перебувала в Одесі. При цьому, між Позивачем та Відповідачем була домовленість, що на початку квітня 2018 року вони разом прилетять до Одеси, щоб оглянути Квартиру, та оформити у нотаріуса усі необхідні документи по придбанню Квартири.

Проте, як повідомила його відповідач ОСОБА_4 під час передачі авансу за Квартиру в агенції нерухомості, що відбулось 23 березня 2018 року, ріелтори, які супроводжували цю угоду, почали наполягати на продажу Квартири якомога швидше, мотивуючи це тим, що є інші реальні покупці, які готові придбати цю квартиру без зволікань. Дізнавшись, що він не може наразі приїхати в Україну для підписання угоди, або для підписання заяви про свою згоду на придбання Квартири і що це можливо лише на початку квітня, ріелтори запропонували його дружині підписати договір дарування квартири, мотивуючи це тим, що для укладення договору дарування нотаріально посвідчена згода від чоловіка не потрібна та договір дарування можна укласти не чекаючи, коли він матиме змогу приїхати в Одесу.

Отже, відповідачка ОСОБА_4 змінила свій авіаквиток з 24.03.2018 року на 29.03.2018 року, та залишилась в Одесі, щоб підписати договір дарування.

Таким чином, 26 березня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, був підписаний договір дарування, відповідно до якого Відповідач-2 нібито безоплатно передала у власність, а Відповідач-1 нібито безоплатно прийняла у власність спірну Квартиру. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою Світланою Олександрівною, реєстровий № 508 , але в дійсності укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою був правочином купівлі-продажу нерухомого майна, при цьому придбання нерухомого майна було здійснено на подружні кошти.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про витребування доказів та клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про прийняття позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та об'єднання його з первісним позовом були задоволені.

В подальшому, ухвалою суду від 05 листопада 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В ході судового засідання, яке відбулось 13 листопада 2018 року, постало питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, оскільки з'ясувалось, що Одеська міська рада також має вимоги щодо спірної квартири.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та представник третьої особи яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 - ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечували проти залучення до участі у справі ОМР.

Третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова Світлана Олександрівна у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає доцільним задовольнити вказане клопотання в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_4, треті особи Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

З позовної заяви в редакції від 18 травня 2018 року вбачається, що Одеська міська рада просить ухвалити рішення, яким витребувати від ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 49,75 кв.м. При цьому посилаючись на норми ст..ст. 387, 388 ЦК України, свої вимоги мотивує тим, що право власності на спірну квартиру набуто ОСОБА_14 шляхом незаконного заволодіння та привласнення комунального майна, а від так не набув у встановленому законному порядку права власності на квартиру на не мав правових підстав її відчужувати, а тому, на думку ОМР, і наступні правочини не спричинили виникнення у ОСОБА_4 права власності.

Відповідно до ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Частина 3 даної статті встановлю, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку (ч.ч. 5,6,7 ст. 53 ЦПК України).

Також статтею 54 ЦПК України передбачено, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.

Відповідно до ст.2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статі 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Таким чином суд вважає доцільним залучити Територіальну громаду м. Одеси в особі Одеської міської ради до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог, так як рішення суду у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 53 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Залучити Територіальну громаду м. Одеси в особі Одеської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до участі у справі за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова Світлана Олександрівна про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Комісарова Світлана Олександрівна, про визнання договору дарування договором купівлі-продажу.

Сповістити третю особу про дату судового засідання яке відбудеться 06.12.2018 року о 14.00 годин, направивши копію позову та додатки до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Куриленко О. М.