Вирок № 77826469, 14.11.2018, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/2120/18

1-кп/241/243/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Небиліченко Т.В.

за участю прокурора Третьяка Є.І.

захисника Резніченко В.О.

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш кримінальне провадження № 12018050710000519від 03.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стародубівка Мангушського району Донецької області, громадянина України, працюючого в «Азов Сталь» оператором бульдозеру, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є учасником бойових дій, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3, 18.09.2018 року близько 21 години 00 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2, за місцем їх спільного мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, під час раптово виниклої сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_2, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень і передбачаючи суспільну небезпечність свого діяння, наніс один удар правою рукою в область груді ОСОБА_2 внаслідок чого ОСОБА_2 втратила рівновагу і впала на піч, після чого ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, кулаком правої руки наніс ОСОБА_2 не більше 8 ударів в область грудної клітини справа, після чого припинив наносити їй удари.

В подальшому в цей же день, а саме 18.09.2018 близько 23.00 години, під час продовжуваної сварки, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, умисно штовхнув ОСОБА_2 рукою в праве плече, від чого остання впала на підлогу, а ОСОБА_3 наніс їй 1 удар правою ногою по тулубу та не менш п'яти ударів кулаком правої руки в область ребер справа. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини, що супроводжується множинними переломами ребер справа (2-8 ребер), що ускладнилось пневмогематораксом справа, посттравматичною правобічною пневмонією, посттравматичним ексудативним плевритом та посттравматичною анемією, які утворились в результаті чисельної дії тупих предметів, які по ступеню тяжкості у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними в момент їх спричинення.

Прокурором МВ Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області Боровіковою А.А. до Першотравневого районного суду Донецької області було подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3, в якому вона просила стягнути з обвинуваченого на користь Комунальної установи «Маріупольської міської лікарні № 4» м. Маріуполя (КУ «ММЛ № 4») р/р 35412009001690 (ЄДРПОУ: 01990654), МФО 834016 кошти, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 4240,35 грн. (чотири тисячі двісті сорок) гривень 3 5 (тридцять п'ять) копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, крім цього суду пояснив, що дійсно 18 вересня 2018 року, у АДРЕСА_1, він проживав разом із своєю співмешканкою ОСОБА_2 У той вечір до них у гості приїхала його колишня дружина, з приводу чого вони розпивали алкогольні напої. Раптово у нього з ОСОБА_2 почалася сварка, в ході якої він її побив. На теперішній час вони помирилися та проживають разом. Цивільний позов визнав у повному обсязі, у скоєному щиро кається, просив суд його суворо не наказувати. Вибачився перед потерпілою в залі судового засідання.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила надані обвинуваченим пояснення. Просила суд суворо його не карати, оскільки вони примирилися і обвинувачений попросив у неї вибачення.

У зв'язку із безумовним та добровільним, тобто без будь - якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погодженням з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у випадку визнання ним змісту фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутності заперечень, проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, потерпілої, а також документами, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченого доведена повністю, а його умисні дії, що виразилися у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що воно відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого: раніше не судимого, працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, учасника АТО, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, передбачене ст.121 ч.1 КК України, яке буде йому необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, однак тяжких наслідків не настало, особу обвинуваченого, що він визнає себе винним, попросив вибачення у потерпілої, у скоєному кається, має на утриманні неповнолітніх дітей, є учасником АТО, і тому суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_3 без відбування ним призначеного покарання, застосувавши тим самим до нього вимоги ст.ст.75, 76 КК України.

Відповідно до положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При вирішенні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У зв'язку із зазначеним цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілої підлягає задоволенню у повному обсязі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, призначений ОСОБА_3 на підставі ухвали Першотравневого районного суду Донецької області від 09.11.2018 року - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-376, 392-393, 395 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст.121 КК України у вигляді 5(п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області Боровікової Анастасії Анатоліївни, в інтересах держави в особі Комунальної установи «Маріупольська міська лікарня № 4» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунальної установи «Маріупольська міська лікарня № 4»(КУ «ММЛ № 4») р/р 35412009001690 (ЄДРПОУ: 01990654), МФО 834016, кошти, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 4240,35 грн. (чотири тисячі двісті сорок) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок.

Запобіжний захід призначений ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Демочко