
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2018 року № 810/2941/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ “Еталон-2” до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0014711414 від16.05.2018 року,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Еталон-2» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014711414 від16.05.2018 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про порушення позивачем вимог закону щодо достовірності відображення показників з податку на додану вартість за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2015 року та лютий 2016 року при взаємовідносинах з ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” (код ЄДРПОУ 39233697), оскільки на думку контролюючого органу даний контрагент позивача є ризиковим.
Також зазначив, щоє висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ «Еталон-2» і ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” (код ЄДРПОУ 39233697) мали реальний характер – товар поставлений контрагентом у повному обсязі та оплачений позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Позивач вважає висновки податкового органу неправомірними, оскільки такі висновки контролюючого органу базуються не на підставі первинних документів, як того вимагає законодавство України, а на підставі пояснень директора контрагента позивача щодо своєї непричетності до господарської діяльності суб’єкта господарювання. Тому позивач просив оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.
Крім того, позивач зауважив, що відповідачем під час визначення податкових зобов’язань за спірним податковим повідомленням-рішенням було грубо порушено ст. 102 та ст. 114 Податкового кодексу України, а саме здійснено донарахування штрафних (фінансових) санкцій за березень та квітень 2015 року поза межами строків давності.
Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” (код ЄДРПОУ 39233697) відповідно до наявної інформації в базах даних податкового органу вказує на здійснення нереальних (безтоварних) господарських операцій у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення такої діяльності.
Таким чином, на думку відповідача, операції, здійсненні між ТОВ «Еталон-2» і ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” (код ЄДРПОУ 39233697), не мали реального товарного характеру.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 закрито підготовче провадження та прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ТОВ «Еталон-2» є юридичною особою, як платник податків перебуває на обліку у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, видами діяльності підприємства є:
Код КВЕД 10.13 Виробництво м’ясних продуктів;
Код КВЕД 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; Код КВЕД 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання;
Код КВЕД 10.85 Виробництво готової їжі та страв;
Код КВЕД 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань;
Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
Код КВЕД 52.10 Складське господарство.
Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еталон-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «СИНТЕЗ-ПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 39233697) за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2015 року та лютий 2016 року, за результатами якої складено Акт від 18.04.2018 №311/10-36-14-14/32227472.
Згідно висновків Акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму всього у сумі 27 344,00 грн., в тому числі за березень 2015 року в сумі 2 135,00 грн., за квітень 2015 року в сумі 4 622,00 грн., за червень 2015 року в сумі 3 609,00 грн., за липень 2015 року в сумі 5 045,00 грн., за серпень 2015 року в сумі 5 034,00 грн., за вересень 2015 року в сумі 4 228,00 грн., та лютий 2016 року в сумі 2 671,00 грн.
На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 №0014711414, яким занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся у розмірі 27 344,00 грн., у тому числі за березень 2015 у розмірі 2 135,00 грн., квітень 2015 у розмірі 4 622,00 грн., червень 2015 у розмірі 3 609,00 грн., липень 2015 у розмірі 5 045,00 грн., серпень 2015 у розмірі 5 034,00 грн., вересень 2015 у розмірі 4 228,00 грн., лютий 2016 у розмірі 2 671,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 6 836 грн.
За результатами адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Як слідує з матеріалів справи, висновки податкового органу про порушення ТОВ «Еталон-2» вимог податкового законодавства за наслідком господарських взаємовідносин ґрунтуються на тому, що контрагент позивача ТОВ «СИНТЕЗ-ПРОФІТ» згідно інформації ІС “Податковий Блок” має ознаку фіктивності 3 зар-но (пер-но) у органах держр-ції ф.о.з. подальшою передачею (оф-ням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим) померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру проводити фінансово господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Крім того, в Акті перевірки зазначено, що згідно пояснення, відібраного оперуповноваженим ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 20.05.2017 року у громадянина ОСОБА_2, останній заявив про свою непричетність до реєстрації ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” та його господарської діяльності.
Також встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходяться кримінальні провадження щодо ймовірних порушень чинного законодавства ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ”.
Тому відповідно до бази даних АІС «Податковий блок» та ЄРПН, проведеного аналізу фінансового-господарської діяльності та з урахуванням наданої інформації ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, контролюючим органом поставлено під сумнів придбання товарів, які документально реалізовані по ланцюгу постачання та отримані ТОВ «Еталон-2».
Про нереальність здійсненних господарських операцій, на думку податкового органу, свідчать також факти, описані в акті перевірки: відсутність основних фондів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутність достатньої кількості працівників для надання послуг, виконання задокументованих робіт (послуг); аналізом наданих вказаними контрагентами послуг вбачається неможливість фактичного здійснення господарських операцій з урахуванням наявної кількості трудових ресурсів.
Проте, суд вважає такі висновки необґрунтованими у зв'язку із наступним.
Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ «Еталон-2» (Замовник) і ТОВ «СИНТЕЗ-ПРОФІТ» (Виконавець) укладено Договір поставки №36 від 12.03.2015.
Згідно Договору Виконавець зобов'язується передати у власність, а Покупець приймає та сплачує Товар на умовах, визначених у договорі. Асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється по даному договору, визначається у накладних, які оформляються сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару. Партією Товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід’ємною частиною договору.
Судом встановлено, що за наслідком виконання умов Договору поставки від 12 березня 2015 року №36 ТОВ “Еталон-2” було отримано від ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” сировину, а саме яловичину, по наступних видаткових накладних:
№0000671 від 17.03.2015 року, податкова накладна №90 (зареєстрована 24.03.2015);
№0000904 від 01.04.2015 року, податкова накладна №10 (зареєстрована 06.04.2015);
№0001254від 24.04.2015 року, податкова накладна №134 (зареєстрована 05.05.2015);
№0000187 від 17.06.2015 року, податкова накладна №92 (зареєстрована 22.06.2015);
№0000496 від 14.07.2015 року, податкова накладна №59 (зареєстрована 27.07.2015);
№0000733 від 11.08.2015 року, податкова накладна №33 (зареєстрована 21.08.2015);
№0000869 від 26.08.2015 року, податкова накладна №92 (зареєстрована 09.09.2015);
№0001256від 21.09.2015 року, податкова накладна №145 (зареєстрована 07.10.2015);
№0000116 від 05.02.2016 року, податкова накладна №24 (зареєстрована 18.02.2016).
На підставі отриманих видаткових накладних та зареєстрованих податкових накладних позивачем було сформовано податковий кредит та включено вказані показники до податкової декларації з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах.
Згідно матеріалів справи вся сировина приймалася на складі позивача та обліковувалася на рахунку 201 “Сировина та матеріали” і використовувалася виключно на виробництві для виготовлення ковбасної продукції.
Якість отриманої сировини підтверджується деклараціями виробника, експертними висновками та паспортами якості №86-88, №129-131, №280, №315, №378, №98, №99, №86, №160 та №288.
Судом встановлено, що розрахунки за отриману сировину від ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” були здійснені згідно платіжних доручень №713 від 19.03.2015 року, №737 від 02.04.2015 року, №741 від 07.04.2015 року, №768 від 28.04.2015 року, №106 від 30.04.2015 року, №775 від 05.05.2015 року, №851 від 18.06.2015 року, №862 від 24.06.2015 року, №873 від 30.06.2015 року, №878 від 02.07.2015 року, №895 від 15.07.2015 року, №919 від 28.07.2015 року, №924 від 29.07.2015 року, №933 від 04.08.2015 року, №966 від 17.08.2015 року, №974 від 19.08.2015 року, №1002 від 31.08.2015 року, №1004 від 02.09.2015 року, №1014 від 04.09.2015 року, №1020 від 07.09.2015 року, №1024 від 09.09.2015 року, №1047 від 27.09.2015 року, №1053 від 25.09.2015 року, №1066 від 30.09.2015 року, №1074 від 02.10.2015 року, №1091 від 09.10.2015 року, №1103 від 13.10.2015 року, №1108 від 15.10.2015 року, №1307 від 09.02.2016 року, №1308 від 12.02.2016 року та №1319 від 19.02.2016 року.
Також судом було досліджено рецептурні журнали позивача, з яких вбачається, що отримана від ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” сировина, а саме яловичина в/гатунку, 1гатунку., 2гатунку, була використана на виготовлення варених ковбасних виробів, а саме:
- за 03.2015року було виготовлено 3038,5 кг. ковбасних виробів та використано яловичини 1 гатунку 133,6 кг, яловичини в/гатунку 156,0 кг.;
- за 04.2015 року виготовлено 2886,75 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 87,0 кг., яловичини 2 гатунку 46,0 кг., яловичини в/гатунку 63,0 кг.;
- за 05.2015 року виготовлено 2950,79 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 12,0 кг., яловичини 2 гатунку 25,0 кг., яловичини в/гатунку 184,9 кг.;
- за 06.2015 року виготовлено 3799,29 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 158,5 кг., яловичини в/гатунку 115,0 кг.;
- за 07.2015 року виготовлено 5409,561 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 207,385 кг., яловичини 2 гатунку 110,0 кг., яловичини в/гатунку 139,5 кг.;
- за 08.2015 року виготовлено 5738,107 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 319,0 кг., яловичини 2 гатунку 8,0 кг., яловичини в/гатунку 235,0 кг.;
- за 09.2015 року виготовлено 6061,05 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 192,0 кг., яловичини 2 гатунку 81,8 кг., яловичини в/гатунку 94,0 кг.;
- за 10.2015 року виготовлено 7111,6 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 184,0 кг., яловичини 2 гатунку 95,0 кг., яловичини в/гатунку 118,5 кг.;
- за 11.2015 року виготовлено 4489,403 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 137,0 кг., яловичини 2 гатунку 137,75кг., яловичини в/гатунку 76,1 кг.;
- за 12.2015 року виготовлено 3503,3 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 162,6кг., яловичини 2 гатунку 31,0 кг., яловичини в/гатунку 134,1 кг.;
- за 01.2016 року виготовлено 2964,5 кг ковбасних виробів та використано яловичини 1гатунку 60,0 кг., яловичини 2 гатунку 6,0 кг., яловичини в/гатунку 21,5 кг.;
- за 02.2016 року виготовлено 2907,6 кг ковбасних виробів та використано яловичини в/гатунку 168,5 кг. ;
Згідно бухгалтерських регістрів за 2015-2016 роки використана сировина списується з рахунку 201 «Сировина і матеріали» на рахунок 23 «Виробництво» згідно затвердженої технічної документації, розробленої Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації і на підставі калькуляцій на виробництво кожної окремої продукції.
Покупцями виготовленої позивачем продукції є такі суб’єкти господарювання як: дошкільний навчальний заклад «Чебурашка», дитячий садочок Дмитрівської сільської ради, ДНЗ «Дзвіночок», ПП «Колібріс», Гостомельське СТ, ТОВ «ОСОБА_3 Трейдінг», ТОВ «Руол Стандарт», ТОВ «Укрмолтрейд», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та інші.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі – Закон № 996) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.
Відповідно до п.2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд звертає увагу, що податковий орган при проведенні перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи позивача, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, однак, не взяв їх до уваги при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення.
При цьому, в Акті перевірки податковий орган посилається на пояснення відібрані оперуповноваженим ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 20.05.2017 у гр. ОСОБА_2, в яких він зазначив про свою непричетність до реєстрації ТОВ “СИНТЕЗ-ПРОФІТ” та його господарської діяльності.
Однак, суд зазначає, що сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства не може бути свідченням безтоварності спірних операцій за умови, що інформація про таку особу як керівника підприємства міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських об’єднань.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного суду України від 5 липня 2016 року по справі № 21-1793а16.
Також суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків право на формування витрат та доходів не можуть ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи.
Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у своїх ухвалах від 23.02.2012 у справі №К/9991/40332/11 та від 23.04.2012 у справі №К/9991/26905/12.
Судом також враховано той факт, що відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем спірних господарських операцій, достовірності і повноти відображення у податковій звітності, що вказує на безпідставність тверджень останнього.
Також суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем під час визначення податкових зобов’язань за спірним податковим повідомленням-рішенням було порушено ст. 102 та ст. 114 ПК України, а саме: здійснено донарахування штрафних (фінансових) санкцій) за березень та квітень 2015 року поза межами строків давності.
Так, відповідно до п. 102.1 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених ст. 102 цього Кодексу (тобто 1095 днів або три роки).
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень, а тому останні підлягають скасуванню.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1762, 00 грн. (платіжне доручення від 08.06.2018 № 2207).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягають судові витрати у сумі 1762, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.05.2018 №0014711414.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-2» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 118-А, код ЄДРПОУ 32227472) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.
Судове рішення № 77819589, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/2941/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: