Ухвала суду № 77812237, 12.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9494/14-ц

Провадження № 2-п/638/110/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.

секретаря Подосокорської А.О.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 21.01.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 04.07.2017 року звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 21.01.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою заяву обґрунтовує тим, що навесні 2018 року ОСОБА_2 стало відомо про зазначене судове рішення у виконавчій службі, повідомлень про наявність судового процесу не отримувала як копії заочного рішення, рішення є передчасним, необґрунтованим, не вмотивованим, ухвалене з порушенням норма матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про перегляд заочного рішення та просив скасувати заочне рішення, вказавши, що відповідач не отримувала виклики до суду, до вимог позивача не застосована позовна давність, не зменшений розмір неустойки, а відтак рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності та заперечення на заяву, зазначивши, що відповідач сповіщався у встановленому законодавством порядку за зареєстрованим місцем проживання, рішення ухвалено з дотриманням матеріальних та процесуальних норм права.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась вчасно та належним чином, причин неявки не повідомила.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Пунктом 2 частини 3 статті 287 ЦПК України встановлено, що суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 21.01.2015 року задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 та присудженого до стягнення на користь позивача заборгованість за кредитним договором №490015593 від 14.11.2006 року у розмірі 1100537 грн 85 коп., суму судового збору у розмірі 3654 грн.

Згідно відповіді адресно-довідкового бюро ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.07.1996 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. У судові засіданні призначені на 04.12.2014 року, 21.01.2015 року відповідач не з'явився, конверти з повідомленнями про виклик повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Конверт з копією заочного рішення також повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Копію судового рішення 25.06.2018 року відповідачем отримано після письмового звернення до суду та 04.07.2017 року подано заяву про перегляд заочного рішення, а відтак суд вважає за можливе поновити строк для звернення до суду.

Відповідно до ст.74 ЦПК України (в ред. чинній час розгляду справи судом) судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення слухання справи або інших заяв з процесуальних питань відповідачем не подавалось.

Згідно з п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (надалі по тексту - Правила) рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" , які не були вручені під час доставки, вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно пункту 110 Правил, у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень).

Пунктом 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень.

Таким чином, судом здійснені всі передбачені законодавством засоби належного сповіщення відповідача. В заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 вказує зазначену вище адресу. Відповідачем не надано суду заяву про зміну місця проживання, обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість отримувати кореспонденцію, зокрема перебування за межами м.Харкова, перебування на стаціонарному лікуванні тощо.

Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв’язку з тим, що то останні були враховані судом при винесенні рішення. Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення від 21 січня 2015 року.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що про день та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, доказів на підтвердження неявки в судові засідання з поважних причин суду не надав, також не надав безперечних доказів на підтвердження своїх заперечень, а тому залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287,288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 21.01.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз'яснити особам, які приймають участь у справі, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: