Рішення № 77801314, 13.11.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1591/18

Провадження № 2/565/474/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Панчук Г.І.

розглянувши в залі судових засідань Кузнецовського міського суду у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі в рішенні-банк) звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 17507,01 грн. за кредитним договором без номера від 15.08.2016 року (договір складають: анкета-заява відповідача від 15.08.2016 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку із Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку, тарифими, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті). У позові зазначає наступне, банк належним чином виконав зобов"язання за кредитним договором. В свою чергу, відповідач не виконує взяті на себе згідно кредитного договору зобов"язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує наступним: поданими позивачем доказами не підтверджується укладення кредитного договору та надання кредиту відповідачу; незаконним вважає покладення за порушення кредитних зобов'язань подвійної відповідальності у виді пені та штрафу; просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах (заява відповідача, Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, Правила користування платіжною карткою та Тарифи обслуговування кредитних карт) і підпис відповідача на заяві вказує на те, що відповідач погодився із істотними умовами вказаного кредитного договору. Виписка з банківського рахунку підтверджує те, що відповідачу був встановлений кредитний ліміт та те, що відповідач користувався вказаними грошовими коштами використовуючи кредитну карту «Універсальна» та частково сплачував заборгованість за кредитним договором. Позивач вказує, що пеня та штраф є різновидами штрафних санкцій, а не видом відповідальності, тому одночасне застосування пені та штрафу не порушує ст.61 Конституції України.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача в судове засідання не з"явився. Згідно доданого до позовної заяви письмового клопотання, представник позивача просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомляв, заяви про відкладення судового засідання не подав. Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини не повідомив.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у відповідності із ч.2 ст.247 ЦПК.

Дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.

Анкета-заява відповідача від 15.08.2016 року разом Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку, тарифими, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті складають договір про надання банківських послуг (кредитний договір), що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. Згідно із кредитним договором позичальник отримав кредит та зобов"язався сплачувати відсотки за користування кредитом по ставці 3 % на місяць. Також сторонами у Тарифах обслуговування кредитних карт «Універсальна» і умовах надання банківських послуг, що є невід"ємною частиною кредитного договору, визначено умови сплати неустойки (штрафу, пені) у випадку невиконання сторонами умов кредитного договору.

Згідно доданого до позову розрахунку з 15.08.2016 року по 20.06.2018 року заборгованість відповідача перед банком по кредиту та процентам за користування кредитом становить 4472,25 грн. та 3998,22 грн. відповідно, заборгованість по пені - 7726,68 грн., заборгованість по штрафам (фіксована та процентна складова) - 1309,86 грн. Всього розмір заборгованості та неустойки (пені, штрафу) становить 17507 (сімнадцять тисяч п'ятсот сім) гривень 01копійка.

Відповідач заперечує проти позову, вказуючи, що поданими позивачем доказами не підтверджується укладення кредитного договору та надання кредиту відповідачу.

Проте суд погоджується із доводами позивача. Так позивач вказує, що згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Оскільки зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах (заява відповідача, Умоваи та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, тарифи, правила користування, основні умови обслуговування і кредитування), суд вважає, що вимоги ч.1 ст.207 ЦК України дотримані. Підпис відповідача на анкета-заява від 15.08.2016 року засвідчує те, що відповідач ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення, а також погодився із істотними умовами вказаного договору, що зафіксований в декількох документах.

Частиною 1 ст.1054 ЦК встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За своєю юридичною природою кредитний договір є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов.

З огляду на це кредитний договір між позивачем та відповідачем укладений 15.08.2016 року - з моменту досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов, про що свідчить підпис сторін на анкеті-заяві.

Суд погоджується із доводами відповідача щодо недопустимості за порушення кредитних зобов'язань покладення подвійної відповідальності у виді пені та штрафу.

Відповідно до ст.526 ЦК, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. Згідно із ст.611 ЦК наслідками порушення зобов"язань є, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Отже вимога про стягненнея штрафів в розмірі 1309,86 грн. задоволенню не підлягає, згідно із правовою позицією Верховного Суду у справі № 6-2003цс15.

Також відповідач просив застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

Позивач у відповіді на відзив щодо вказаної вимоги відповідача про застосування позовної давності обгрунтованих заперечень не навів.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Як вбачається із розрахунку заборгованості пеня за прострочене зобов'язання нарахована за період з 01.11.2017 року по 20.06.2018 року, пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. нарахована за період з 01.02.2017 року по 20.06.2018 року. Тому вимоги позивача заявлені про стягнення заборгованості по пені за період з 01.02.2017 року по 15.08.2017 року заявлені поза межами строку позовної давності, встановленої ч.2 ст. 258 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги в частині стягнення пені за період з 01.02.2017 року по 15.08.2017 року в розмірі 350 грн. задоволенню не підлягають.

Задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 16.08.2017 року по 20.06.2018 року в розмірі 7376,68 грн.

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в розмірі 15847,15 грн., з яких заборгованість по: основному боргу та процентам за користування кредитом за період з 15.08.2016 року по 20.06.2018 року становить 4472,25 грн. та 3998,22 грн. відповідно, пені за період з 16.08.2017 року по 20.06.2018 року - 7376,68 грн.

Позивачем понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 16.07.2018 р.

Вирішуючи питання про судові витрати, згідно із ст.141 ЦПК, суд вважає, що витрати, понесені позивачами у зв"язку із сплатою судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог - 1594 грн. 96 коп. (90,52% від 1762 грн.).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 611, 623, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 81,141, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1одатковий номер НОМЕР_1, паспорт серії СТ №163388, виданий 09.03.2010 року Луцьким ГУ УМВС України в Волинській області) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул..Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) 15847 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 15копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" понесені по справі судові витрати в розмірі 1594 гривні 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду. Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд або безпосередньо до апеляційного суду.

Головуючий