Рішення № 77769743, 31.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16493/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що 04.10.2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (із змінами, тобто в редакції чинній на момент виникнення її права на призначення пенсії за вислугу років), При зверненні нею були надані належним чином завірені копії трудової книжки БТ-ІІ № 6289870 заведеної 03.12.1997 року, диплому КР № 10553963 від 26.06.1998 року про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство», оригінал довідки Національної академії прокуратури про розмір заробітної плати від 04.10.2017 року № 24/229-вих. 17 (за період на її вибір - 2011-2015 роки) тощо. Листом заступника голови комісії з припинення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Петухової І.О. № 9072/167 від 27.10.2017 року, з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року, повідомлено, що розпорядженням від 23.10.2017 року за № 11812 їй відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, з огляду на скасування з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, у тому числі яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». При цьому, її право на пенсійне забезпечення з інших підстав не заперечувалося. Всупереч Конституції України відповідач не з'ясував часу виникнення правовідносин щодо її пенсійного забезпечення. На момент її звернення її спеціальний стаж роботи, потрібний для призначення пенсії за вислугою років, складав 21 рік 8 місяців 3 дні, з яких: Сімферопольський державний університет ім. М.В. Фрунзе, денна форма навчання, студент, період з 01.09.1993 року по 26.06.1998 року - 2 роки 5 місяців 00 днів; Арбітражний суд АР Крим - старший консультант, спеціаліст 1 категорії, головний спеціаліст, період з 26.06.1998 року по 04.06.1999 року, 00 рік 11 місяців 08 днів; Прокуратура АР Крим - прокурор відділу, період з 07.06.1999 року по 01.07.2002 року, 03 роки 00 місяців 24 дні; Генеральна прокуратура України - прокурор, старший прокурор, заступник начальника відділу, період з 02.07.2002 року по 17.09.2014 року, 12 років 02 місця 15 днів; Національна академія прокуратури України - провідний головний науковий співробітник відділу, начальник відділу, період з 18.09.2014 року по 04.10.2017 року (час звернення до органів пенсійного фонду), 3 роки 00 місяців 16 днів. Таким чином, стаж роботи на прокурорських посадах складає понад 15 років. Зазначений стаж роботи підтверджується копією диплома та копією трудової книжки, заведеної 03.12.1997 року. Разом з тим, у листі повідомлені відповідача зазначено лише про зарахування до стажу, що дає право на вислугу років, лише час роботи на прокурорських посадах - 15 років 3 місяці 12 днів, без будь-яких обґрунтувань та розрахунків. До її 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, підлягає зарахуванню половина строку навчання у вищому навчальному закладі у період з 01.09.1993 року по 26.06.1998 року згідно Закону України «Про вищу освіту». Підлягає зарахуванню і робота на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою - посада старшого консультанта, спеціаліста 1 категорії, головного спеціаліста у Арбітражному суді АР Крим з 26.06.1998 року по 04.06.1999 року) - 00 років 11 місяців 8 днів. Посада старшого консультанта арбітражного суду відносилася до посади державного службовця 4 категорії; посада спеціаліста та головного спеціаліста відносилася до посад державного службовця п'ятої категорії. Підлягає зарахуванню і стаж роботи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини - 3 роки 00 місяців 16 днів. З огляду на викладене та відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, який діяв на момент виникнення права, вона має спеціальний стаж 21 рік 8 місяців 8 днів, з яких понад 15 років на прокурорських посадах, та має право на пенсію за вислугою років. Оскільки нормами Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, вважає, що вона набула право виходу на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 року).

В судовому засіданні позивач підтримала обставини викладені в позовній заяві, позовні вимоги, просила їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Даний позов подано до суду 02.11.2017 року. Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2017 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

04.07.2018 року ухвалою суду залучено до участі у справі у якості правонаступника відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В суді встановлено, що 04.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

27.10.2017 року відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю законних підстав, так як згідно наданих документів загальний страховий стаж позивача становить 24 роки (станом на 31.08.2017 року), стаж, що дає право на вислугу років - 23 роки 6 місяців, з них на прокурорських посадах 15 років 3 місяці 12 днів. З огляду на викладене, Розпорядженням відповідача від 23.10.2017 року № 11812 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років з посиланням на відсутність необхідного стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

