Рішення № 77820223, 31.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 жовтня 2018 р. № 2040/7878/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, ОСОБА_3 оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 27 протоколу №73 від 13.07.2018 р. рішення Комісії ОСОБА_3 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_3 Оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно: Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказу ОСОБА_3 Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язати ОСОБА_3 оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 згідно вимог: Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_3 Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати ОСОБА_3 оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_3 оборони України було прийнято рішення, а саме п. 27 протоколу №73 від 13.07.2018 р., яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. На думку позивача, вказане рішення є протиправним та таким, що прийнято з порушеннями норм діючого законодавства, а отже порушує права позивача.

Ухвалою від 25.09.2018 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представник відповідача ОСОБА_1 обласного військового комісаріату до суду надав відзив, в якому проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскільки позивачу первинно встановлено інвалідність у 2013 році, а звернувся позивач за отриманням одноразової грошової допомоги у 2018 році, тобто понад 3-річний термін, підстав для складення висновку та направлення його до ОСОБА_3 оборони України.

Представник відповідача ОСОБА_3 оборони України у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата зазначена у довідці медико-санітарної експертної комісії та нормативно-правовими актами чітко визначено момент виникнення такого саме з такої дати, а не з дати про підвищення групи інвалідності або підтвердження групи інвалідності. При цьому, представником відповідача вказано, що позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності з 2013 року, натомість позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію, посилається на норми законодавства, які набрали чинності значно пізніше ніж йому встановлено інвалідність, що свідчить про неможливість їх поширення на позивача. Також представником відповідача вказано, що позивач був звільнений з лав Збройних Сил в 1987 році, а ІІІ групу інвалідності позивачу було встановлено у 2013 році, що значно пізніше ніж через три місяці після звільнення. Крім того, на момент встановлення позивачу інвалідності чинним законодавством не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі встановлення останнім інвалідності після сплаву трьохмісячного строку після звільнення зі служби. Відтак, представником відповідача вказано, що позивачем у поданому позові не враховано положень Порядку №975, ч.1 ст. 58 Конституції України, через що він прийшов до хибних висновків та керувався тими нормами матеріального права, які не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та не застосував тих норм, які підлягають застосуванню. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача або позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1 обласного військового комісаріату в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 оборони України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_2 проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР в період з 04.1986 р. по 05.1988 р., з них приймав участь у бойових діях в складі діючої армії Республіці Афганістан з 06.08.1986 р. по 25.10.1987 р., що підтверджено наявною в матеріалах справи копією військового квитку та архівної довідки.

Відповідно до витягу з протоколу № 1139 від 13.05.2013 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв МО України - захворювання сержанта у відставці ОСОБА_2 поранення, ЗЧМТ, контузія, захворювання та наслідки перенесених інфекційних захворювань ДРА - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Як встановлено під час судового розгляду справи 03.09.2013 року позивачу під час первинного огляду органами МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок контузії, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, про що видано довідку до акту огляду МСЕК від 06.09.2013 року серії 10 АВВ №644248, що сторонами не оспорюється.

В подальшому, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААА № 104569 від 07.09.2015 р. - з 01.10.2015 р. позивачу з тих же підстав встановлено другу групу інвалідності.

ОСОБА_2 28.11.2017 р. звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату з усіма передбаченими документами.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 обласним військовим комісаріатом не подано у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок, щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи передбачені п. 4.7. Наказу 530 та п.п. 10 і 11 Порядку затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013р. за №975. При цьому, ОСОБА_1 обласним військовим комісаріатом листом повідомлено позивача про відсутність підстав для складення та направлення висновку.

Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22.02.2018 року у справі №820/273/18 позов ОСОБА_2 (вул. Янковського, буд. 2,м. Валки, Валківський район, Харківська область, 63000, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ08166355) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 Обласного Військового Комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу, ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги” та Наказом ОСОБА_3 оборони України №530 від 14.08.2014. Зобов’язано ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_3 оборони України про виплату позивачу, ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги” та Наказом ОСОБА_3 Оборони України №530 від 14.08.2014. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 18.05.2018 року у справі №820/273/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного військового комісаріату на рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22.02.2018 року повернуто скаржнику.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що з врахуванням положень вищевказаної статті обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, не доказуються при розгляді даної справи.

Також судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 оборони України за результатами розгляду поданих висновку та документів прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_2 не має права на одержання одноразової грошової допомоги з огляду на те, що згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності в 2013 році, а також підпунктом 4 пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499, було передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, в той час, як ОСОБА_2 інвалідність встановлено понад 3-місячний термін. Крім того, вказано, що згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, встановлено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється, а ОСОБА_2 групу інвалідності змінено понад дворічний термін.

Суд зазначає, що вказане рішення зазначене у п. 27 протоколу №73 від 13.07.2018 р. засідання Комісії ОСОБА_3 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, витяг з якого наявний у матеріалах справи (а.с.10).

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Підпунктом “б” пункту 1 статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується ОСОБА_3 оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту – Порядок № 975).

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пп. 27 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №671 “Про затвердження Положення про ОСОБА_3 оборони України” зазначено, що ОСОБА_3 оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Суд також зазначає, що наказом ОСОБА_3 оборони України 14.08.2014 р. № 530, який зареєстровано в ОСОБА_3 юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в ОСОБА_3 оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, додатком 13 до якого затверджено форму висновку про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону.

При цьому, відповідно до положень ст. 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Вказане положення кореспондується із положеннями п. 19 Порядку №975.

З аналізу вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення.

При цьому, як встановлено судовим розглядом позивачем не отримувалась одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності у 2013 році, а другу групу інвалідності позивач отримав з 01.10.2015 року.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та в Порядку №975.

Однак, як встановлено судовим розглядом, незважаючи на встановлені норми чинного законодавства, які визначають гарантії соціального забезпечення військовослужбовців, відповідачем ОСОБА_3 оборони України не прийняв відповідного рішення про призначення та виплату позивачу спірної допомоги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та звернувся у встановленому порядку до відповідачів із відповідним переліком документів згідно Порядку №975, то ОСОБА_3 оборони України безпідставно відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги.

Також, суд зазначає, що відповідачем, ОСОБА_3 оборони України, не надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийнятого рішення, яке полягає у відмові в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, то суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування та виплату одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав ІІ групу інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п. 27 протоколу №73 від 13.07.2018 р. рішення Комісії ОСОБА_3 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_3 оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно: Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, та в порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., та наказу ОСОБА_3 оборони України №530 від 14.08.2014 року суд зазначає, що оскільки рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку ОСОБА_1 обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13. Порядку №975, то наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_3 оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 згідно вимог: Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_3 Оборони України №530 від 14.08.2014 року суд зазначає наступне.

Оскільки судовим розглядом встановлено протиправність п. 27 протоколу №73 від 13.07.2018 р. рішення Комісії ОСОБА_3 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, то суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ОСОБА_3 оборони України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, згідно вимог: Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_3 Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

При цьому, суд зазначає, що в адміністративному позові позивачем заявлено клопотання про зобов'язання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення та ОСОБА_3 оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, з приводу яких суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідачів подати звіт про його виконання, оскільки відсутні підстави вважати, що рішення суду не буде виконано відповідачами у справі. З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даних клопотань.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (вул. Янковського, буд. 2, м. Валки, Валківський р-он, Харківська обл., 63000) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052), ОСОБА_3 оборони України (просп. Повітрофлотский, 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 27 протоколу №73 від 13.07.2018 р. рішення Комісії ОСОБА_3 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_3 Оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно: Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказу ОСОБА_3 Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 оборони України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, згідно вимог: Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_3 Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

В задоволення решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 12 листопада 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.