Рішення № 77834315, 14.11.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2667/18

Провадження №: 2-а/398/102/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" листопада 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді - Ковальової О.Б.,

за участю: секретаря судового засідання - Василяки І.І.,

розглянувши в м. Олександрії клопотання в адміністративній справі № 398/2667/18 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого сержанта поліції Горяного Віталія Миколайовича про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК №849268 від 20 липня 2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 липня 2018 року близько 10 год. 05 хв. керуючи автомобілем Тойота авенсіс він здійснив зупинку, ввімкнувши аварійний сигнал, так як почув сторонній звук , що нагадував звук пробитого колеса у зоні розташованій по вул..Софіївська,8. Закінчивши поверхневий огляд транспортного засобу та впевнившись, що з автомобілем все гаразд, він повернувся до свого автомобіля і маючи намір рухатись долі, вимкнув аварійний сигнал, коли до нього підійшли патрульної поліції, які не назвали свого прізвища , посаду та спеціального звання.

Один з поліцейських, який згодом представився як поліцейський сектору реагування патрульної поліції старший сержант поліції горяний Віталій Миколайович, повідомив йому, що що він порушив вимоги п. 15.9 и ПДР, зупинившись менш ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вважає, що розгляд справи був проведений в порушення вимог КУпАП, так як без з'ясування обставин справи, доведеності вини у встановленому порядку через дослідження доказів, ще до винесення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення, працівник поліції оголосив його винним у скоєнні адміністративного проступку.

В порушення ст. 251 КУпАП поліцейським не було запрошено свідків з метою доведення вини водія, хоча в його автомобілі знаходилось дві особи, які б могли бути свідками у справі. Крім того, відповідачем не було надано можливість позивачу використати право на правову допомогу.

Розгляд справи був проведений в порушення вимог ст..268 КУпАП.

Відповідачем не встановлено в постанові місце скоєння адміністративного правопорушення, так як згідно з розпорядженням Олександрійського міського голови №р-28-з від 19.02.2016р. затверджено нові назви мікрорайонів, площ, проспектів, вулиць та провулків у м. Олександрії, які підлягали перейменуванню, а в постанові зазначено вул. Луначарського, однак такої вулиці в м.Олександрії не існує. Також реквізити для оплати, зазначені в постанові серія НК №849268, були недійсними так як він отримав клаптик паперу, де були зазначені нові реквізити, які не відповідали вимогам квитанції.. На підставі вищевикладеного просить його позов задовольнити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК №849268 від 20.07.2018 року.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.08.2018 року у вищевказаній справі відкрите провадження.

Позивач в судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань та відзиву на позов не надав.

Згідно ч. 3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст.268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Також, відповідно до частини першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Судом встановлено, що 20.07.2018 року відповідачем винесено постанову серії НК №849268 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що позивач 20.07.2018 року не виконав вимоги п. 15.9 и ПДР та здійснив зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до пп. и п. 15.9 ПДР зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху. Пунктом 1.1 зазначених правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За приписами ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Щодо посилання позивача на порушення встановленого КУпАП порядку притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

На думку позивача, такі порушення полягали в тому, що відповідач здійснив розгляд справи на місці вчинення правопорушення, чим порушив вимоги ст.ст. 258, 276 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої доводи про те, що розгляд справи повинен був здійснюватися за місцезнаходженням органу Національної поліції, позивач посилається на ст. 276 КУпАП, яка визначає місце розгляду справи під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. У даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Постанова від 20.07.2018 року була складена на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ч. 4 ст. 258 КУпАП.

За таких обставин посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 276 КУпАП є необґрунтованими.

Також суд враховує висновок Конституційного Суду України, який викладений у рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, згідно якого скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На час розгляду конституційного подання і прийняття вказаного рішення, Кодексом України про адміністративні правопорушення не було передбачено застосування скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що набув чинності з 08 серпня 2015 року були внесені зміни до ст. 258 КУпАП у частині визначення випадків, у яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, а накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

В той же час, суд враховує наступне.

Ухвалою судді від 16.08.2018 року було постановлено витребувати від Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії НК №849268 від 20.07.2018 року, копію письмових пояснень ОСОБА_1 з приводу правопорушення, якщо вони ним надавались, а також копії всіх відеозаписів правопорушення, які були зроблені за допомогою відеокамер, що розташовані на одязі патрульних поліцейських та в автомобілі патрульних поліцейських, та копії свідоцтв (сертифікатів) про перевірку технічних засобів (приладів), які використовувалися для фіксації правопорушення. Однак, відповідачем вимоги ухвали не виконані, витребувані докази не надані.

З цього приводу суд зазначає, що сама тільки оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вини позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема , скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ч.1 ст.122, ст.ст.247, 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст.72, 77, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2н., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого сержанта поліції Горяного Віталія Миколайовича (місцезнаходження юридичної особи: 28000, Кіровоградська область м. Олександрія, вул. 6-го Грудня,49 код ЄДРПОУ

40108709)про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправними дії поліцейського сектору реагування патрульної поліції Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого сержанта поліції Горяного Віталія Миколайовича щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 849268 від 20.07.2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.07.2018 року серії НК № 849268 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 255 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя