Рішення № 77790699, 24.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року 810/3679/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:

- зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавок грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував на час звільнення з лав Збройних Сил і які враховувалися при первинному обчисленні пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням наступних надбавок: надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 %; надбавку за роботу з особовим складом у розмірі 7,5 %; премії у розмірі 10 %.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до його грошового забезпечення внаслідок неправомірних дій Київського обласного військового комісаріату не включено всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував при звільненні з лав Збройних Сил України та з урахуванням яких йому було обчислено пенсію. Як наслідок, це призвело до невірного розрахунку управлінням Пенсійного фонду України в Київській області розміру його пенсії під час її перерахунку.

Позивач вважає, що відповідачі, провівши перерахунок його пенсії без врахування надбавок та доплат, обмежили його право на отримання належних надбавок по грошовому забезпеченню та відповідний розмір пенсійного забезпечення.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що функції Пенсійного фонду обмежуються виключно питаннями призначення і виплати пенсій. При цьому розмір пенсії Пенсійним фондом визначається на підставі наданих уповноваженими органами довідок про грошове забезпечення. Таким чином, відповідач стверджує, що він не мав підстав для перерахунку позивачу пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які не були включені до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1, яка була отримана від Київського обласного військового комісаріату.

Відповідач - Київський обласний військовий комісаріат на час прийняття рішення у даній справі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що заперечення відповідача є необґрунтованими, а відзив безпідставним. При цьому, позивач зауважив, що Київський обласний військовий комісаріат надавши Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області довідку про його грошове забезпечення без урахування всіх складових грошового забезпечення, які він отримував на час звільнення зі служби, обмежив його право на отримання цих складових грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), що призвело до обрахунку його пенсії у меншому розмірі, ніж з урахуванням надбавок, які виплачувались йому на час звільнення.

Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даному випадку предмет позову стосується рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Міським відділом №2 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області 01.12.1995, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, пенсію йому призначено із грошового забезпечення, що складалось із основних і додаткових видів грошового забезпечення, а саме: (1) посадового окладу; (2) окладу за військове звання; (3) процентної надбавки за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу; надбавки за роботу з особовим складом у розмірі 7,5% посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу; премії у розмірі 10% посадового окладу.

Судом встановлено, що у січні 2018 року, у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення військовослужбовців, на підставі довідки, виданої Київським обласним військовим комісаріатом, позивачу було здійснено перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, у довідку про грошове забезпечення, з якого був здійснений перерахунок пенсії, Київським обласним військовим комісаріатом були включені такі складові: (1) посадовий оклад; (2) оклад за військове звання; (3) процентна надбавка за вислугу років.

Позивач вважає, що у довідці про грошове забезпечення, на підставі якої був проведений перерахунок його пенсії, неправомірно не відображені надбавки за роботу з особовим складом, надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії, які він отримував до перерахунку, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 46 Конституції України проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).

Згідно з пунктом 1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 ця постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

Отже, з набранням чинності Постановою від 30.08.2017 №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за містом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться й у пунктах 2-3 Порядку №45

Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" свідчить про те, що зазначеними порядками встановлена наступна послідовність дій: Міністерство оборони України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинним нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 5 Порядку №45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Як вбачається зі змісту абзацу 7 пункту 5 Порядку №45, ця норма виключає з переліку видів грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії, певні їх види за родовими ознаками, а саме не враховуються скасовані чи такі види грошового забезпечення та премії, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, абзац 7 пункт 5 Порядку №45 спрямований на визначення видів грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії, що не узгоджується із Законом №2262-ХІІ, оскільки вказані питання є прерогативою Верховної Ради України, але не Кабінету Міністрів України.

Так, стаття 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій є однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців. Про це зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 03.05.2015 у справі №1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Конституційний Суд у вказаному рішенні наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України.

Абзац 7 пункту 5 Порядку №45 змінює норми та умови пенсійного забезпечення, оскільки виключає певні види грошового забезпечення з переліку видів, що враховуються для перерахунку пенсії. Це означає, що абзац 7 пункту 5 Порядку №45 суперечить статті 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення шляхом запровадження правил (абзац 7 пункту 5 Порядку №45), що не засновані на Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не узгоджується з його спрямуванням на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Суд зазначає, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема стаття 63, не містить положень, які б давали підстави не враховувати для перерахунку пенсії певні види грошового забезпечення, що отримував позивач, у тому числі і надбавку за виконання особливо важливих завдань, за роботу з особовим складом, премії тощо.

Крім того, суд звертає увагу на те, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, виключення додаткових видів грошового утримання не стосується перерахунку вже призначеної пенсії, тому підстави для неврахування складових грошового забезпечення при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців відсутні.

Отже, не вказавши у довідці про розмір грошового забезпечення надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з особовим складом, надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії, відповідач - Київський обласний військовий комісаріат порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно вказані надбавки позивачу виплачувались.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав дійшов висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Також обов'язковою умовою віднесення додаткових виплат до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється), перераховується пенсія військовослужбовців є регулярність сплати страхових внесків.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зважаючи на викладене суд вважає, що Київський обласний військовий комісаріат протиправно не включив додаткові види грошового забезпечення до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, суд вважає за належне зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 для перерахунку пенсії ОСОБА_1, з урахуванням раніше виплачених до перерахунку пенсії додаткових видів грошового утримання.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні іншої частини позовних вимог, виходячи з наступного.

Суд вважає, що права позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області не порушено, оскільки перерахування пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області здійснюється на підставі даних про види грошового забезпечення, зазначених у відповідній довідці. У даному випадку, відповідач здійснив перерахунок пенсії на підставі виданої Київським обласним військовим комісаріатом довідки про перерахунок пенсії, яка не містила відомостей про зазначені вище виплати.

Як наслідок, позовні вимоги, звернуті до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, про зобов'язання провести перерахунок та виплачувати пенсію позивачу з 01.01.2018 із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення є передчасними.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням складових (надбавок та доплат) грошового забезпечення, а саме: 1) надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%; 2) надбавки за роботу з особовим складом у розмірі 7,5%; 3) премії у розмірі 10%.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.