Ухвала суду № 77801811, 09.11.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6011/18

У Х В А Л А

09.11.2018

Рівненський міський суд в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі Григорчук В.М., з участю представника заявника адвоката ОСОБА_1, прокурора Гандзілевського Н.А., слідчого Ніколаєва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву релігійної громади Свято-Успенської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Птича Дубенського району, в особі керівника громади ОСОБА_2 про роз"яснення ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 03.04.2018, -

в с т а н о в и в:

До Рівненського міського суду звернувся керівник релігійної громади Свято-Успенської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви с. Птича Дубенського району ОСОБА_2 із заявою про роз"яснення ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 03.04.2018 в частині надання доступу до церкви в с. Птича, вул. Львівська, 27А Дубенського району для догляду та обслуговування приміщення у необхідних випадках та право установлювати замки для охорони будівлі.

В судовому засіданні представник заявника, адвокат ОСОБА_1 заяву підтримала з викладених в ній обставин, та просила її задовольнити.

Прокурор та слідчий просили відмовити у задоволенні заяви за необгрунтованістю, оскільки ухвала слідчого судді Рівненського міського суду від 03.04.2018 є доступна та зрозуміла для сприйняття.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши надані матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 03.04.2018 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду було накладено арешт по кримінальному провадженню 12018180040000334 від 03.04.2018 на нежитлове приміщення ( будівля церкви) за адресою вул. Львівська, 27А, с. Птича, Дубенського району, що належить релігійній громаді Свято-Успенської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви із забороною право користування (проведення богослужінь) і розпорядження.

Відповідно до ст. 380 КПК України - якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз"яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Види судових рішень визначені в ст. 369 КПК України, якою встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали суду.

Частиною 1 ст. 9 КПК України, визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно дотримуватись вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як вбачається з наданих матеріалів, нежитлове приміщення (будівля церкви) за адресою вул. Львівська, 27А, с. Птича, Дубенського району належить релігійній громаді Свято-Успенської парафії Рівненської єперхії Української Православної церкви на праві власності відповідно до рішення № 173 від 25.09.1991 виконкому Рівненської обласної ради.

На виконання ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 03.04.2018 вищевказане приміщення було опечатане.

Представник заявник адвокат ОСОБА_1 зверталась до слідчого з клопотанням про надання доступу до вищевказаної будівлі з метою належного утримання та необхідності подання лічильників та оплати за енергоспоживання. Постановою слідчого СВ Дубенськього ВП ГУНП в Рівненській області від 11.07.2018 в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Як встановлено в ході судового розгляду, нежитлове приміщення - церква в с. Птича є пам"яткою архітектури, і вона потребує постійного необхідного догляду, належного утримання в холодну зимову пору року. Крім того, у церкві необхідно підтримувати відповідну температуру, попередження руйнування будівлі від низької температури, забеспечення дотримання протипожежної безпеки для збереження церкви.

Також необхідність доступу до даного приміщення є в частині подання показників лічильників до Дубенського РЦЕС,які знаходяться в середині церкви, а також проведення оплати за енергоспоживання.

В даному випадку суд приходить до переконання про необхідність доступу до церкви для її догляду та обслуговування, крім проведення богослужінь, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Що стосується вищевказаного кримінального провадження, то церква не є предметом та/або засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набута злочинном шляхом, та інше, у кримінальному провадженні, а тому необхідно забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального првоадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушеннь, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забеспечення швижкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

За таких підстав, слідчий суддя приходить до переконання про часткове задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.2,9,26,380 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Заяву задоволити частково.

Роз"яснити ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 03.04.2018 в частині права користування церквою за адресою вул. Львівська, 27А в с. Птича Дубенського району (крім проведення богослужінь) , а саме: надати дозвіл керівнику релігійної громади Свято-Успенської парафії Рівненської єпархії УПЦ ОСОБА_2 разом з представниками СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області заходити в церкву для догляду та обслуговування у необхідних випадках два рази на місяць, починаючи з моменту набрання ухвалою законною сили і до квітня 2019 року та право встановлювати замки для охорони будівлі.

Ухвала може бути безпосередньо оскаржена протягом п"яти днів до Рівненського апеляційного суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Є.І. Сидорук