Постанова № 77770975, 07.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1516/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду, від 12.07.2018, суддя Горшкова О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 повний текст складено 17.07.18 по справі № 820/1516/18

за позовом ОСОБА_1

до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтан Золтанович третя особа Публічне акціонерне товариство " УкрСиббанк"

про визнання дій неправомірними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича ( далі - відповідач ) третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в якому просив:

Визнати протиправними дії та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича від 11.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30902620, яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні за адресою: АДРЕСА_1.

Від представника відповідача через канцелярію суду 11.07.2018 року надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на наслідками пропущення позивачем строків звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання, представник відповідача зазначив, що спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з вікриттям розділу), індексний номер: 30902620, яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні. за адресою: АДРЕСА_1. прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтаном Золтановичем від 11.08.2016 року. При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом лише в березні 2018 року, тобто більше , ніж через рік після прийняття спірного рішення, жодним чином не мотивуючи наявність об'єктивних поважним причин пропуску звернення до суду. На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив позов залишити без розгляду, посилаючись на вимоги ст.ст. 122, 123 КАС України.

12.07.2018 року, у судовому засіданні позивач звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку звернення до суду із даним адміністративним позовом, в обгрунтування клопотання зазначив, що про порушення своїх законних прав та інтересів дізнався лише з інформаційної довідки з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована 28.02.2018 року. Враховуючи зазначене позивач вважає, що ним не порушено строк звернення до суду, а тому відсутні підстави для залишення позовних вимог без розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за наслідками пропущення строків звернення до адміністративного суду - задоволено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання дій неправомірними та скасування рішення - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу повернути до суду першої інстнації для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що спірне нерухоме майно з 2016 року продовжує перебувати у власності позивача, він безперешкодно володіє та користується цим майном, зазначений факт підтверджується інформаційною довідкою № 132213240 від 26.07.2018 року. Також позивачем зазначено, що посилання суду першої інстанції на рішення Київського районного суду № 640/70047/15, позивач вважає безпідставним. Вказує, що він дізнався лише з інформаційної довідки з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована 28.02.2018 року, тому просить скасувати ухвалу, як таку яка прийнята без врахування усіх обставин справи та з порушенням норм процесуального права.

Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є протиправність дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича від 11.08.2016 року, щодо державної реєстрації прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30902620, яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні за адресою: АДРЕСА_1.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду передбачений ст. 99 КАС України та відсутні підстави для його поновлення.

Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, до яких суд прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Частинами 3 та 4 статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що лише пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. При цьому, поважними можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції належним чином не з'ясував усіх обставин та не надав належної оцінки усім доводам позивача та наданим ним доказам.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 122 КАС України, частиною першою якої передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тобто, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.

Як було встановлено в суді апеляційної інстанції про існування оспорюваних рішень позивачу стало відомо після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна №115720105 з реєстру, а саме 28.02.2018 року, тобто в день її отримання, з якої стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк З. З. 11.08.2016 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 30902620 , яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення про державну реєстрацію прав було прийнято Реєстратором на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2015 року по справі №640/70047/15-ц. Саме рішення суду не містить покладених обов"язків на реєстратора.

При цьому, колегія судів зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним вище доводам, не перевірив їх, не звернув уваги на інші обставини, які мають безпосереднє відношення до підстав пропуску строку звернення.

Крім того, висновки суду першої інстанції щодо можливості дізнатися про оспорюване рішення реєстратора ґрунтуються виключно на припущеннях. Суд, вказуючи на існування такої можливості, не з'ясував обставин, які б свідчили про її наявність у позивача.

В підтвердження того, доводів апеляційної скарги позивача, матеріали справи містять інформаційну довідку з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована 28.02.2018 року ( а.с. 9-15), в якій зафіксовано дату її отримання. На підставі викладеного, висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку є помилковими.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що право на звернення до суду є конституційним правом кожної особи, яке є непорушним та гарантується державою, і відповідно до ч.1 ст.5 КАС України у редакції, чинній на даний час, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Наведене вище дає підстави колегії суддів дійти висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що при цьому не було враховано вимог ст.5 КАС України, а також європейських стандартів у сфері судового захисту, допущено порушення норм процесуального права.

При цьому, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст.229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 820/1516/18 скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича третя особа Публічне акціонерне товариство " УкрСиббанк" про визнання дій неправомірними та скасування рішення, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.І. СіренкоСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 12.11.2018.