Вирок № 77775453, 25.10.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/579/2018

Справа № 428/13150/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Мозгового В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370002492 від 01.09.2018 року у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Невське, Кремінського р-ну, Луганської області, українця, громадянина України, командира танку взводу танкового взводу танкової роти військової частини А0536 у військовому званні сержанта, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А0536, сержант ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи на посаді командир танку головний сержант взводу танкового взводу танкової роти військової частини А0536 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 3, 4, Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закону), кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може у встановленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Згідно примітки ст. 358 Кримінального кодексу України, під офіційним документом в статтях 357, 358 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Згідно вимог ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі - Постанови) від 08.05.1993 р, посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія або яка була позбавлена права на керування транспортним засобом чи здійснила обмін посвідчення водія протягом двох років з дати його видачі, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

ОСОБА_1, в порушення вищевказаних вимог закону, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи намір на швидке отримання права на керування транспортними засобами та відповідного посвідчення без проходження медичного огляду, теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, за допомогою мережі інтернет, без з'явлення до відповідних територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, на сайті «ОЛХ» знайшов оголошення з надання послуг придбання водійського посвідчення без дотримання вимог вищевказаних положень Законодавства України та за допомогою мобільного додатку «Viber» зв'язався з раніше не знайомою особою та в ході спілкування з останнім ОСОБА_1 домовився про придбання водійського посвідчення за грошові кошти у розмірі 8500 грн.

Після чого ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою компанії перевізника ТОВ «Нова Пошта» отримав водійське посвідчення з серійним номером НОМЕР_2 видане 10.10.2014 , Центром ДАІ 8002, дійсне до 10.10.2044, на своє ім'я з відкритими категоріями «В», «С» та з часу отримання почав використання вказаного посвідчення.

31.08.2018 року ОСОБА_1 близько 15 год. 00 хв. був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем НОМЕР_1, в районі будинку № 2А по вул. Піонерській, с. Сіротіно, м. Сєвєродонецька, після чого пред'явив працівнику патрульної поліції взводу № 1 роти №4 УПП в Луганській області ДПП капралу поліції ОСОБА_2 завідомо підроблене водійське посвідчення з серійним номером НОМЕР_2 видане 10.10.2014 , Центром ДАІ 8002, дійсне до 10.10.2044, на своє ім'я з відкритими категоріями «В», «С» , тим самим фактично здійснив використання завідомо підробленого документа.

Згідно висновку технічної експертизи документів №19/113/6-4/162е від 16.10.2018 року бланк водійського посвідчення з серійним номером НОМЕР_2 видане 10.10.2014 , Центром ДАІ 8002, дійсне до 10.10.2044, на ім'я ОСОБА_1 з відкритими категоріями «В» та «С», які дійсні з 10.10.2014, не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.

Згідно відповіді територіального сервісного центру 4442, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського 2А, №31/12/4442-1531 від 22.09.2018 року, вказане водійське посвідчення зареєстровано за гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що дійсно він замовив через інтернет водійське посвідчення, не проходячи при цьому навчання в автошколі, розуміючи, що цей документ буде підробленим. Після того, як отримав його з допомогою ТОВ «Нова Пошта», почав його використовувати при керуванні автомобілем. 31.08.2018 року він був зупинений працівниками патрульної поліції в с. Сіротіно м. Сєвєродонецька, які і вилучили в нього цей документ. В скоєному злочині щиро кається, засуджує свою поведінку, готовий понести покарання. Він отримує заробітну плату в розмірі приблизно 9500 гривень.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив використання завідомо підробленого документа.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, офіційно проходить службу за контрактом в ЗСУ, має постійний дохід, не є інвалідом, не одружений, має посвідчення учасника бойових дій, не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем служби, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень отримувач коштів: УК у м. Сєвєродонецьк, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37944909, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО):899998, номер рахунку: 31114106012080, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової технічної експертизи документів № 19/113/6-4/162е від 16.10.2018 року, які складають 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн 00 коп в дохід держави (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази: вилучений бланк водійського посвідчення серії НОМЕР_3, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова