Постанова № 77811779, 07.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/1587/18

Номер справи місцевого суду: 493/1002/18

Головуючий у першій інстанції Тітова Т. П.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, прокурора Одеської області Войтова Р.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Балтського районного суду Одеської області від 06.09.2018 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,

встановив:

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 06.09.2018 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1 700 гривень, стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 320 гривень.

Зі змісту вказаної постанови, вбачається що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора КП Балтської міської ради Одеської області БПРП «Ринок», тобто будучи суб'єктом декларування, на якого поширюються дія ЗУ «Про запобігання корупції» (далі - Закон), згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, в порушення ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції» не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

У відповідності до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, п. п. «а» і «в» п. 2, п. 4 і 5 ч. 1 ст. З ЗУ «Про запобігання корупції», зобов'язані подавати декларацію та виконувати інші вимоги фінансового контролю відповідно до цього Закону.

З відповіді БПРП «Ринок» встановлено, що відповідно до Статуту зазначене підприємство є комунальним підприємством, що утворено рішенням міської ради, тобто відповідно до ст. 81 Цивільного Кодексу України є юридичною особою публічного права. ОСОБА_2 перебуває на посаді директора БПРП «Ринок» з 30.04.2015 року. Таким чином, ОСОБА_2, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб'єктом декларування відповідно до п. п. а) п. 2) ч. 1 ст. З зазначеного Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та оприлюднюється на офіційному сайті НАЗК.

Відповідно до п. 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону, шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру, через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна.

В Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Реєстр) наявні наступні декларації ОСОБА_2: щорічна декларація за 2017 рік від 27.03.2018 року, щорічна декларація за 2016 рік від 25.03.2017 року.

Зазначені декларації містять відомості про наявність легкового автомобілю Тоуоtа Саmгу 2005 року випуску. Станом на 2016 рік зазначений автомобіль вказаний, як власність ОСОБА_4, дружини ОСОБА_2 Станом на 2017 рік зазначений автомобіль вказаний з вартістю 167 452 грн., як власність ОСОБА_2, дата набуття права власності 11.05.2017 рік, відомості про дружину ОСОБА_2 у цій декларації відсутні. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у ОСОБА_2 в Реєстрі відсутні.

Витяг з Єдиного державного реєстру МВС України містить відомості про реєстрацію ОСОБА_2 автомобілю Тоуоtа Саmгу 2005 року випуску 11.05.2017 року.

Опрацюванням відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що право власності на зазначений автомобіль ОСОБА_2 набув на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області по справі № 493/635/17, за позовом ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, відповідачем по справі зазначена ОСОБА_4, яка проти задоволення позову не заперечувала та погодилась із запропонованим варіантом розподілу майна.

Як вбачається з вказаного рішення суду та з відповіді Балтського районного відділу ДРАЦС ГТУ юстиції в Одеській області № 624/67-25 від 17.04.2018 року, ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 30.04.2003 року по 26.07.2017 року.

Вищезазначений автомобіль було набуто у власність ОСОБА_4 08.11.2003 року, тобто в період перебування у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 Згідно ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на правах спільної власності. Тобто, до моменту набрання законної сили рішення суду про розподіл майна, ОСОБА_2 належало 50 % зазначеного автомобіля, а зазначене рішення суду призвело, до набуття ОСОБА_2 права власності на інші 50 % даного автомобілю, що належали ОСОБА_4

Згідно з відомостями з Е-декларацій ОСОБА_2 на момент розподілу майна зазначений автомобіль було оцінено в 167 452 грн., 50 % від цієї суми становить 83 726 грн.

Відповідно до норм п. 165.1.13 Податкового Кодексу України, кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України, визнаються доходом.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 грн.

Виходячи з цього, ОСОБА_2 в момент переходу до нього права власності на 50 % вищезгаданого автомобіля, а саме 11.05.2017 року, отримав дохід у розмірі 83 726 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених на 1 січня 2017 року (50*1600 грн.= 80 000 грн.), та свідчить про суттєві зміни у майновому стані.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції», як суб'єкт дії Закону, ОСОБА_2 був зобов'язаний у десятиденний строк з моменту отримання доходу, тобто в строк до 22.05.2017 року, повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.

Відомості з Реєстру та з пояснень ОСОБА_2 свідчать про те, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані ним подано не було.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у його майновому стані.

Не погоджуючись з постановою Балтського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)суд першої інстанції вважав помилково встановленим той факт, що ОСОБА_2 у 2017 році набув право власності на майно;

2)ОСОБА_2 жодного доходу не отримував, обсяг належного йому майна та його вартості не змінився взагалі, змінилась лише форма власності зі спільної на індивідуальну;

3)майно, набуте в результаті поділу майна подружжя не належить до бази оподаткування, тобто за податковим кодексом не є прибутком та не змінює майновий стан особи;

4)службовці департаменту захисту економіки НП України не подали до НАЗК повідомлення про можливе порушення з НАЗК, перевищуючи надані їм законом повноваження перевірили декларацію та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_2, всі матеріали перевірки проведено з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та відповідно до вимог ст. 62 Конституції України вони не можуть бути враховані судом при винесенні рішення по суті справи;

5)протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 не містить даних про форму його вини;

6)за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. ст. 164-14, 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення;

Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення, прокурора Войтова Р.Г., який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами ....., а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, оперуповноваженим МРВ 6 УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України лейтенантом поліції Карпеченковим Є.Г. 16.05.2018 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який порушив вимоги ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. До протоколу також долучені рапорти від 14.05.2017 року, пояснення ОСОБА_2 від 25.04.2018 року, витяги з Єдиного державного реєстру МВС України відносно ОСОБА_4, ОСОБА_2, Е-декларації за 2016, 2017 роки ОСОБА_2, відповідь БПРП «Ринок» № 10 від 17.04.2018 року, копії паспорту та картки ФОПП ОСОБА_2, витяг ІПНП «Армор» відносно ОСОБА_2, рішення Балтського районного суду Одеської області від 24.04.2017 року за справою № 493/635/17, відповідь Балтського РАЦС ГТУ юстиції в Одеській області від 17.04.2018 року за № 624/67-25, копія свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 26.07.2017 року, рапорт від 12.04.2018 року. З даним протоколом ОСОБА_2 ознайомлений про що є його особистий підпис.

З пояснень ОСОБА_2 від 25.04.2018 року вбачається, що він займає посаду директора Балтського КП БПРП «Ринок» з 05.05.2008 року. ОСОБА_2 відомо, що він відноситься до суб'єктів декларування, на яких поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції». Також він знайомий з порядком роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та правилами заповнення декларації у Реєстрі. Декларації за 2016 рік та за 2017 рік подавав самостійно, відомості, зазначених щорічних деклараціях відповідають дійсності.

Вимога щодо зобов'язання, що стосуються суб'єктів дії ЗУ «Про запобігання корупції», повідомляти про суттєві зміни у майновому стані при отриманні доходу або придбанні майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року ОСОБА_2 не знайома. Крім того в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що інформація в його декларації за 2017 рік щодо наявності автомобіля Toyota Camry 2005 року випуску, дата набуття права власності на який 11.05.2017 року вартістю 167452 грн. відповідає дійсності. Право власності на зазначений автомобіль він набув на підставі рішення суду про розподіл майна. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у встановленому Законом порядку у 2017 році не подав, тому що не знав про дану вимогу Закону.

Аналізуючи вищевикладене, та виходячи із доказів, які містяться в матеріалах справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 обізнаний як щодо обов'язку дотримуватись вимог фінансового контролю, так і щодо майна, яке надійшло у власність згідно з рішенням суду, тому свідомо допустив настання наслідків своїх дій, а саме порушення вимог фінансового контролю через неналежне відношення до власних обов'язків, як суб'єкта дії Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора КП БПРП «Ринок», будучи, згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, 11.05.2017 року набув права власності на автомобіль вартістю 167452 грн., що перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (станом на 01.01.2017- прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.), в порушення вимог ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції» не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК у десятиденний строк з моменту настання такої події, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема копією статуту БПРП «Ринок», копією контракту, наказу про призначення, витягом з Єдиного державного реєстру декларацій, реєстраційною карткою транспортного засобу, копією рішення Балтського районного суду від 21.04.2017 року, актовим записом про розірвання шлюбу відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, пов'язаних з корупцією, обставини, за яких було вчинене дане правопорушення, зокрема те, що від його дій не завдано збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, дані про особу правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі і за корупційні правопорушення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_2 штрафу у мінімальному розмірі.

Доводи на які посилається ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі, як на підстави для скасування постанови Балтського районного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року не спростовують правильних висновків суду, оскільки судом першої інстанції повно та всебічно встановлені обставини справи, досліджено всі наявні докази, їм дана правильна правова оцінка.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для скасування постанови Балтського районного суду Одеської області від 06.09.2018 року відсутні.

Керуючись ст.ст. 280, 294 КУпАП апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Балтського районного суду Одеської області від 06.09.2018 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.О. Погорєлова