Рішення № 77823523, 14.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2018 року № 826/2307/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 59 від 07.09.2017 та поновити виплату адресної допомоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з 05.06.2017.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що суб'єкт владних повноважень неправомірно відмовив позивачу в нарахуванні та виплаті адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі, що порушує гарантовані Конституцією України права позивача та позбавляє малолітніх дітей єдиного джерела для покриття витрат на проживання, в тому числі оплачувати житлово - комунальні послуги.

30.04.2018 до суду від представника Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем недотримано порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з огляду на що, Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат прийнято рішення № 59 від 07.07.2017 про відмову у відновленні соціальної виплати та передано до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, яке у свою чергу прийняло протокол від 20.09.2017 про закриття особового рахунку та в подальшому нарахування суми переплати грошових коштів, з 25.11.2014. (а. с. 49-55)

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2018 призначено справу до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

Надалі, Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Голосіївську районну в м. Києві державну адміністрацію.

27.06.2018 у судове засідання сторони не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи.

Від позивача суду надійшла заява про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

На підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2018 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2

07.11.2018 у підготовчому засіданні суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі та перейшов до розгляду справи по суті.

Ураховуючи клопотання учасників справи про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 25.11.2014 у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, покинула місце проживання у м. Горлівка Донецької області та переїхала до м. Києва, звернувшись до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

25.11.2014 ОСОБА_1 отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Надалі, позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва із заявою для отримання грошової допомоги за фактичним місцем проживання (перебування) та зазначила, що вона є уповноваженим представником своєї сім'ї, яка складається з не, ОСОБА_1, та її дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Адресна допомога нараховувалась на позивача та її трьох дітей з 25.11.2014 до 05.06.2017 шляхом щомісячного нараховування адресної допомоги та виплати на картковий рахунок в АКБ «Ощадбанк». Розмір щомісячної адресної допомоги складав 2400,00 грн.

Починаючи з червня 2017 року вказана адресна допомога не зараховувалась.

Листом № 100/06-10093 від 18.10.2017 Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило позивача про те, що необхідно повернути надміру отримані кошти щомісячної адресної допомоги за період з 25.11.2014 по 05.06.2017 у розмірі 72012,90 грн., яка виникла з причини подання недостовірних відомостей (наявність права власності на житло на підконтрольній Україні території у чоловіка ОСОБА_2.) (а. с. 24)

08.11.2017 ОСОБА_1 подала відповідачу пояснення про те, що у шлюбі ніколи не перебувала, а ОСОБА_2 є батьком їхніх дітей та не є її чоловіком. (а. с. 25 - 27)

У подальшому, листом № 100/06-11271 від 17.11.2017 Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації зазначило, що позивач подала завідомо недостовірні відомості, з огляду на що, зроблено перерахунок вже виплаченої допомоги та повідомило, що рішення щодо скасування дії довідок не приймалось. (а. с. 28 - 30)

У відповідь на вищевказаний лист, позивач 21.12.17 надала пояснення та просила поновити виплату адресної допомоги. (а. с. 31 - 33)

Листом № 100/06-7 від 02.01.2018 Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації вказало, що Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації прийнято рішення № 59 від 07.09.2017 про відмову у призначенні ОСОБА_1, як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячної адресної допомоги та проінформовано, що рішення про скасування дії довідок про облік внутрішньо переміщеної особи не приймалось. (а. с. 34 - 35)

Не погоджуючись з рішенням про припинення виплати адресної допомоги, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги передбачено положеннями Порядку (надалі по тексту Порядок № 505) надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг» від 01.10.2014, яка саме визначає механізм надання вказаної вище щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Грошова допомога виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий відповідно до цього Порядку безоплатно в установі уповноваженого банку.

Уповноважений банк приймає від уповноваженого представника сім'ї документи, необхідні для отримання грошової допомоги у разі відкриття поточного рахунка (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо виплата грошової допомоги раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). (п. 2 Порядку № 505)

Відповідно до положень п. 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400,00 грн.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з приписами п. 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий, або документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті); зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; інформація про наявність житла, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції; наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює.

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення антитерористичної операції (для військовослужбовців із числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції), копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім'ї, письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім'ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житла, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення антитерористичної операції (для військовослужбовців із числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції), копія відповідного акта технічного стану.

До заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї.

Установа уповноваженого банку відкриває уповноваженому представнику сім'ї поточний рахунок та не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття зазначеного рахунка надсилає його заяву про призначення грошової допомоги (заяву, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги) разом з документами, що додаються до неї, відповідному уповноваженому органу із супровідним листом, в якому зазначаються реквізити поточного рахунка. У разі коли від установи уповноваженого банку надійшла заява про призначення грошової допомоги, до якої не додано всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, уповноважений орган надсилає уповноваженому представнику сім'ї повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково.

Вимогами п. 6 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. (п. 10 Порядку № 505)

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. (абз. 2, 3 п. 11 Порядку № 505)

Умови припинення виплати даної грошової допомоги визначено п. 12 Порядку № 505, відповідно до яких, виплата припиняється з наступного місяця у разі:

- подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;

- надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;

- зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;

- виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Таким чином, ураховуючи вищезазначені положення Порядку № 505, суд зазначає, що уповноважений орган наділений правом припинення виплати грошової допомоги за певних обставин, зокрема, і виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

У свою чергу, 08.06.16 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (надалі по тексту також - Порядок № 365).