З рішення відповідача позивач не згодна, так як на момент звернення її спеціальний стаж роботи, потрібний для призначення пенсії за вислугою років, складав 21 рік 8 місяців 3 дні, з яких: Сімферопольський державний університет ім. М.В. Фрунзе, денна форма навчання, студент, період з 01.09.1993 року по 26.06.1998 року - 2 роки 5 місяців 00 днів; Арбітражний суд АР Крим - старший консультант, спеціаліст 1 категорії, головний спеціаліст, період з 26.06.1998 року по 04.06.1999 року, 00 рік 11 місяців 08 днів; Прокуратура АР Крим - прокурор відділу, період з 07.06.1999 року по 01.07.2002 року, 03 роки 00 місяців 24 дні; Генеральна прокуратура України - прокурор, старший прокурор, заступник начальника відділу, період з 02.07.2002 року по 17.09.2014 року, 12 років 02 місця 15 днів; Національна академія прокуратури України - провідний головний науковий співробітник відділу, начальник відділу, період з 18.09.2014 року по 04.10.2017 року (час звернення до органів пенсійного фонду), 3 роки 00 місяців 16 днів.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду про призначення пенсії), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12 липня 2001 року №2663-III) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, згідно з яким ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII замінено двома частинами такого змісту: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.».

Відповідно до змін, внесених до вказаної правової норми згідно з Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності 01 травня 2014 року, «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, розмір пенсії у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшено і незалежно від стажу роботи становить: з 01 травня 2014 року - 70%, з 01 січня 2015 року - 60 %.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, у п. 5 Прикінцевих положень якого визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до пп. 1 п. 3 р. XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII втратили чинність, крім, зокрема ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до ч. 1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії - 04.10.2017 року, питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, а також обмеження щодо виплати та обчислення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року, то застосуванню до спірних правовідносинах підлягають саме норми Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-VІІ.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 26.04.2018р. справа № 404/247/17(2-а/404/194/17), адміністративне провадження № К/9901/43930/18 та в постанові від 08.05.2018р. справа №404/6220/16-а (2-а/404/1245/16), адміністративне провадження № К/9901/44910/18.

Посилання позивача на Конституцію України, рішення Конституційного суду України, рішення Європейського суду, про дію статті 50-1 на час її працевлаштування в органи прокуратури, суд вважає помилковими, оскільки станом на час прийняття відповідних законодавчих актів позивач передбаченої законодавством вислуги не мала, а тому такі зміни не можуть свідчити про звуження змісту прав, які на той час мала позивач.

Крім того, у справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, оскільки зазнали змін норми законодавства щодо призначення пенсій працівникам органів прокуратури, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає «законних сподівань» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 року у справі «Великода проти України» суд розглянув скаргу за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

Таким чином, застосування ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (із змінами) є безпідставним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VI, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до пенсійного органу необхідними умовами для призначення пенсії за вислугу років є 23 роки 6 місяців вислуги років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Згідно з ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VI, прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор;

2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 14.03.2017р. у справі № 344/11838/14-а.

Встановлено, що на час звернення позивача щодо призначення пенсії за вислугою років - 04.10.2017 року, загальний стаж ОСОБА_1 складав 24 роки, стаж за вислугою років 21 рік 2 місяці 14 днів, на посадах прокурора 15 років 3 місяці 12 днів. Дана обставина не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Враховуючи вимоги законодавства України суд вважає, що вимоги позивача про зарахування до стажу роботи позивача половину строку навчання в університеті; період роботи на посаді старшого консультанта, спеціаліста 1 категорії, головного спеціаліста в Арбітражному суді АР Крим; роботу у Національній академії прокуратури України, є доведені.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії згідно з ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи надані сторонами докази та вимоги законодавства, суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості вимог позивача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та скасувати Розпорядження № 11812 від 23.10.2017 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на пенсію за вислугою років, половину строку навчання у Сімферопольському державному університеті імені М.В. Фрунзе (денна форма навчання) з 01 вересня 1993 року по 26 червня 1998 року, що становить 2 роки 5 місяців 00 днів.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на пенсію за вислугою років, на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, а саме на посадах старшого консультанта, спеціаліста 1 категорії, головного спеціаліста в Арбітражному суді Автономної Республіки Крим з 26 червня 1998 року по 04 червня 1999 року, що становить 00 років 11 місяців 8 днів.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на пенсію за вислугою років, роботу у Національній академії прокуратури України з 18 вересня 2014 року по 04 жовтня 2017 року (час звернення до органів пенсійного фонду України), що становить 3 роки 00 місяців 16 днів.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 04 жовтня 2017 року згідно вимог Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VI.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: м. Київ вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок № 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 09.11.2018 року.

Суддя: