Ухвала суду № 77788496, 29.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 жовтня 2018 року Справа №160/7892/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Короленка, 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юса-Сервіс» (52001, м.Підгородне, вул.Мостова, буд.55) про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі – позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юса-Сервіс» (далі – ТОВ «Юса-Сервіс», відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт.Слобожанське, вул.Байкальська, 4Е ТОВ «Юса-Сервіс» (код ЄДРПОУ -33580396), до повного усунення порушень.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, в порушення п.7 ч.5 цієї статті, у позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до ч.1 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 3 статті 43 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Так, позовна заява підписана начальником Головного управління полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1, проте до позовної заяви не додано жодного документу на підтвердження повноважень останнього на час підписання позову.

Таким чином, у матеріалах адміністративного позову відсутні докази наявності повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Окрім того, позивач у позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору з посиланням на обмежене фінансування. В обґрунтування клопотання позивач зазначив наступне.

Головне управління є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Головному управлінню кошторисом на 2018 рік, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (сплата судового збору) не були передбачені. Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Ухвалою Верховного Суду України від 25.02.2016р.по справі №826/16796/14 зазначено: «Обмежене фінансування державної установи може бути визнано поважною причиною несплати судового збору та підставою для відстрочення його сплати.

Розглянувши зазначене клопотання, вивчивши наведені у ньому обґрунтування, суд не находить підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями ч.1 ст.133 КАС України, які кореспондуються з приписами ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідну заяву, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Окрім того, Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року по справі №922/2163/16, від 09.11.2017 року №826/14844/15, від 27.07.2017 року по справі №804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб’єктом владних повноважень немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб -1762грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Таким чином, позивачу при поданні заяви про усунення недоліків необхідно врахувати норми ч.1 ст.161 КАС України.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юса-Сервіс» про застосування заходів реагування - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юса-Сервіс» про застосування заходів реагування – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом:

- позивачу за адресою: вул.Короленка, 4, м.Дніпро, 49600.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2