Пунктом 14 Порядку № 365 визначено, що у разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання Порядку № 365 Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 391 від 07.07.2016 про створення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідачем - 1 передано на розгляд заяву позивача від 16.06.2017 про призначення грошової допомоги для прийняття рішення про відновлення чи про відмову у відновленні останній в нарахуванні грошової допомоги, за результатами розгляду якої, Комісією прийнято рішення № 59 від 07.07.2017 про відмову у відновленні соціальної виплати позивачу.

Управлінням, у свою чергу, прийнято протокол від 20.09.2017 про закриття особового рахунку та в подальшому нарахування суми переплати грошових коштів, які були отримані позивачем, починаючи з 25.11.2014.

Підставою для припинення виплати допомоги стала та обставина, що ОСОБА_1 у заявах про призначення на сім'ю адресної допомоги зазначала про цивільного чоловіка ОСОБА_2 який майна за межами території проведення АТО, транспортних засобів і депозитного рахунку не має, на підставі чого уповноваженим органом прийнято рішення про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на період з 25.11.2014 по 24.05.2015 на кожного члена сім'ї, а саме: ОСОБА_1 у розмірі 442,00 грн., ОСОБА_3 - 884,00 грн., ОСОБА_4 -884,00 грн., ОСОБА_5 - 884,00 грн. Загальний розмір грошової допомоги становив 3094,00 грн., однак згідно п. 3 Порядку № 505 загальний розмір грошової допомоги на сім 'ю не може перевищувати 2400 гривень, а тому було призначено максимальний розмір допустимої законодавством грошової допомоги.

На противагу вказаному в заяві позивача, суб'єкт владних повноважень зазначає, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_2 має у володінні житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

У судовому засіданні третя особа - ОСОБА_2 надав пояснення, що дійсно йому на праві власності у с. Малі Канівці Чорнобаївського району Черкаської області належить земельна ділянка (для ведення особистого селянського господарства) та будинок житловою площею 24,4 кв.м, що перейшов у спадок, проте у ньому ніколи побут не вів та не проживав.

Також, суду надано копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.01.2018, згідно якого ОСОБА_2 продав земельну ділянку земельну ділянку розміром 0,4517 га, на якій розташовано будинок з надвірними спорудами. (а. с. 112-113)

Стосовно висновків Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, що викладені у листах № 100/06-10093 від 18.10.2017, № 100/06-11271 від 17.11.2017, № 100/06-7 від 02.01.2018 (а. с. 24, 28-30, 34-35) про наявність шлюбних (сімейних) відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, необхідно зазначити таке.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (надалі по тексту також - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. (ч. 4 ст. 3 СК України)

Згідно з приписами ст. 315 ЦПК України реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлений у судовому порядку.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 пояснив, що дійсно є батьком трьох дітей позивача, проте з позивачем у шлюбі не перебуває та спільно не проживає.

ОСОБА_1 у судовому засіданні також повідомила, що з ОСОБА_2 спільно не проживає, ведуть окремо домогосподарство.

Необхідно наголосити на тому, що адміністративний суд не має повноважень у силу закону встановлювати наявність/відсутність шлюбних відносин між чоловіком та жінкою, а також факту спільного проживання та пов'язаності спільним побутом.

Суд зазначає, що одна з умов, не призначення грошової допомоги, що визначена законодавством, а саме володіння житловим приміщенням в регіонах, інших від тимчасово окупованої території України будь-кого з членів сім'ї ставить у залежність наявність існування між заявником (особою, що претендує на отримання допомоги) та членом сім'ї певних відносин, завдяки яким особи можуть реалізовувати право на існування сім'ї.

Таким чином, під час розгляду справи у суді, позивачем спростовано доводи відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Необхідно звернути увагу на те, що у рішенні «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52). Суд зазначив, що ст. 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов'язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, ст. 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03, № 37943/06) від 14.10.2010.

Перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Суд враховує, що суб'єктом владних повноважень не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Також, суд вважає, що орган, який приймав рішення про припинення соціальної виплати не виконав свого обов'язку щодо доказування правомірності прийняття такого рішення, а й отже, визначені на підставі припущень та власних висновків порушення, не мають ставитись у провину одержувачу соціальної виплати, якщо тільки це не було доведено суб'єктом владних повноважень належними та допустимими доказами.

Крім того, в судовому засіданні достовірно встановлено та не спростовано стороною відповідачів, що ОСОБА_1 з січня 2018 року поновлено виплати грошової допомоги.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи те, що Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації згідно наданої довідки № 4153 від 02.11.2018 поновлено позивачу виплату допомоги переміщеним особам на проживання з січня 2018 року, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання поновити виплату адресної допомоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає задоволенню з 05.06.2017 по 01.01.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то й понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

Керуючись статтями 72 - 77, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 03039) до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 39414016, вул. Ломоносова, 5, корпус 3, м. Київ, 03040), Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37308812, проспект Голосіївський, 42, м. Київ, 03039), третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 59 від 07.09.2017.

Поновити виплату адресної допомоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_5 (НОМЕР_4) з 05.06.2017 по 01.01.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 03039) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37308812, проспект Голосіївський, 42, м. Київ, 03039).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 цього Кодексу.

Суддя Н.М. Шевченко