Ухвала суду № 77819901, 13.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5803/18

УХВАЛА

13 листопада 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АРХСТРОЙПРОЕКТ» до Державної фіскальної служби України скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АРХСТРОЙПРОЕКТ» до Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить суд:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 553553/31689781 від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 06.12.2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АРХСТРОЙПРОЕКТ» за датою її подання.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду інформацію про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, позивачем надано до суду копію першого аркуша рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 553553/31689781 від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, в матеріалах справи відсутнє спірне рішення, складене у повному обсязі.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду копію рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 553553/31689781 від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, виготовлене у повному обсязі.

Окрім того, суддя зазначає, що згідно з п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п.п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Натомість, однією з вимог позивача є вимога лише про скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 553553/31689781 від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 553553/31689781 від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлено, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

В свою чергу, статтею 102 ПК України, яка відноситься до Глави 9 ”Погашення податкового боргу платників податків” передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Таким чином, положеннями ст.102 ПК України вирішено питання строків оскарження рішення контролюючого органу саме щодо нарахування грошового зобов'язання, винесеного на підставі норм Податкового кодексу України.

Тобто, строк давності тривалістю 1095 днів застосовується у випадку оскарження фізичними чи юридичними особами рішень контролюючого органу щодо нарахувань грошових зобов’язань.

В даному ж випадку, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 553553/31689781 від 10.01.2018 року, яке в розумінні положень ПК України не є рішенням контролюючого органу, яким позивачу визначено (нараховано) грошове зобов’язання, а відтак, строк давності в 1095 днів при оскарженні вищевказаного рішення не застосовується.

Тобто, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної товариства не є рішенням про нарахування грошового зобов’язання в розумінні статей 56, 102 Податкового кодексу України, а тому для оскарження такого рішення застосовується загальний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

При цьому, зважаючи на вимоги ч.2 ст.122 КАС України, та на дату прийняття ДФС України рішення № 553553/31689781 від 10.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач, звернувшись до суду лише 08.11.2018 року з позовними вимогами про скасування вищевказаного рішення, пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідні докази, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду із вказаними позовними вимогами (з копією для відповідача).

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

- уточненої позовної заяви із викладом позовних вимоги (в частині оскарження рішення) у відповідності до приписів ст.5 КАС України;

- доказів, визначених судом;

- інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідних доказів, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду із вказаними позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АРХСТРОЙПРОЕКТ» до Державної фіскальної служби України скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв’язку) усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко