Ухвала суду № 77823432, 08.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08 листопада 2018 року

м. Київ

№ 826/9409/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву громадської спілки «Український інститут громадського здоров’я» до Міністерства охорони здоров’я України про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась громадська спілка «Український інститут громадського здоров’я» (код ЄДРПОУ 1486539, адреса: 04080, вул. Кирилівська, 12) (далі – позивач) із позовною заявою до Міністерства охорони здоров’я України (код ЄДРПОУ 00012925, адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7), у якій просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не створення необхідного запасу лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, дезінфекційних засобів, тощо на випадок епідемій та зобов’язати відповідача створити, зберігати та своєчасно оновлювати необхідний запас лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, дезінфікуючих засобів тощо на випадок епідемій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін, водночас після відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, у зв'язку з чим залишено позову заяву без руху.

Представником позивача на адресу суду надіслано клопотання від 18.10.2018 про відкриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що позивач є громадською організацією, яка здійснює діяльність без створення юридичної особи, а тому не повинна додавати до позовної заяви документ про сплату судового збору, оскільки на таку організацію не розповсюджується дія Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Суд, розглянувши подане клопотання, дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для висновків, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження у справі.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України "Про судовий збір", в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.

З метою недопущення порушень прав позивача, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року надано можливість позивачу подати належні та допустимі докази на підтвердження майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут громадського здоров’я", оскільки позивачем по справі інтереси якого порушено, є саме вказане товариство.

Тому висновок про звільнення від сплати судового збору суд може прийняти тільки після з'ясування питання щодо наявності пільг, встановлених статтею 5 Закону України "Про судовий збір" чи обставин, які вказують на скрутний майновий стан позивача.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі №200/4904/17-а, ухвалах від 19 липня 2018 року №804/3035/18, від 17 вересня 2018 року у справі №804/201/83/18№ та від 24 вересня 2018 року у справі №9901/756/18 (П/9901/756/18).

Частина 15 статті 171 КАС України встановлює, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, а саме, не сплатив судовий збір за її подання, а також не подав належних та допустимих доказів щодо звільнення від сплати судового збору (відстрочення його сплати), позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву громадської спілки «Український інститут громадського здоров’я» до Міністерства охорони здоров’я України про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії залишити без розгляду.

Копія ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов