Рішення № 77819990, 08.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа №440/3499/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3499/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ЛІС" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування акту,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МС ЛІС" (надалі - позивач, ТОВ "МС ЛІС") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення 17.08.2018 вагового та габаритного контролю спеціалізованого вантажного сідлового тягача - Е марки DAF номерний знак НОМЕР_1, визнати протиправним та скасувати розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області по нарахуванню плати за проїзд від 17.08.2018 у сумі 1777,08 євро до Акту від 17.08.2018 №0200125.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини недотримання співробітниками Укртрансбезпеки у Полтавській області порядку здійснення габаритно-вагового контролю, не пред'явлення дозвільних документів на проведення габаритно-вагового контролю, паспорту ваг, а також не видачі довідки про здійснення такого контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

22.10.2018 відповідач надав до суду письмовий відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначив, що у ході проведення рейдової перевірки співробітниками Укртрансбезпеки у Полтавській області було здійснено зважування автомобіля (тягача) марки DAF д.р.н. ВІ 9763 СМ з причіпом марки SAMRO д.р.н. ВІ 7516 ХМ, які відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належать ТОВ "МС ЛІС", за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 За наслідками зважування було виявлено факт перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень, загальної маси транспортного засобу та осьових направлень (на одну одиничну та строєну осі).

01.11.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує, що направлення на рейдову перевірку №005952 видане 10.08.2017 на підставі наказу Держаної служби України з безпеки на транспорті від 05.05.2018 №320/03/73-18, що є неможливим. Також вказує, що графік проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області затверджений не повноважною на це особою. Звертає увагу на відсутність доказів проведення повірки з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на ваги.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

17.08.2018 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок управління Укртрансбезпеки у Полтавській області у період з 13.08.2018 по 19.08.2018 та направлення на рейдову перевірку №005952 від 10.08.2017 (а.с. 38) було здійснено перевірку на предмет дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" та правил надання послуг пасажирським і вантажним автомобільним транспортом на автодорозі Н-31 км 109 + 667 "Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка".

Одразу слід зазначити про наявність очевидної описки у направленні на рейдову перевірку в частині означення року його видачі, де вказано 2017 замість 2018. Вказана описка суті документу не змінює і про наявність порушень процедури проведення самої перевірки не свідчить, а тому судом до уваги не приймається.

Під час перевірки 17.08.2018 посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області зупинили транспортний засіб марки DAF XF 105.410, (тип спеціалізований вантажний сідловий тягач), реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом (спеціалізований напівпричіп - лісовоз) марки SAMRO моделі ST 39MHPA, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 для здійснення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу.

Означений транспортний засіб з напівпричіпом належать на праві власності ТОВ "МС ЛІС", про що свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. Факт використання транспортних засобів та факт здійснення перевезення 17.08.2018 вантажу позивач не заперечує.

Під час габаритно-вагового контролю здійснено зважування транспортного засобу, в результаті чого виявлено факт перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень загальної маси транспортного засобу замість допустимих 40 тонн (+-2% похибки) навантаження становило 51,60 тонн, осьових навантажень: на передню вісь тягача становило 7,9 тонн, на задню вісь тягача 14,65 тонн при нормативно допустимих 11 тоннах (+-2% похибки) та на строєну вісь 29,05 тонн (9,5; 9,35; 10,2) при нормативно допустимих 22 тоннах, що відображено у талоні про зважування №751 від 17.08.2018 (а.с. 33) та у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0004481 від 17.08.2018 (а.с. 40).

За результатами габаритно-вагового контролю був складений акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018 №0015047, яким зафіксовано повну масу вищевказаного транспортного засобу з напівпричепом - 51,60 тонн (при нормативно допустимій 40 тонн, тобто перевищення 11,60 тонн), осьові навантаження - на передню вісь тягача становило 7,9 тонн, на задню вісь тягача 14,65 тонн та на строєну вісь 29,05 тонн (9,5; 9,35; 10,2) при нормативно допустимих 11/11/22 (а.с. 36).

Від надання пояснень та підписання вказаного акта водій транспортного засобу відмовився, про що в акті зроблено відповідну відмітку.

На підставі вказаного акту був здійснений спірний розрахунок від 17.08.2018 №0015047 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого позивачу за пройдену відстань у 251 км (с. Терешки - м. Павлоград) нараховано до сплати 1777,08 євро.

Не погодившись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду зданим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовує Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт урегульовано Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567, зокрема передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно ж до пункту 16 згаданого Порядку, під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб'єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992.

На виконання вимог Порядку №879 та наказу №1007/1207 посадовими особами відповідача складено довідку від 17.08.2018 №0004481 про результати здійснення габаритно-вагового контролю за встановленою формою (а.с. 40).

Перевіряючи доводи позивача щодо правомірності здійснення габаритно-вагового контролю невідомим зважувальним обладнанням, суд встановив, що такий контроль 17.08.2018 здійснювався у пересувному пункті габаритно-вагового контролю, місце та режим роботи якого встановлені Укртрансбезпекою, що підтверджується графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301.

Так відповідно до пунктів 8, 9 розділу ІІ зазначених Вимог вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології. Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

За приписами пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Представником відповідача надано Сертифікат відповідності від 06.12.2017 №UA.TR.002.CB.0305-17 та додаток до цього сертифікату щодо автоматичних приладів для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, якими проводилось зважування дорожніх транспортних засобів, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0305-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Зазначені документи, на переконання суду, підтверджують той факт, що зважування транспорту проводилось Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, а тому підстави для сумніву у достовірності результатів зважування відсутні.

При цьому слід зауважити, що формами документів, які складаються під час габаритно-вагового контролю, не передбачено обов'язку посадових осіб відповідача вносити будь-які відомості про реквізити зважувального обладнання, надавати паспорт ваг на вимогу водія або власника транспортного засобу, оскільки згідно з Порядком №879 такі документи надаються лише спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади у сфері метрології, які і є компетентними в питаннях оцінки вимірювальної техніки.

Як встановлено судом вище, під час здійснення 17.08.2018 органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу було виявлено факт перевищення нормативно допустимого навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу та внесення плати за проїзд, чим порушено пункт 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30.

При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до уповноважених органів з метою отримання дозволу на здійснення перевезення вантажу.

Тож оскільки рух транспортного засобу здійснювався без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати відповідно до пункту 311 Порядку №879.

Згідно з пунктами 23, 24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю.

Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

У зв'язку з цим недоречними є твердження позивача про те, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області всупереч обставинам не затримали транспортний засіб, що мав перевищені нормативні вагові показники, оскільки приведення габаритно-вагових параметрів до норми залежить виключно від волі власника транспортного засобу (уповноваженої ним особи, водія).

До того ж варто зазначити, що посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями тимчасово затримувати транспортні засоби. Такі повноваження, згідно зі статтею 2652 КпАП України, мають працівники уповноваженого підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

Тож суд погоджується із доводами відповідача, що приведення вагових параметрів у відповідність до нормативних є правом та прерогативою перевізника, а не обов'язком контролюючого органу.

Спрямування ж транспортного засобу на повторний габаритно-ваговий контроль передбачене у випадку, якщо його власник або уповноважена ним особа приведе габаритно-вагові параметри транспортного засобу відповідно до установлених нормативів і внесе плату за проїзд до місця проведення перевірки.

Відповідних дій власник або водій не вчиняли, а тому в інспектора не було підстав для спрямування транспортного засобу на повторний габаритно-ваговий контроль.

За приписами пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Отже, плата за проїзд великовагового транспортного засобу в разі перевищення нормативу повинна стягуватися за пройдену по дорожньому покриттю відстань саме з метою збереження покриття, яке експлуатувалося таким транспортним засобом. Можливість оплати за лише пройдену частину маршруту по території України законодавцем визначена на випадок виконання приписів пункту 23 Порядку №879, якщо власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа привів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Плата за проїзд є формою відповідальності особи, що застосовується як засіб державного примусу та контролю, передбаченого зокрема, Законом України "Про автомобільний транспорт", постановою Уряду №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування", покладаючи на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан.

На підставі довідки від 17.08.2018 №0004481 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту від 17.08.2018 №0015047 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів інспектором Укртрансбезпеки був складений розрахунок від 17.08.2018 №0015047 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1777,08 євро (а.с. 35).

Даний розрахунок виконаний відповідно до формули, визначеної пунктом 30 Порядку №879 та з урахуванням вимог пункту 311 цього Порядку за такими показниками: П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де Рзм 0,2 ОСОБА_2/км (перевищення загальної маси); Рнв 0,72 ОСОБА_2/км (за ставкою плати за проїзд з перевищенням осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 ОСОБА_2/км та понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 ОСОБА_2/км за одиничну вісь + ставкою плати за проїзд з перевищенням осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 ОСОБА_2/км та понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 ОСОБА_2/км х 2 - для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази); Рг 0 ОСОБА_2/км (перевищення габаритних параметрів); В пройдена відстань 251 км; К від 10 до 40 відсотків - у потрійному розмірі; П = (0,2+(0,72+1,44)+0) х 251 (відстань) х 3 (коефіцієнт) = 1777,08 Євро.

При цьому суд зазначає, що урахування допустимої похибки у 2%, на яку вказує у своїй відповіді на відзив позивач не впливає на результат розрахунку.

Також судом встановлено та підтверджено позивачем у позовній заяві, що пунктом навантаження є с. Терешки Полтавської області, пункт розвантаження - м. Павлоград Дніпропетровської області.

Як слідує з відзиву на позов, при розрахунку відстані взято до уваги розрахунок плати за проїзд за всю відстань маршруту, в тому числі ту, яку перевізник мав намір проїхати. Доказів того, що позивач не здійснював подальший рух, перевантажував транспортний засіб, тощо суду не надано. При цьому, на підтвердження правомірності визначення відстані (с. Терешки Полтавської області - м. Павлоград Дніпропетровської області) відповідачем надано суду копію роздруківки інтернет-карти, відповідно до якої відстань між даними населеними пунктами через автодорогу М-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка становить 251 км.

У зв'язку з цим суд не приймає до уваги твердження позивача щодо існування інших показників відстані між населеними пунктами початку і завершення маршруту у 218 км з огляду на те, що надана позивачем роздруківка інтернет-сервісу розрахунку маршруту ґрунтується на маршруті в обхід автодороги М-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, на якій здійснювався габаритний-ваговий контроль.

Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача не спростовують факт перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу, оскаржуваний розрахунок плати за проїзд є правильним та таким, що відповідає вимогам Порядку №879, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що з боку відповідача доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним актів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ЛІС" (вул. Котляревського, 22Б, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 37387145) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними дій та скасування акту залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2