Ухвала суду № 77788674, 13.11.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 233/3161/16-к

Номер провадження: 1-кп/225/519/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

суддів Качаленка Є.В., Мигалевич В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пузиревської Ю.О.,

прокурора Калініч Т.А.,

захисника Ружицького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області, дистанційно, в режимі відеоконференції з Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області та Бахмутською установою виконання покарань (№6) кримінальне провадження (ЕРДР№12016050380000585 від 12.05.2016) за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 ухвалою Апеляційного суду Донецької області вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2018 стосовно ОСОБА_2 за п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України скасовано та призначено новий судовий розгляд в іншому складі суду в суді першої інстанції.

Підставами скасування вироку стали істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, зокрема, порушення ст. 384 КПК України, а саме, невиконання судом обов'язку роз'яснення обвинуваченому можливості та особливості розгляду кримінального поводження стосовно нього судом присяжних, а також вимог ст. 348 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.10.2018 року, у зв'язку з відсутністю достатньої кількості суддів для утворення складу суддів в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області, підсудність зазначеного кримінального провадження визначено за Дзержинськом міським судом Донецької області.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 18.10.2018 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вказав, що підстави, що можуть перешкоджати призначенню розгляду справи, відсутні.

Представник потерпілого в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.

Разом з тим, обвинувачений заявив клопотання про надання йому можливості ознайомлення з всіма матеріалами справи, в тому числі, з технічними носіями інформації судового провадження, надання йому копій судових рішень російською мовою, про виклик в судове засідання слідчого у кримінальному провадженні для з'ясування правильності залучення до провадження потерпілої особи - представника Костянтинівської міської ради, за наявності близьких родичів ОСОБА_3

Заслухав учасників судового провадження, вивчив матеріали обвинувального акту, суд зазначає наступне.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.09.2018 року дане кримінальне провадження після скасування вироку було направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду. Апеляційний суд зазначив, що при новому розгляді суд першої інстанції має з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства повно, об'єктивно та всебічно дослідити докази у кримінальному провадженні, перевірити доводи сторін, дати їм належну оцінку та постановити судове рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.

Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду.

У зв'язку із наведеним закономірним виглядає те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних.

Так, статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому, письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового провадження надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі, й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.

На вказані обставини вказав Верховний Суд в постанові від 19.04.2018 у справі № 221/1466/15-к провадження № 51-658 км18.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК, санкція якої передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.

До обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового слідства, що було передано прокурором до суду, письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому ОСОБА_2 про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних не долучено. Розписка, що знаходиться у першому томі на аркуші справи 8, підтверджує факт, що ОСОБА_2 було дано не письмове, а усне роз'яснення, що суперечить вимогам абзацу другого частини 1 статті 384 КПК.

При з'ясуванні зазначеного питання в судовому засіданні прокурор зазначив, що дійсно ОСОБА_2 усно роз'яснено можливість розгляду справи судом присяжних.

Обвинувачений суду пояснив, що йому не роз'яснено особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, зокрема, розгляду справи у складі двох суддів та трьох присяжних, визначення та відбір присяжних, порядок їх наради та голосування, тощо. Разом з тим, зауважив, щодо його недовіри інституту присяжних.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 25 червня 2015 року №5-111кс15 - невиконання прокурором вимог статті 384 КПК, в силу вимог пункту третього частини третьої статі 314 КПК, є підставою для повернення обвинувального акта прокуророві.

При цьому, формулювання зазначеного правового висновку проведено за зверненням заступника Генерального прокурора України, яким зазначено, що в оспорюваному рішенні суд касаційної інстанції залишив поза увагою невиконання прокурором, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та судом першої інстанції вимог закону про необхідність роз'яснення обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Таким чином, саме під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції має перевірити виконання вимог ст. 384 КПК України прокурором.

Відповідно до норми наведеного п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення та повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відтак, суд доходить висновку, що внаслідок невиконання прокурором приписів статті 384 КПК України, обвинувальний акт слід повернути прокурору.

З приводу заявлених клопотань обвинуваченим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.317 КПК України після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Отже, після призначення справи до судового розгляду обвинуваченому має бути надана можливість ознайомлення з матеріалами справи.

Окремо, оскільки судом прийнято рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд звертає увагу прокурора на зауваження обвинуваченого з приводу залучення до провадження представника потерпілого та наявності в матеріалах провадження (т.4 а.с.71) заяви ОСОБА_4 про визнання його потерпілим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-316, 372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2016 року за №12016050380000585, з додатками, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України - повернути прокурору Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 13.11.2018 о 09.00 год.

Головуючий суддя:

Судді: