Ухвала суду № 77792127, 07.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2769/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря – Гуманенко В.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю

Від відповідачів:

Від Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради – не з’явився;

Від Державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_2 – не з’явився;

Треті особи:

Від ОСОБА_3 – не з’явився;

Від ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_6 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації та скасування реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_6, в якому позивач просить суд скасувати реєстрацію декларації ОД 141173312090 про готовність об’єкта до експлуатації від 27.11.2017 р. щодо об’єкта 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м.Одеса, вул.Бригадна, буд.83, замовником за якою визначено ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_2 про реєстрацію права власності ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою м.Одеса, вул.Бригадна, буд.83 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна 1424778151101.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_6 залишено без руху у зв’язку недодержанням вимог ст.ст. 160, 161, 171 КАС України, та встановлено 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаній ухвалі визначено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність ч.1 ст. 5 КАС України, з зазначенням позовних вимог відповідно до суб’єктного складу учасників справи, а також шляхом надання до суду документів, доданих до позовної заяви, у відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України та їх належним чином засвідчених копій відповідно до кількості учасників справи.

04 липня 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків адміністративного позову з додатками (вх.№19134/18).

Ухвалою суду від 30.07.2018 року відкрите провадження у справі №815/2769/18. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.08.2018 року.

У підготовчому засіданні, призначеному на 28.08.2018 року, оголошено перерву до 03.09.2018 року.

03 вересня 2018 року підготовче засідання було перенесено на 10.09.2018 року за клопотанням представника позивача для належного сповіщення учасників справи.

Підготовче засідання, призначене на 10.09.2018 року, перенесено на 20.09.2018 року у зв’язку з знаходженням судді Аракелян М.М. у відпустці з 10.09.2018 року по 14.09.2018 року включно.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, зобов’язано Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) надати до суду у строк до 03.10.2018 року належним чином засвідчені архівні копії Дозволу на виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул.Бригадна, 83 від 07.05.2009 року №294; належним чином посвідчену копію виписки із журналу видачі дозволів на виконання будівельних робіт про реєстрацію Дозволу від 07.05.2009 року №294; належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких видано Дозвіл від 07.05.2009 року №294. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №815/2769/18 на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.10.2018 року.

Підготовче засідання, призначене на 10.10.2018 року, відкладено на 25.10.2018 року у зв’язку з неявкою відповідачів.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.11.2018 року.

У судовому засіданні 07.11.2018 року судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі у зв’язку з непідвідомчістю даної справи Одеському окружному адміністративному суду.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі вважаючи, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник третьої особи (ОСОБА_4В.) – ОСОБА_5 зазначив про необхідність розгляду справи у порядку адміністративного судочинства.

Інші учасники справи до суду не з’явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Розглянувши питання предметної юрисдикції справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Як зазначено у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами” від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з &?я;…&?т; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &lі;…&?а;”. З огляду на це, не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності реєстрації декларації ОД 141173312090 про готовність об’єкта до експлуатації від 27.11.2017 р. щодо об’єкта 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м.Одеса, вул.Бригадна, буд.83, замовником за якою визначено ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 та рішення державного реєстратора ОСОБА_2 про реєстрацію права власності ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою м.Одеса, вул.Бригадна, буд.83 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна 1424778151101.

У позовній заяві позивач зазначає, що йому належить на правах спільної часткової власності 22/50 частки житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: вул. Бригадна, 83 у місті Одесі, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 08.12.2011 року №2-1151.

Також позивач зазначив, що 22/50 часток належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 08.12.2011 р. №2-1153, 3/25 частки належать ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори 28.09.1994 р. № 4- 5914.

Посилаючись на вищевказані свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач зазначив, що на самочинні: прибудову літ. «А1», гараж літ. «В», «Т», сарай літ. «П», веранду «а3», тамбур літ. «а4», сарай літ. «Д». літню кухню літ. «И», навіс літ. «М» свідоцтво не видавалось.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 04.05.2018 року від представника ОСОБА_3 ним було отримано відзив на позовну заяву з додатками по справі №520/9586/16ц, після ознайомлення з яким позивачу стало відомо, що Управлінням ДАБК ОМР за заявою ОСОБА_3М,, зареєстровано 27.11.2017 року декларацію ОД141173312090 про готовність об’єкта до експлуатації – самочинної двоповерхової прибудови до житлового будинку (фактично житловий будинок) загальною площею 107,2 кв.м та самочинно побудованого гаража під літ. «В».

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи ,на підставі довідки ПП «Одеське БТІ» від 29.11.2017 року, свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 08.12.2011 р. №2-1153, декларації про готовність об’єкта до експлуатації ОД141173312090 від 27.11.2017 року державним реєстратором ОСОБА_2 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 22\50 частки житлового будинку.

На думку позивача, вищевказана реєстрація права власності є протиправною, оскільки суперечить його правовстановлювальному документу на цей же об’єкт нерухомості та зумовлює перешкоди у разі розпорядження його часткою будинку.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог щодо протиправності реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації ОД 141173312090 від 27.11.2017 р. позивач зазначив, що така реєстрація здійснена з порушенням положень Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про планування і забудову території», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки дозвіл на будівництво чи реконструкцію прибудов житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 83 (літ. «А1», гараж літ. «В», «Т», сарай літ «П», веранда «а3», тамбур літ. «а4», сарай літ «Д», літня кухня літ. «И», навіс літ. «М») у встановленому законом порядку не видавався. При цьому, заява про прийняття в експлуатацію об’єкта співвласниками спірного об’єкта нерухомості не підписувалась.

Позивач вважає, що вищевказаними спірними рішенням відповідачів було порушено його права власника.

Тобто, в якості обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на відсутність правових підстав для набуття права власності на спірне нерухоме майно третьою особою – ОСОБА_3, яке на його переконання незаконно зареєстроване державним реєстратором за вказаною особою на підставі протиправної реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Таким чином судом встановлено, що в основу обґрунтування протиправного характеру оскаржуваних рішень відповідачів щодо реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації та про державну реєстрацію права власності покладено не порушення порядку та процедури їх проведення, а відсутність такого права в особи, за якою у подальшому було зареєстровано право власності на спірний об’єкт нерухомості.

Такі аргументи безумовно свідчать про існування спору про право у межах даних правовідносин, оскільки вирішення даного спору потребує вирішення судом питання стосовно того на яких підставах належить право власності на нерухоме майно третій особі та чи може ця особа згідно із законом набути права власності за цими підставами

Слід зазначити, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Згідно частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як розтлумачив Верховний Суд України у своїй постанові від 24.01.2017 року у справі № 815/6165/14, позов, предметом якого є реєстраційні дії, здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією прав власності на будівлю, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України

У поданій до адміністративного суду позовній заяві ОСОБА_8 спір стосується права власності на нерухоме майно відповідного власника у тому числі правомірності набуття/припинення права власності останнім на таке майно, встановлення факту самочинності будівництва. Скасування оскаржуваного рішення, прийнятого державним реєстратором, стосується позбавлення такої особи права власності на нерухоме майно.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до порушення цивільних прав, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконною (протиправною) таких дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічний правовий висновок щодо визначення юрисдикції адміністративних судів викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 4 квітня 2018 року по справі №361/2965/15-а, від 23 травня 2018 року у справі 802/233/16-а та в постановах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16, від 11 квітня 2017 року у справі № 808/2298/15 та постанові Верховного Суду у справі №817/1048/18 від 04 квітня 2018 року.

Згідно з ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, в контексті конкретних обставин цієї справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється предметна юрисдикція адміністративного суду, що виключає розгляд цієї справи за правилами КАС України.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки справа не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства загальним місцевим судом.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 241-243, 250, 256, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 815/2769/18 за адміністративною позовною заявою ОСОБА_6 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації та скасування реєстрації права власності закрити.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.11.2018 року.

Суддя М.М. Аракелян

Справа № 815/2769/18

УХВАЛА

(вступна та резолютивна частина)

07 листопада 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря – Гуманенко В.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю

Від відповідачів:

Від Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради – не з’явився;

Від Державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_2 – не з’явився;

Треті особи:

Від ОСОБА_3 – не з’явився;

Від ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_6 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації та скасування реєстрації права власності,-

Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 241-243, 250, 256, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 815/2769/18 за адміністративною позовною заявою ОСОБА_6 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації та скасування реєстрації права власності закрити.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.

Повний текст ухвали буде складено та підписано протягом п’яти днів.

Суддя М.М. Аракелян

.