Рішення № 77794107, 03.10.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1232/18

Провадження № 2/361/1524/18

03.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 жовтня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретарів Бас Я.В., Бондар С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ”ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У березні 2018 року ПАТ КБ “ПриватБанк” звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ “ПриватБанк”

з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав Заяву б/н від 07 травня 2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк зобов’язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. У порушення умов договору відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, у зв’язку з чим, станом на 19 лютого 2018 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 31 779 грн. 83 грн. З цих підстав позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 779 грн. 83 грн., а також судові витрати в сумі 1762 грн. 00 коп.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2018 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в змісті позовної заяви зазначає, що у разі неявки відповідача проти проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує, просить розглядати справу без участі представника банку. Проте, судом неодноразово було надіслано на адресу позивача листи про обов’язкову явку позивача до суду для надання додаткових пояснень у справі, але в судові засідання позивач не з’явився, причини неявки суду не відомі.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з’явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 травня 2012 року ОСОБА_1 заповнив бланк Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, де повідомив про своє місце проживання, паспортні дані, контактний телефон, та банком було зазначено види банківських послуг. У вказаній анкеті не заначені дата на номер затвердження таких Правил та Умов у Приват Банку (а.с. 8).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем не надано суду доказів щодо відкриття карткового рахунку на ім’я відповідача ОСОБА_1, договору про відкриття кредитної лінії, правила користування кредитною карткою з якою ознайомлено відповідача, доказів про отримання кредитної картки, доказів про ознайомлення відповідача саме з цим текстом Умов кредитування та Умов і Правил надання банківських послуг затвердження наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, оскільки в анкеті-заяві відповідача не йдеться саме про ці правила та умови.

На підтвердження боргу позивачем надано розрахунок заборгованості за договором №б/н від 07 травня 2012 року, станом на 31 травня 2015 року та 19 лютого 2018 року (а.с.4, 5-7).

Позивач зазначає, що підстави для здійснення таких нарахувань передбачені “Умовами і Правилами надання банківських послуг, “Правилами користування платіжною карткою” та “Тарифами Банку”, які викладені на сайті банку, вимоги яких відповідач зобов’язався виконувати та до яких він приєднався при підписанні Анкети-заяви.

Крім того, у розрахунку заборгованості за договором № б/н від 07 травня 2012 року наданого позивачем, не співпадає сума боргу по кредиту, яка підлягає стягненню із відповідача, оскільки станом на дату операції за рахунками обліку заборгованості - 19 лютого 2018 року (а.с. 7) заборгованість за наданим кредитом становить 28 505 грн. 32 коп., але у підсумку суму заборгованості за наданим кредитом зазначено - 29 790 грн. 31 коп.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання

(неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами. Уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочин між фізичною та юридичною особою, крім правочинів передбачених ч.1 ст. 206 ЦК України.

Відповідно ч. 3, ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підписана відповідачем ОСОБА_2 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку не містить даних щодо того, яка саме картка була видана ОСОБА_1, що позбавляє можливості перевірити правильність нарахування банком відсотків, пені та комісії на суму наданого кредитного ліміту.

Долучений позивачем до матеріалів позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису ОСОБА_1, а тому посилання Банку на те, що під час підписання заяви відповідач був ознайомлений саме з тими Умовами та Правилами надання банківських послуг, які передбачають порядок нарахування відсотків, пені та комісії у вищевказаному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження того, що відповідач був ознайомлений саме з тією редакцією Умов та Правил надання банківських послуг, витяг з яких долучений до позовної заяви, а ОСОБА_2 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку не містить даних щодо типу картки, яка була видана ОСОБА_1, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 141, 264, 268, 280-282 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк ”ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 07 травня 2012 року, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.