Рішення № 77810613, 07.11.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3060/18

провадження №: 2/398/2251/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"07" листопада 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Клименко (прізвище до зміни – Злакоман) ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до Клименко (прізвище до зміни – Злакоман) Н.Г. про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 лютого 2012 року в розмірі 110 939,46 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 лютого 2012 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік. Відповідач порушила умови кредитування та не виконує належним чином зобов’язання, в результаті чого станом на 30 червня 2018 року виникла заборгованість в розмірі 110 939,46 грн., яка складається з: 7 565,93 грн. – заборгованість за кредитом; 103 373,53 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з’явилася без повідомлення причин, відзив не подала та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

10 лютого 2012 року відповідач подала банку анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердила факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодилася з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку (а. с. 12, 13, 14 – 37). Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.

Відповідно до довідки УДМС України в Кіровоградській області Злакоман змінила прізвище на «Клименко» (а. с. 51).

За цим договором про надання банківських послуг відповідач отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 7 600,00 грн. (а. с. 11).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач припинила виконувати, здійснивши останній платіж 30 травня 2015 року в сумі 200 грн., у зв'язку з чим станом на 30 червня 2018 року виникла заборгованість в розмірі 110 939,46 грн., яка складається з: 7 565,93 грн. – заборгованість за кредитом; 103 373,53 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом (а. с. 7 – 10).

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданого розрахунку вбачається, що в період з 10 лютого 2012 року по 31 серпня 2014 року за користування кредитом позивач нараховував відсотки в розмірі 30,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, в період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року – 34,80% річних, в період з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2018 року – 43,20% річних.

Тобто, вбачається, що позивач неодноразово змінював відсоткову ставку за кредитом, в тому числі в сторону її збільшення.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17 та від 30 листопада 2016 року у справі №6-82цс16, та Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №389/3409/16-ц (провадження №61-1036св17).

Доказів про повідомлення відповідача про збільшення розміру відсоткової ставки та її письмову згоду на таке збільшення в односторонньому порядку, позивачем не надано.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 – 81 ЦПК України. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням викладено, наданий позивачем розрахунок в частині розміру відсотків за користування кредитом, розрахованих за збільшеною в односторонньому порядку відсотковою ставкою, суперечить вимогам ЦК України та не може бути прийнятий судом як належний, допустимий та достовірний доказ розміру заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір відсотків за користування кредитом становитиме:

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, за період з 10 лютого 2012 року по 31 серпня 2014 року заборгованість за відсотками за відсотковою ставкою 30,00% річних складає 498,29 грн.

Відповідно до того ж розрахунку заборгованість за кредитом (тіло кредиту) за період з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2018 року становить 7 565,93 грн.

Кількість днів прострочки за період з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2018 року (кількість днів за які здійснюється нарахування відсотків) становить 1 398 днів.

За період з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2018 року заборгованість за відсотками по відсотковій ставці 30,00% річних (з урахуванням вже сплачених відповідачем відсотків за цей же період на загальну суму 332,83 грн.) складає 8 481,48 грн. (7 565,93 грн./100х30,00%= 2 269,78 грн. відсотків в рік, 2 269,78 грн./360х1 398 = 8 814,31 – 332,83 грн. = 8 481,48 грн.).

Всього заборгованість за відсотками за період з 10 лютого 2012 року по 30 червня 2018 року складає 8 979,77 грн. (498,29 грн. + 8 481,48 грн. = 8 979,77 грн.).

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки, жодна із сторін не звернулась до суду з відповідною заявою позовна давність судом при вирішенні зазначеного спору не застосовується.

Враховуючи те, що відповідач не виконала передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 7 565,93 грн. та за відсотками за користування кредитом в розмірі 8 979,77 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 264,30 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 280 – 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Клименко (прізвище до зміни – Злакоман) ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з Клименко (прізвище до зміни – Злакоман) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість станом на 30 червня 2018 року в розмірі 16 545 (шістнадцять тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн. 70 коп., яка складається з:

7 565 грн. 93 коп. – заборгованості за кредитом;

8 979 грн. 77 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Клименко (прізвище до зміни – Злакоман) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 07 листопада 2018 року.

Суддя О.В.Авраменко