Рішення № 77819459, 13.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Справа № 280/4325/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач, Шевченківське ОУПФУ), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто 2014-2016 року (3764,40 грн.) та з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%;

зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто 2014-2016 року (3764,40 грн.) та з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 19.09.2017 року.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебувала на обліку в ОСОБА_2 ОУПФУ та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 19.09.2017 отримує пенсію за віком призначену відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що Пенсійним фондом не правомірно під час призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2013 рік (2700,98 грн.), оскільки в 2017 році повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2014-2016 роки. Вказує, що вона зверталась до Пенсійного фонду з заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, проте, їй було безпідставно відмовлено у проведенні такого перерахунку. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що під час призначення позивачу пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Пенсійним фондом було розраховано страховий стаж позивача із застосуванням кратності 1,35%, що підтверджується розпорядженням від 22.09.2018 №843531. Крім того, відповідач вказав на те, що питання застосування показника 1,35% було предметом розгляду у справі №808/250/18, за результатами розгляду якої суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача. Також, відповідач вказав на те, що 12.12.2014 позивачу було призначено пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відповідачем правомірно було застосовано показник середньої заробітної плати у галузях економіки за 2013 рік – 2700,98 грн., оскільки відповідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Разом з тим, відповідач зазначив, що у зв’язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 №2148-VII, з 01.10.2017 об’єднаним управлінням добровільно було перераховано пенсію позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 роки – 3764,40 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком, відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

17 серпня 2018 року позивач звернулась до ОСОБА_2 ОУПФУ з заявою про перерахунок пенсії, в якій просила перерахувати їй пенсію, відповідно до положень ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої зарплати з якої сплачено страхові внески в Україні, за три року, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто 2014-2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

ОСОБА_2 ОУПФУ від 31.08.2018 №472/К-1 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що з 12.12.2014 позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на момент призначення позивачу пенсії за віком) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, дія Закону України «Про пенсійне забезпечення» поширюється на визначення права особи на пенсію, тоді як умови виплати цієї пенсії регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Вказане відповідає позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14.

Позивач стверджує, що при зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням вона звернулась вперше.

Вказані доводи суд вважає необґрунтованими та помилковими з огляду на те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена в 2014 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказана правова позиція суду узгоджується з судовими рішеннями Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №337/1539/17(2-а/337/135/2017), від 02.05.2018 у справі №334/10787/15-а, від 15.05.2018 №127/20271/17, від 20.03.2018 №К/9901/12053/18.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час призначення 19.09.2017 позивачу пенсії за віком, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування показника заробітної плати в галузі економіки за 2014-2016 роки.

Щодо вимог про перерахунок пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи встановлено, що застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% було предметом судового розгляду у справі №808/250/18.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №808/250/18, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Шевченківське ОУПФУ перерахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Так, в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №808/250/18 зазначено: «…у зв’язку із надходженням 19.09.2017 до управління заяви позивача про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, відповідачем було прийнято розпорядження від 22.09.2017 №843531, відповідно до якого підтверджено розрахунок страхового стажу позивача із застосуванням кратності 1,35, у зв’язку із чим суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача…».

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, встановлено, що під час проведення перерахунку пенсії позивача вже було застосовано коефіцієнт 1,35, а відтак зазначені обставини не досліджуються під час розгляду даної адміністративної справи.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку ОСОБА_2 ОУПФУ м. Запоріжжя доведено правомірність рішення від 31.08.2018 №472/К-1, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 25-А) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 13.11.2018.

Суддя І.В. Новікова