Рішення № 7783050, 29.01.2010, Красногвардійський районний суд

Справа № 2 –22/ 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2010 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого – судді Проскурні С.М.,

при секретарі – Мойсеєнко М.В., Пилипенко Д.С.

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми страхового відшкодування (збитків, завданих дорожньо-транспортною подією),

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант» (далі – ЗАТ «СК «Мега-Гарант») у березні 2008 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування (збитків, завданих дорожньо-транспортною подією), мотивуючі вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної події 11.09.07 було завдано шкоду автомобілю RENALT MAGNUM, власником якого є ТОВ «МЕКАП», за кермом якого знаходився водій – ОСОБА_5 Вина в ДТП водія ОСОБА_3, який перебував за кермом автомобілю DAF Truсks, встановлена постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 20.12.07. Автомобіль, яким було спричинено матеріальну шкоду, належить на праві власності ОСОБА_2 Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму заборгованості 26369,26 грн. та судові витрати в розмірі 293,69 грн.

Ухвалою суду від 22 січня 2009 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено приватного підприємця ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діяв на підставі виданої йому довіреності, позовні вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, підтримав.

Відповідно до пояснень представника позивача 14.05.2007р. між ЗАТ «СК «Мега-Гарант» та ТОВ «МЕКАП» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 106/2007-т. Об’єктом страхування є майнові інтереси ТОВ «МЕКАП», що виникають при пошкодженні автомобіля RENALT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1. Внаслідок ДТП, яка сталася 11.09.07 з вини водія автомобілю DAF Trucsk, ОСОБА_3 було завдано шкоду автомобілю RENALT MAGNUM. На підставі страхового акту № 199/2007-т від 05.12.2007р. та заяви ТОВ «МЕКАП» № 99 від 13.09.2007р. страхове відшкодування в сумі 26369,26 грн. 05.12.2007р. було перераховане ЗАТ «СК «Мега-Гарант» ТОВ «МЕКАП», що підтверджується платіжним дорученням № 5681 від 05.12.2007р. Посилаючись на статті 993, 1166 ч.2, 1187 ч.2 ЦК України, 27 Закону України «Про страхування» просив стягнути з ОСОБА_2І, як власника джерела підвищеної небезпеки, та ОСОБА_3, як особи, що безпосередньо заподіяла шкоду, суму страхового відшкодування, виплаченого за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, та понесені у справі судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3, не визнаючи позову, в судовому засіданні зазначив, що ДТП виникла під час виконання ним трудових обов’язків. Власником автомобілю DAF Trucks, реєстраційний номер НОМЕР_2 Крим є ОСОБА_2, але між ПП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди зазначеного автомобіля. З-під контролю ОСОБА_2, як власника, автомобіль DAF Trucks не виходив, відтак підстав покладати на нього відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, немає. Крім того, вважав, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля марки RENALT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, з н/причепом бортовим-Е VAN HOOL, реєстраційний номер НОМЕР_3, з урахуванням якого страховиком було виплачено страхове відшкодування, значно завищена.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, до суду не з’явились, про причини своєї неявки не повідомляли, заперечень щодо позову не подавали.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 14.05.2007р. між ЗАТ «СК «Мега-Гарант» та ТОВ «МЕКАП» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 106/2007-т (а.с.28-29). Об’єктом страхування за договором є майнові інтереси ТОВ «МЕКАП», що виникають при пошкодженні автомобіля RENALT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Внаслідок ДТП, яка сталася 11.09.2007р., застрахованому автомобілю було нанесено механічні пошкодження.

Постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 20.12.2007р. ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні правопорушення за ст.124 КпАП України (а.с.33).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку страхове відшкодування страхувальнику транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнта пропорційності відповідальності (k = 0,8682) та безумовної франшизи (535,10 грн.) складає 26369,26 грн., що підтверджується страховим актом № 199/2007-т від 05.12.2007р. (а.с.31), складеним на підставі висновку спеціаліста-автотоварознавця ПГТ „Баранов і К” УП „Центр-Персонал” № 219/2007 від 01.10.07. з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (а.с.9-17). Зазначена сума страхового відшкодування була виплачена ЗАТ «СК «Мега-Гарант» страхувальнику, що підтверджено платіжним дорученням № 5681 від 05.12.2007р. (а.с.8).

Згідно з висновком експерта № 554 від 05.04.2009р. проведеної на підставі ухвали суду автотоварознавчої експертизи розмір матеріальної шкоди, заподіяної ТОВ «МЕКАП» ушкодженням його автомобіля марки RENALT MAGNUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, з н/причепом бортовим-Е VAN HOOL, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, 1992 року випуску, у результаті дорожньо-транспортної події, що мала місце 11 вересня 2007р. з вини водія ОСОБА_3, становить 30674,30 грн. (а.с.122-125).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, з наступними змінами та доповненнями, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.

Судом встановлено, що власником джерела підвищеної небезпеки автомобіля НОМЕР_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_2

Між підприємцем ОСОБА_2 та робітником ОСОБА_3 12 грудня 2006 року був укладений безстроковий трудовий договір, який зареєстровано за № 265 від 12.12.06 Красногвардійським районним центром зайнятості (а.с.139).

ОСОБА_3 працює водієм автомобілю НОМЕР_4, який на підставі договору від 01 січня 2007 року знаходився в оренді у підприємця ОСОБА_4 (а.с.141), керуючи яким 11 вересня 2007 року з вини ОСОБА_3 сталася ДТП та було пошкоджено автомобіль марки RENALT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Саме з володільця джерела підвищеної небезпеки, яким відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України на підставі договору оренди транспортного засобу є приватний підприємець ОСОБА_4, підлягає стягненню заподіяна шкода.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З урахуванням висновку експерта проведеної у справі автотоварознавчої експертизи № 554 від 05.04.09 щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобілю марки RENALT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, коефіцієнта пропорційності відповідальності (k = 107019,60/123267,33 = 0,8682) та безумовної франшизи (535,10 грн.), сума страхового відшкодування становить: 30674,30 грн. х 0,8682 – 535,10 грн. = 26096,33 грн.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування” від 07.03.96 № 85/96-ВР з наступними змінами та доповненнями, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

З приватного підприємця ОСОБА_4 на користь ЗАТ «СК «Мега-Гарант» підлягають стягненню у відшкодування сплаченого страхувальнику страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної події 26096,33 грн.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача відповідно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню судові витрати в сумі 290,96 грн., що складаються з судового збору в розмірі 260,96 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

В іншій частині позовні вимоги ЗАТ «СК «Мега-Гарант» задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Керуючись статтями 993, 1166 ч.1, 1187 ч.2, 1191 ч.1 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 з розрахункового рахунку № 26006410604001 в КРУ КБ «Приватбанк», м. Сімферополь, код платника НОМЕР_5, код банку 384436 на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», п/рахунок 265004 в ВАТ «Мегабанк», ЄДРПОУ 30035289, МФО 351629 страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 26096 грн. 33 коп., а також понесені судові витрати в сумі 290 грн. 96 коп., всього 26387 грн. 29 коп. (Двадцять шість тисяч триста вісімдесят сім гривень 29 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя