Рішення № 77822914, 14.11.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1620/18

Провадження № 2-а/163/94/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_3 просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №4097/20500/18 від 22.08.2018 року, якою на нього за ст.485 МК України накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 63394,29 гривень, закрити провадження в справі.

Заперечує обвинувачення в заявленні у митній декларації на автомобіль «Рено Меган» неправдивих відомостей щодо отримувача товару, а також необхідних для визначення митної вартості товару, та надання органу доходів і зборів документів з такими неправдивими відомостями. Стверджує, що на момент митного оформлення товару використано документи, отримані ним в Польщі перед українським кордоном від відправника товару «ОСОБА_7». На польській митниці вивезення автомобіля здійснювалось у звичайному порядку без оформлення його експорту з території ЄС та повернення ПДВ відправнику. На українській митниці жодні сумніви у достовірності отриманих ним від продавця автомобіля документів у працівників митниці не виникли. Ці документи не є підробленими і у встановленому порядку недійсними не визнавались. Саме декларування проводилося декларантом по договору, митна вартість визначалась за шостим(резервним) методом на підставі наявної в митному органі цінової інформації. Відповідач, неповно з'ясувавши фактичні обставини, надав перевагу отриманим від литовських митних органів документам, хоча вони свідчать лише про незавершення митної процедури по оформленню автомобіля. В литовських документах не фігурує покупцем, вони не підтверджують внесення ним коштів на рахунок відправника товару за цими документами. Умислу та мети на неправомірне зменшення розміру митних платежів не мав і це не доведено оскаржуваною постановою. Крім того, вважає, що відповідач притягнув його до відповідальності поза межами встановленого для цього шестимісячного строку, оскільки порушення має разову дію і не є триваючим.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами. Вважає, що покупець автомобіля «Рено Меган» за литовськими документами ОСОБА_5 придбав цей автомобіль в Литовській Республіці в компанії UAB «T&aва;S MOBILE» за 4800 євро спеціально для позивача ОСОБА_3 Цей автомобіль ОСОБА_5 доставив до Республіки Польща та разом з позивачем на підставі власноручно заповненої фактури перетнув кордон на в'їзд в Україну, відповідно у митному відношенні автомобіль було оформлено за іншими документами, ніж за якими було здійснено його придбання в Литовській Республіці. Попереднє повідомлення про митне оформлення автомобіля було подане особисто позивачем, яке в подальшому разом з рахунком-фактурою від 25.01.2018 року із визначеною вартістю ввезеного автомобіля у 2700 євро він надав декларанту ФОП ОСОБА_6 Звернув увагу на те, що наданий позивачем рахунок-фактура вчинений на бланку, який заповнений власноручно та без відміток(печаток) компанії продавця. Посилаючись на судову практику та відсутність на момент митного оформлення автомобіля інших документів, отриманих в подальшому від литовських митних органів, заперечив накладення стягнення поза межах встановленого строку.

Позивач в судове засідання не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти представнику ОСОБА_1

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Представник відповідача Борчук С.А. позов не визнала, висловила доводи аналогічні відзиву, просила у задоволенні позову відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Митне оформлення легкового автомобіля «Рено Меган», ідентифікаційний номер НОМЕР_2, здійснене 29.01.2018 року посадовою особою митного поста «Ковель» Волинської митниці ДФС за поданою декларантом(митним брокером) ФОП ОСОБА_6 митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205040/2018/002246.

Згідно рахунку-фактури від 25.01.2018 року №10-15 вартість транспортного засобу становить 2700 євро, його продавцем виступав «ОСОБА_7», отримувачем - ОСОБА_3.

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 104379,07 гривень було нараховано та сплачено 39812,44 гривень митних платежів.

12.04.2018 року на адресу Державної фіскальної служби України надійшов запит литовських митних органів про підтвердження митного оформлення ввезення або реєстрації в Україні автомобілів, серед яких також «Рено Меган», ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

27.06.2018 року документи литовських митних органів надіслано Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Згідно експортної митної декларації Литовської Республіки MRN №18LTKR1000EK01C2А0 від 25.01.2018 року та рахунку-фактури серії TSN №2392 від 25.01.2018 року автомобіль «Рено Меган» був проданий литовською компанією UAB «T&aдо;S MOBILE» громадянину ОСОБА_5 за ціною 4800 євро.

З огляду на різницю у вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення стосовно литовської експортної митної декларації, різниця розміру митних платежів становить 21131,43 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.

31.07.2018 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_3 протокол про порушення митних правил №4097/20500/18 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_3 за посередництвом брокера ОСОБА_6 під час митного оформлення автомобіля «Рено Меган» вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 21131,43 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо отримувача, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

22.08.2018 року в.о. начальника Волинської митниці Шелігацький Є.С. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу №4097/20500/18 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 63394,29 гривень.

Таким чином, аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація №18LTKR1000EK01C2А0 та рахунок-фактура серії TSN №2392 від 25.01.2018 року.

Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо відправника, одержувача і вартості транспортного засобу.

Однак сама по собі експортна декларації доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Вона жодним чином не виключає можливості переходу прав на автомобіль після такого оформлення до інших осіб, в тому числі, до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах, - «ОСОБА_7».

Як вбачається із наданої представником позивача інформації з мережі Інтернетсайту щодо стану експортних MRN(для міжнародних перевезень) митна декларація №18LTKR1000EK01C2А0 від 25.01.2018 року перебуває у стані підтвердження виходу випущеного для експорту товару.

Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_6; не вжила заходів для встановлення особи і опитування ОСОБА_5, який значиться покупцем цього автомобіля за литовськими документами.

Доводи представника відповідача щодо придбання ОСОБА_5 автомобіля спеціально для позивача жодним належними доказами у справі не підтверджені. Такі обставини не були встановлені на час винесення оскаржуваної постанови і не могли братись до уваги для прийняття цього рішення.

Отже, факт придбання автомобіля позивачем у «ОСОБА_7» по справі не спростований.

З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо отримувача та вартості товару.

Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB «T&a в;S MOBILE» задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.

При цьому митниця під час розгляду справи про порушення митних правил жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

При цьому суд бере до уваги, що заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу згідно з митною декларацією №205040/2018/002246 визначена за передбаченим ст.64 МК України резервним методом, з яким погодилась митниця.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз досліджених доказів свідчить, що по справі достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача не зібрано.

Висновки відповідача щодо винуватості позивача ґрунтуються виключно на припущеннях, що в силу ст.62 Конституції України є неприпустимим.

Виходячи з наведеного, законних підстав для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за даною нормою у відповідача не було.

Доводи позивача про притягнення його до відповідальності поза межами встановленого для цього строку є помилковими, оскільки в розумінні ч.2 ст.467 МК України передбачене ст.485 МК України правопорушення є триваючим.

Однак зазначене не впливає на вищевикладені висновки суду щодо самих фактичних обставин справи.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими і доведеними, а оскаржуваний індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень - протиправним і підлягає скасуванню.

У зв'язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Євгенія Сергійовича від 22.08.2018 року в справі про порушення митних правил №4097/20500/18 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 63394,29 гривень, визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі про порушення митних правил №4097/20500/18 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Ім'я позивача - ОСОБА_3; місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП - НОМЕР_1.

Найменування відповідача - Волинська митниця ДФС; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 39472698.

Головуючий : суддя С.С.Чишій