Рішення № 77823433, 12.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2018 року № 826/13354/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського військового комісаріату

про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського військового комісаріату (надалі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати Київський міський військовий комісаріат надати Міністерству оборони України, як розпорядникові бюджетних коштів, висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 03.12.1987р. при виконанні службових обов'язків під час проходження військової служби в результаті автомобільної аварії позивачу заподіяно травми. 25.04.1991р. відповідно до Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил СРСР наказом № 0436 позивач був звільнений з військової служби в запас за ст. 59 пункт «б» - через хворобу. 26.08.2004р. Дніпровською медико-соціальною (експертною) комісією м. Києва позивачу було встановлено 2 групу інвалідності, причиною інвалідності стала травма та її наслідки пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

21.05.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності. Однак Київський міський військовий комісаріат у відповідь на вказану заяву від 25.05.2018 № ВСЗ/1117 відмовив у задоволенні поданої заяви, що на думку позивача є протиправним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, пославшись на те, що оскільки інвалідність позивачу під час первинного огляду було встановлено через 13 років після звільнення (1991р. - звільнення, 2004р. - отримання інвалідності), то права на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку №975 у позивача не має.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що відповідно до довідки № 30/22 від 06.01.1988р. Військової частини 55127, підполковник ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків під час проходження військової служби в результаті автомобільної аварії 03.12.1987р. отримав травми.

Відповідно до виписки з наказу Збройних Сил СРСР № 0436 від 25.04.1991р. ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за ст. 59 пункт «б» - через хворобу.

Згідно з довідкою Дніпровської медико-соціальної (експертної) комісії м. Києва від 26.08.2004р. № 098753 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності. Причиною інвалідності стала травма та її наслідки пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

21.05.2018 року позивач звернувся з заявою до Київського міського військового комісаріату про призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 p. N 975. Разом із заявою було подано: копію довідки медико-соціальної (експертної) комісії про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності № 098753; копію довідки, що свідчить про причини та обставини травми № 30/22 від 06.01.1988р.; копію виписки з наказу № 0436 від 25.04.1991р.; копію окремих сторінок паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію посвідчення № 002890 від 26.09.2006р.

Київський міський військовий комісаріат листом від 25.05.2018р. № ВСЗ/1117 відмовив позивачу у розгляді поданих документів з тих підстав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI, яким змінено редакцію статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975), набрав чинності 01.01.2014р. Тобто дія постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 та нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014р.

Позивач вважає, що відповідач, в порушення діючого законодавства України, фактично відмовився від покладеного на нього обов'язку щодо передачі документів на розгляд до Міністерства оборони України.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991р. (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною другою статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Виходячи з наведеного, Порядком № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року № 806/986/16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення.

В свою чергу обов'язок прийняття рішення про виплату (призначення) чи про відмову у виплаті одноразової допомоги покладено на комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України.

Отже, Київський міський військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, він лише приймає від позивача пакет документів та готує висновок і направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та перерахування коштів для виплати одноразової грошової допомоги проводить її виплату громадянинові, якому призначено одноразову грошову допомогу.

Наведене свідчить про недотримання Київським міським військовим комісаріатом встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати таку бездіяльність відповідача протиправною.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю та вийти за межі позовних вимог.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського війкового комісаріату щодо не здійснення передачі на розгляд Міністерству оборони України заяви та документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

3. Зобов'язати Київський міський війковий комісаріат (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька 19, код ЄДРПОУ 07774420) в 15-денний строк подати на розгляд Міністерству оборо ни України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) та заяву ОСОБА_1 з документами від 21.05.2018 року для призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій