Рішення № 77812805, 08.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12028/17

н/п 2/640/2382/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором б/н від 29.07.2010р. у розмірі 58273 грн. 17 коп. та сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 29.07.2010р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. У порушення умов договору відповідач зобов’язання за договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 30.06.2017р. має заборгованість 58273 грн. 17 коп., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 4754,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 46867,37 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3400,00 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., штрафу(процентна складова) у розмірі 2751,10 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив, що у позивача відсутнє право на звернення до суду, оскільки на час подання позову сплив строк позовної давності для пред’явлення позову, крім того, позивачем не підтверджений факт надання кредиту, факт укладання між ним та банком кредитного договору та наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

29 липня 2010р. між ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладений договір на отримання кредиту у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Як вбачається з розрахунку за кредитним договором б/н від 29.07.2010р. заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 30.06.2017р. становить 58273 грн. 17 коп., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 4754,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 46867,37 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3400,00 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., штрафу(процентна складова) у розмірі 2751,10 грн.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст.611,ч.1 ст.612 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу(фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 2751,10 грн. відсутні, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

У відповідність зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягають задоволенню частково, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 29.07.2010р. станом на 30.06.2017р., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 4754,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 46867,37 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3400,00 грн., а всього 55022 грн. 07 коп.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.

Суд не погоджується з доводами відповідача про необґрунтованість позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком та клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови і правила надання послуг банком його клієнтам.

Відповідач ОСОБА_1 власноруч заповнив та підписав анкету-заяву від 29.07.2010р., в якій відповідач ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що він згоден з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що відповідач ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідач ОСОБА_1 підписавши Анкету-заяву позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг, тобто заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.

З виписки з карткового рахунку вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт, відповідач користувався грошима, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами, що свідчить про те, що відповідач визнав свої зобов’язання за договором та погодився з ними.

Таким чином, кредитний договір б/н від 29.07.2010р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Посилання відповідача, що у позивача не має право на звернення до суду з позовом, оскільки закінчились строки позовної давності для звернення до суду є безпідставними.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно умов договору від 29.07.2010р. відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-біцс 14.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Як вбачається з довідки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 29.07.2010року отримав картку № 5577212708315059 зі строком пере випущеної картки до останнього дня 03.2015 року.

Отже, строк випущеної картки до останнього дня 03.2015 року, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 31.07.2017 року до спливу строку позовної давності.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, того що з боку позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» порушені права відповідача.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст. ст. 526,527,530, 549, 629, 1048-1050 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 27.04.1990р. народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ 14360570, адреса м. Київ, вул. Грушевського,1Д, заборгованість за кредитним договором б/н від 29.07.2010р. станом на 30.06.2017р. що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 4754,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 46867,37 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3400,00 грн., а всього 55022 грн. 07 коп. /п’ятдесят п’ять тисяч двадцять дві грн. 07 коп./

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн./одну тисячу шістсот грн. /

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 13.11.2018 р.

СУДДЯ