Ухвала суду № 77784872, 07.11.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4575/17

1-кп/206/179/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 рокуСамарський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Поштаренко О.В.

судді Грицаюк Н.М.

судді Маштака К.С.

за участю секретаря: Колтакової М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Дніпро, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні під № 12017040030002131 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Текут’єва А.А.

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді в Самарському районному суді м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яке 15.03.2018 надійшло до канцелярії Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області, на підставі ст. 34 КПК України.

В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України залишаються, а саме обвинувачені, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які заявлені, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_2П за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. У випадку зміни на запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою. Окрім того, ОСОБА_2 має міцні соціальні зв’язки і немає будь-яких підстав вважати, що він буде переховуватись від суду, на підставі викладених обставин просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України відпали.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, в обґрунтування своєї позиції пояснив, що обвинувачений ОСОБА_2 до самого моменту свого затримання був офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше не судимий та до моменту свого затримання його не підозрювали у вчиненні будь-яких інших злочинів. Також ОСОБА_2П має на утриманні доньку, яка навчається у навчальному закладі на денній формі навчання і потребує матеріальної та моральної підтримки батька. Просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав своїх захисників та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Захисник ОСОБА_5, просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки останнім не було надано суду жодних реальних доказів, які б стверджували про те, що ОСОБА_1 буде намагатися переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини в справі та інше. На підставі викладених обставин просила замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який, оскільки у нього на утриманні є малолітня дочка.

Представник потерпілих ОСОБА_3 просила продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинувачених. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 10.11.2018.

Отже, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який, колегія суддів, у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання передбаченого за ч. 5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком до 12 років та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризиками, які колегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винним, являються об’єктивні дані можливого переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні повністю не перестали існувати.

Дані відносно осіб обвинувачених враховуються судом, а також період їх тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який може бути призначено реальне позбавлення волі строком до 12 років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченим у встановленому законом порядку.

Застосування до обвинувачених більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, що дане кримінальне провадження в Самарському районному суді м. Дніпропетровська знаходиться з 07 лютого 2018 року, з цього часу судом було допитано потерпілих, свідків сторони обвинувачення, досліджено матеріали кримінального провадження, а відтак, суд без безпідставних зволікань та затримок здійснює розгляд даного провадження.

Таким чином, задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою виправдано в повному обсязі. Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення та дані про осіб обвинувачених, колегія суддів вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу.

При цьому одночасно, колегія суддів відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язана визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги викладене, суд вважає необхідним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжити, з визначенням застави у розмірі вищого ніж передбачено згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 1500000 (мільон п’ятсот тисяч) гривень на кожного обвинуваченого окремо.

При цьому доводи сторони захисту та обвинуваченого про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, колегія суддів, враховуючи дані про особу обвинуваченого та характер вчинення правопорушення, в якому він обвинувачується, вважає сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, заява № 25, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі провадження. Тому, застосування до обвинуваченого більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду, також впливати іншим способом на свідків та потерпілу. Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що обвинувачені не позбавлені можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їм запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище колегією суддів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, як наслідок відмовити обвинуваченим та їх захисникам в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177,178,182,183,331, 372 КПК України, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою – продовжити з 07.11.2018 до 05.01.2019 року та визначити розмір застави у сумі 1500000 (один мільйон п’ятсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена, протягом п’яти днів, як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ в місті ОСОБА_7, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, код отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок отримувача № 37312066017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження № 12017040030002131 від 19.07.2017 року, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали). В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки: - прибувати за кожним викликом суду; - не виїжджати за межі міста Дніпра без дозволу суду; - повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання; - за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України. Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави. Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою – продовжити з 07.11.2018 до 05.01.2019 року та визначити розмір застави у сумі 1500000 (один мільйон п’ятсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена, протягом п’яти днів, як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ в місті ОСОБА_7, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, код отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок отримувача № 37312066017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження № 12017040030002131 від 19.07.2017 року, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали). В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки: - прибувати за кожним викликом суду; - не виїжджати за межі міста Дніпра без дозволу суду; - повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання; - за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України. Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави. Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

В задоволенні клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Поштаренко

Судді Н.М. Грицаюк

ОСОБА_7