Рішення № 77798751, 13.11.2018, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

13 листопада 2018 рокуСправа №451/141/18 Провадження № 2/451/356/18

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів цивільну справу №451/141/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

встановив:

26 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначає, що 4 вересня 2010 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівської області було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки спільне життя з відповідачем не склалося, шлюб між ними розірвано на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2015 року. Діти зареєстровані та проживають з позивачкою. Вона самостійно утримує та виховує дітей. Відповідач з ними не проживає, провідує двічі на рік, зовсім не дає грошових коштів на утримання дітей, хоча має можливість допомагати утримувати дітей фінансово. Позивач сама не має змоги утримувати дітей, а тому змушена ставити питання про стягнення аліментів з відповідача. Просить стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі заяви та до повноліття дітей.

24 жовтня 2018 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду.

Відповідач в строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву до суду не подав, хоча з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримав завчасно (а.с.17).

Позивач подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повній мірі, просить позов задовольнити (а.с.28).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.2 ст.247 та ст.279 ЦПК України розгляд справи проведено в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.

Розглянувши заяву позивачки, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2015 року (а.с.6-зворот).

Від шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-5).

Діти проживають разом із позивачкою, що підтверджується довідкою виданою Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівської області від 23.01.2018 року (а.с.8).

Як визначено ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, обов’язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Виходячи з норм вказаної статті, приймаючи до уваги, що неповнолітні діти проживають разом із позивачкою та перебувають на повному матеріальному утриманні позивача і домовленості між нею та відповідачем про способи виконання обов’язку утримувати дітей не досягнуто, суд вважає вимоги позивачки про стягнення із відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей є правомірними.

Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).

Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік", прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років становить 1559 гривень , а від 6 до 18 років – 1944 гривні.

Визначаючи розмір аліментів, судом враховано те, що діти потребують матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним та може таку надати.

Відповідач є працездатного віку, тому суд прийшов до висновку, що стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, буде відповідати інтересам дітей, обставинам справи і вимогам закону.

Враховуючи вищенаведене, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов’язок обох батьків утримувати дитину до досягнення повноліття, суд робить висновки про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

У відповідності до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При наявності у позивача доказів про одержання відповідачем доходів у більшому розмірі, а також документального підтвердження додаткових витрат на особливі потреби дітей, вона не позбавлена у майбутньому заявити вимогу про збільшення розміру аліментів.

Також, у свою чергу, при наявності у відповідача доказів щодо погіршення стану його здоров'я, а також документального підтвердження зміни свого матеріального становища, він не позбавлений у майбутньому заявити вимогу про зменшення розміру аліментів.

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача стягнути судові витрати.

Керуючи ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,279,430 ЦПК України та ст.ст.180,182 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, жительки с. Нивиці, вул. Шевченка, 5, Радехівського району Львівської області аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 січня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів, відповідно до Закону.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір в 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р 31211256026001; код класифікації доходів бюджету –22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського Апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті 13 листопада 2018 року.

ГоловуючийОСОБА_5