Постанова № 7778388, 30.01.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19537/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

з участю представника позивача Лобачевської І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн. та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області(надалі УСЗПС у Волинській області) звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн. та заборону обєктів зовнішньої реклами по вул. Івана Франка, 44 та по проспекту Молоді, 14 у м. Луцьку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УСЗПС у Волинській області здійснює контроль за рекламою. Посадовою особою управління було складено протокол № 061 від 11.11.2008 року про те, що приватним підприємцем ОСОБА_2 розміщено обєкти зовнішньої реклами по вул. Івана Франка, 44 та по проспекту Молоді, 14 у м. Луцьку без дозволу, що надається виконавчим органом міської ради, чим порушено п.1 ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу». Відповідачем також не надано інформації про вартість реклами. 9 січня 2009 року позивачем винесено рішення № 1 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн., який відповідачем не сплачений. Просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1700 грн. та заборонити обєкти зовнішньої реклами по вул. Івана Франка, 44 та по проспекту Молоді, 14 у м. Луцьку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 відмовилась від позовних вимог щодо заборони обєктів зовнішньої реклами по вул. Івана Франка, 44 та по проспекту Молоді, 14 у м. Луцьку, мотивуючи тим, що вказані рекламні обєкти демонтовані. Решту позовних вимог підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання двічі не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомив, пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2008 року посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області ОСОБА_1 складено протокол № 061 про порушення законодавства про рекламу в якому зазначено, що приватним підприємцем ОСОБА_2 розміщено обєкти зовнішньої реклами в місті Луцьку по просп. Молоді, 14 та по вул. Івана Франка, 44, без дозволу, що надається виконавчим органом міської ради, чим порушено п.1 ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу». Листом за № 1447/1-17 від 26.12.2008 року відповідача повідомлено, що розгляд справи про порушення ним законодавства про рекламу відбудеться 09 січня 2009 року та предявлено вимогу про надання інформації про вартість розповсюджуваної реклами. Вказане повідомлення отримане особисто відповідачем 31.12.2008 року, однак він на розгляд справи не зявився. За наслідками розгляду справи, складено протокол засідання № 003 від 09.01.2009 року, відповідно до якого вирішено застосувати до ОСОБА_2 штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання інформації про вартість реклами. Начальником УСЗПС у Волинській області Кожевніковим Г. прийнято рішення №1 від 09.01.2009 року про накладення на відповідача штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України Про рекламу»№ 270/96-ВР від 03.07.1996 року розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 вказаного Закону України контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

З частини 2 ст. 26 вбачається, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 1 ст.27 Закону України № 270/96-ВР від 03.07.1996 року передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ч.6 цієї ж статті за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 10 п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року (надалі Порядок) штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Пунктом 19 Порядку передбачено, що рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку. Згідно п. 20 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення № 1 від 09.01.2009 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не оскаржувалась, а штраф у розмірі 1700 гривень добровільно не сплачений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, ст.160, ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про рекламу”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 до Державного бюджету міста Луцька (р/р 31110106700002, код 21081100, МФО 803014, ІК 21741605) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається представником позивача протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 04 лютого 2010 року, а відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.М. Димарчук