Рішення № 77827257, 12.11.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3659/18

2/215/1934/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Тернівський районний суд міста ОСОБА_1

у складі: головуючого, судді – Квятковського Я.А.

за участю секретаря – Пономаренко М.В.

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я внаслідок виконання трудових обов’язків,-

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути моральну шкоду у розмірі 134 028 грн., у зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.

В обґрунтування вказує, що з 15.08.1984 року по 20.07.1988 року та з 30.05.2000 року по 12.02.2001 року виконував роботу відповідно до трудового договору (працював) за спеціальністю монтер колій у кар’єрі та відвалах (з повним робочим днем в підземних умовах) на ПрАТ, всього 4 роки 8 місяці, ним отримано професійні захворювання – радикулопітія попереково-крижова L5-S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу колінних суглобів (ПФС другого ступеню); вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ст.), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ст.), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/t, 1/1, со), ускладнений ХОЗЛ 1 ст., група «А», ЛН 1 ст., що, відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу від 02.02.2016 року протокол № 194, виникли з вини роботодавця.

Згідно Довідки МСЕК серії 12ААА № 016962 від 21.06.2016 року, йому первинно з 06.06.2016 року було встановлено 40% втрати професійної працездатності.

Внаслідок погіршення стану здоров’я, у 2017 році його було направлено на обстеження до клініки державного підприємства «Український НДІ промислової медицини», відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу від 16.05.2017 року протокол № 586, був уточнений діагноз трьох професійних захворювань: радикулопітія попереково-крижова L5-S1, фаза загострення, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу колінних суглобів (ПФС другого ступеню); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ст.), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ст.), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/t, 1/1, со), ускладнений ХОЗЛ 1 ст., група «А»., фаза н/ремісії. ЛН 1 ст.

При повторному огляді з 01.07.2017 року було повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності згідно довідки серії 12ААА № 044961 від 06.06.2017 року та за висновками МСЕК він потребує забезпечення лікарськими засобами та ВМП. Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивача у 53 років був порушений його звичайний спосіб життя та його було звільнено з роботи, також йому важко виконувати будь яку роботу, він страждає на постійний кашель у нічний час, ниючий біль у шийному та попереково-крижовому відділах хребта у нічний час, крутячий біль у суглобах кінцівок (плечових, ліктьових, колінних та суглобах кистей) у нічний час, часто не висипається, через що на протязі дня погано себе почуває. Виходячи з тривалості роботи у відповідача просить стягнути з ПрАТ – 134 028 грн. моральної шкоди.

Ухвалою від 20.08.2018 року відкрито провадження і призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження .

12 вересня 2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить відмовити в позові. Вказує, що позивач тривалий час працював на інших підприємствах, що є причиною виникнення профзахворювання. Крім цього, він добровільно обрав роботу, був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, користувався пільгами та гарантіями і у всякий час міг змінити роботу. Наявність шкідливих умов праці є об’єктивною на деяких робочих місцях згідно законодавства, гігієнічної класифікації праці. Вказує на відсутність причинно-наслідкового зв’язку між шкодою здоров’ю позивача і діями роботодавця, а також відсутність доказів завдання позивачу моральної шкоди.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Сукупністю належних допустимих і достовірних доказів судом встановлені такі обставини і відповідні ним правовідносини.

Так, судом встановлено згідно медичних висновків та епікризів, а.с. – 12-15, акту розслідування хронічного професійного захворювання від 12.05.2016, а.с. 21-24, що позивачу ОСОБА_4 встановлено професійні захворювання – радикулопітія попереково-крижова L5-S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу колінних суглобів (ПФС другого ступеню); вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ст.), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ст.), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; сидеросилікоз першої стадії (t/t, 1/1, со), ускладнений ХОЗЛ 1 ст., група «А», ЛН 1 ст.

Згідно довідки МСЕК серії 12ААА № 016962 від 21.06.2016 року, позивачу первинно з 06.06.2016 року встановлено 40% втрати професійної працездатності.

Згідно довідки серії 12ААА № 044961 від 06.06.2017 року, позивачу при повторному огляді з 01.07.2017 року встановлено 40% втрати професійної працездатності та за висновками МСЕК він потребує забезпечення лікарськими засобами та ВМП, а.с. 25, 26.

Позивач ОСОБА_4 протягом 15.08.1984 - 20.07.1988 рр. та з 30.05.2000 -12.02.2001 рр. працював у ПрАТ, а.с.-30-33.

Оцінка суду.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є" ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно до вимог ст. 153 КЗпП України - на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці (а.с.16-24) встановлено професійні захворювання, підставою для встановлення якого послужило те, що на протязі значного періоду часу 11 років 5 місяці він виконував роботу внаслідок перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничі факторів виробничого середовища та трудового процесу на ПрАТ «ПівнГЗК». Виробничими факторами, що спричинили захворювання шкідливі, є напружені умови праці у ПрАТ, що відносяться до 3 класу 2 і 3 ступенів шкідливості відповідно. Встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров’я, рекомендовано згідно п. 18 акту застосування заходів по зменшенню рівня впливу шкідливих факторів, та важкості праці. Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового звязку між ушкодженням здоровя позивача та бездіяльністю відповідача.

Згідно роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Тому, суд враховує тривалість роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв’язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності, тривалість розладу його здоров'я, припинення трудової діяльності з відповідачем за власним бажанням.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача 5 000 грн. моральної шкоди у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов’язкових платежів згідно положень ПК України.

Згідно зі ст.ст. 133, 141 ч.6 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. – НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я внаслідок виконання трудових обов’язків – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п’ять тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов’язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави.

В інший частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суд апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста ОСОБА_1. Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.11.2018.

СУДДЯ: