Вирок № 77829754, 09.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

09.11.2018

Справа № 320/5361/18

(1-кп/320/857/18)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» листопада 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участі секретаря - Колеснікової Л.В.,

прокурора - Гончара Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Лисенка С.Д.,

розглянувши кримінальне провадження № 12018080140001180 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

17.12.2002 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік;

31.10.2003 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 1 ст. 121, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі;

16.10.2011 року Купянським міськрайонним судом Харківської області, за ч. З ст. 185 КК України до З років 6 місяців позбавлення волі;

26.07.2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання за вироком Купянського міськрайонного суду Харківської області від 16.06.2011 та визначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Звільнений 28.03.2014 з Оріхівської ВК Запорізької області умовно-достроково. Не відбутий строк 1 рік 2 місяці 15 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2018 року, приблизно о 23 годині 05 хвилин, знаходячись біля металевого гаражу, який розташований біля будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, в ході раптово виниклого на ґрунті особистих неприязних відносин конфлікту з ОСОБА_3 маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, наявним при собі невстановленим в ході досудового розслідування предметом, який має колючо-ріжучі властивості, умисно наніс 6 ударів по грудній клітині, голові та тулубу ОСОБА_3, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження: одиночне проникаюче колото-різане торакоабдомінальне поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, діафрагми справа та правої долі печінки, яке супроводжувалося правобічним гемотораксом (700 мл крові, під час операції) та гемоперитонеумом (700 мл крові, під час операції), та розвитком геморагічного шоку II ступеню, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; колото-різані непроникаючі поранення грудної клітки, різана рана на голові, рани на обличчі, які загоїлися утворенням рубців, які кваліфікуються як легкі тілесні сходження, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я, після чого ОСОБА_1 з місця події втік. Одразу після цього, потерпілого ОСОБА_3 доставлено до лікарні - комунальної установи «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області, де йому надано своєчасну медичну допомогу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав в повному обсязі, суду пояснив, що 08 квітня 2018 ввечері він проводжав свою співмешканку ОСОБА_4. Біля гаражів по АДРЕСА_1 він зустрів потерпілого ОСОБА_3, колишнього чоловіка, його співмешканки, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Між ними виникла словесна перепалка, після чого вони побилися. Він наніс потерпілому ОСОБА_3 ножові поранення, ножем який висів у нього в гаражі на магніті. Після нанесення ножових поранень він втік. У скоєному розкаявся.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з життєвими обставинами.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України як спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: так обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин; за постійним місцем проживання характеризується позитивно, працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, який вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини та щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливі без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає можливим призначити обвинуваченому мінімальне покарання у межах санкції ч.1 ст.121 у вигляді п'яти років позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, з покладання на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1до набрання вироком законної сили залишити у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-картонну коробку, в яку упакована кофта синя спортивна з капюшоном з лінійними пошкодженнями та слідами РБК; поперовий конверт, в який упакований недопалок з фільтром білого кольору з написом «Winchester Blue»; полімерний пакет, в який упаковано змив з місця події, зразки крові та слини потерпілого ОСОБА_3, які визнані речовими доказами та передані згідно квитанції №350-294, на зберігання у камеру зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько