Постанова № 7778396, 01.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19486/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання – Шергіній Ю.О.,

з участю представника позивача Данильчука А.О.,

представників відповідача Дячука В.М., Литвин Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлення-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» звернулося в суд із позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 9 липня 2009 року за №0001082399/0 та від 1 грудня 2009 року за №0001082399/2 на суму 422725,50 грн., із них 281817 грн. податок на додану вартість та 140908,50 грн. штрафні санкції.

Клопотанням від 25 січня 2010 року за №69 товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» збільшило позові вимоги та просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2009 року за №0001082399/1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем в ході проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «Нафта-Панхім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 281817 грн., в тому числі за липень 2007 року в сумі 256070 грн., серпень 2007 року в сумі 15187 грн. та за травень 2007 року в сумі 10569 грн. Такий висновок Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцію зроблений, виходячи з того, що відповідачем повторно включено до складу податкового кредиту за липень місяць 2007 року податкові накладні №706134 від 18.06.2007р., №705219 від 30.05.2007р. та №706168 від 26.06.2007р. отримані від ТОВ «Агрохем», податкова накладна №508в\11ф від 02.04.2007р. отримана від ТзОВ НК «Альфа-Нафта» філія №11 «Луцька», податкова накладна №102 від 23.06.2007р. отримана від ПП «Агрофісон», податкова накладна №244 від 15.06.2007р. отримана від МПП «Феон» та податкова накладна №26 від 27.06.2007р. отримана від ТзОВ «Київнафтобуд». Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач зазначає, що зазначені вище податкові накладні отримані в липні місці 2007 року, а тому товариство «Нафта-Панхім» мало право на включення суми податку до податкового кредиту.

Представник в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Відповідач в запереченні від 14 січня 2010 року за №91/10/10-002 та представник в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оскільки в ході перевірки позивачем не представлено жодних доказів отримання податкових накладних попередніх звітних періодів у липні 2007 року та пояснень щодо причин їх неотримання у періоди фактичного придбання товарів, які були охоплені попередньою документальною перевіркою, не проводилось коригування податкового кредиту в послідуючих звітних періодах, а також до податкового органу не надходили заяви про відмову з боку постачальників товарів (послуг) надати покупцю податкові накладні, тому за наслідками перевірки товариству «Нафта-Панхім» зменшено суму податкового кредиту за липень місяць 2007 року на суму 281817 грн. просили відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Нафта-Панхім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року . За результатами перевірки 24 червня 2009 року складено акт за №233/23-99/34051917.

Згідно даного акту встановлено порушення вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пунктів 5.7, 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 281817 грн., в тому числі за липень 2007 року в сумі 256070 грн., серпень 2007 року в сумі 15187 грн. та за травень 2007 року в сумі 10569 грн.

У зв’язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача Луцькою ОДПІ сформоване податкове повідомлення-рішення від 9 липня 2009 року за №0001082399/0 в якому визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 422725,50 грн., в тому числі за 281817 грн. за основним платежем та 140908,50 грн. штрафних санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням подало 22 липня 2009 року скаргу за №33. Луцька об’єднана державна податкова інспекція рішенням від 18 вересня 2009 року за №16632/10/25-006 про результати розгляду первинної скарги залишила без задоволення скаргу та 18 вересня 2009 року винесла податкове повідомлення-рішення №0000492302/1.

Не погоджуючись із рішенням Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 18 вересня 2009 року товариство «Нафта-Панхім» 25 вересня 2009 року подало скаргу за №48 до Державної податкової адміністрації у Волинській області. Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 26 листопада 2009 року за №5968/10/25-006 про результати розгляду повторної скарги залишає без змін податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 9 липня 2009 року за №0001082399/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 422725,50 грн. та рішення Луцької ОДПІ від 18 вересня 2009 року №16632/10/25-006 про результати розгляду первинної скарги.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Віднесення до податкового кредиту Позивачем здійснено за вимогами підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» видно, що Закон визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані (лист ДПА України №15316/7/15-2417 від 11 серпня 2004 року).

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» в липні місяці 2007 року отримало податкові накладні від ТОВ «Агрохем» за №706134 від 18.06.2007р.,за №705219 від 30.05.2007р. та за №706168 від 26.06.2007р., від ТзОВ НК «Альфа-Нафта» філія №11 «Луцька» за №508в\11ф від 02.04.2007р., від ПП «Агрофісон» за №102 від 23.06.2007р., від МПП «Феон» за №244 від 15.06.2007р. та від ТзОВ «Київнафтобуд» за №26 від 27.06.2007р. Факт отримання позивачем зазначених податкових накладних у липні місяці 2007 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за липень місяць 2007 року та книгою реєстрації вхідних податкових накладних.

Отже, платник має право включення суми податку, що підтверджується податковими накладними, отриманих після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні відображені у податковому обліку.

Позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту за липень місць 2007 року суми ПДВ визначені спірними податковими накладними в розмірі 281817 грн. сплаченого в попередні звітні періоди.

Твердження відповідача, що товариством «Нафта-Панхім» включено вищенаведені податкові накладні до складу податкового кредиту в квітні-червні місяцях 2007 року не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи. Задекларовані товариством в деклараціях з ПДВ за квітень-червень місяці 2007 року суми податкового кредиту відповідають висновкам виїзної планової документальної перевірки ТзОВ «Нафта-Панхім» за період з 16 січня 2006 року по 30 червня 2007 року. За результатами планової виїзної перевірки за період з 16 січня 2006 року по 30 червня 2007 року ревізорами ДПА у Волинській області розбіжностей між встановленими та задекларованими сумами, а також порушень по податковому кредиту з ПДВ за квітень-червень місяці 2007 року не встановлено. В реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за квітень-червень місяці 2007 року в розділі «Отримані податкові накладні» ТзОВ «Нафта-Панхім» податкові накладні (№706134 від 18.06.2007р., №705219 від 30.05.2007р. та №706168 від 26.06.2007р. отримані від ТОВ «Агрохем»; №508в\11ф від 02.04.2007р. отримана від ТзОВ НК «Альфа-Нафта» філія №11 «Луцька»; №102 від 23.06.2007р. отримана від ПП «Агрофісон»; №244 від 15.06.2007р. отримана від МПП «Феон» та №26 від 27.06.2007р. отримана від ТзОВ «Київнафтобуд») також відсутні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень щодо визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 422725,50 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 9 липня 2009 року за №0001082399/0, від 18 вересня 2009 року за №0001082399/1 та від 1 грудня 2009 року за №0001082399/2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 5 лютого 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                      А.Я. Ксензюк