Ухвала суду № 77765560, 07.11.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2936/15-ц

Провадження №2/463/60/18

УХВАЛА

судового засідання

07 листопада 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Державного реєстратора реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 як законного представника ОСОБА_11, треті особи Управління державної реєстрації Львівської міської ради, Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, відновлення дійсного правового статусу кімнати, зобов’язання відновити будинок до попереднього стану -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом з подальшими уточненнями до відповідача ОСОБА_7 та інших про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, відновлення дійсного правового статусу кімнати, зобов’язання відновити будинок до попереднього стану.

В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про збільшення розміру позовних, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4069912 від 18.07.2013р. державного реєстратора ОСОБА_8 про реєстрацію приміщення кімнати 1-1 у будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення кімнати від 25.12.2014р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, реєстраційний номер 645, згідно якого ОСОБА_12 продав ОСОБА_7 кімнату 1-1 площею 18,4 кв.м. у будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові; скасування державної реєстрації права власності на приміщення кімнати 1-1 площею 18,4 кв.м. у будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові (реєстраційний номер 107942046101) від 25.12.2014р. за власником ОСОБА_7, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2014р.; відновлення дійсного правового статусу кімнати 1-1 площею 18,4 кв.м. в будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові та визнання її складовою частиною цього будинку; зобов’язання ОСОБА_7 відновити будинок № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові до попереднього стану, а саме відновити вікно у кімнаті 1-1 на місці влаштованих дверей, відновити двері між кімнатою 1-1 і кімнатою 1-6, відновити електропроводку, систему опалення в будинку.

Ухвалою суду від 02.03.2018р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, прийнято до розгляду вказану заяву.

Крім того, в судовому засіданні 01.06.2018р. представником ОСОБА_13 – ОСОБА_2 подано заяву про уточнення позовних вимог, зокрема, просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4069912 від 18.07.2013р. державного реєстратора ОСОБА_8 реєстраційної служби ЛМУЮ про реєстрацію приміщення кімнати 1-1 у будинку № 6 по вул. О. Теліги у м. Львові; визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення кімнати від 25.12.2014р. посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 № 645, згідно якого ОСОБА_12 продав ОСОБА_7 кімнату 1-1 площею 18,4 кв.м. у будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові; скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення кімнати 1-1 площею 18,4 кв.м. у будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові (рном 107942046101) від 25.12.2014р. за власником ОСОБА_7 право власності яке виникло на підставі договору купівлі-продажу приміщення кімнати р. № 645 від 25.12.2014р.; відновити дійсний правовий статус кімнати 1-1 площею 18,4 кв.м. в будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові та визнати її складовою частиною цього будинку; зобов’язати ОСОБА_7 М.Ф. відновити будинок № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові до попереднього стану, а саме відновити вікно в кімнаті 1-1 на місці протиправно влаштованих дверей, відновити двері між кімнатою 1-1 і кімнатою 1-6, відновити електропроводку будинку, відновити систему опалення в будинку.

Ухвалою суду від 21.06.2018р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, прийнято до розгляду вказану заяву.

До початку судового засідання представник позивача – ОСОБА_1 подала клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити питання чи страждав за життя гр. ОСОБА_14 1922р.н. на тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння або психічне захворювання та чи усвідомлював він значення своїх дій та чи міг керувати ними під час укладення договору міни 1/5 частин будинку № 6 на вул. О. Теліги у м. Львові на набір меблів синього кольору фірми «Хілларі» вартістю 7400 грн. з ОСОБА_12 та складання заповіту на зазначену 1/5 частину вказаного будинку на користь своєї другої дружини ОСОБА_15 Мотивує тим, що в матеріалах кримінального провадження, яке розслідується СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області містяться покази ОСОБА_14, який стверджує, що йому зазначений набір меблів не потрібний і він не розуміє та не усвідомлює мету укладення такого договору, а також, що він дійсно подарував своєму синові ОСОБА_6 4/5 частини вказаного вище житлового будинку, а не приміщень. В 2004р. ОСОБА_14 стверджував, що не мав наміру укладати договір дарування на 4/5 будинку і дарувати їх своєму синові, а в 1997р. він залишив заповіт на вказану 1/5 зазначеного житлового будинку своїй другій дружині ОСОБА_15, які потім міняє на набір меблів. Вважає, що такі обставини свідчать про наявність у ОСОБА_14 психічного захворювання, психічного розладу, нервового потрясіння або іншого відповідного хворобливого стану, внаслідок чого він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними під час укладення договору міни 1/5 частин будинку. Наслідком цього є недійсність такого правочину у зв’язку з чим просить призначити згадану вище експертизу та витребувати з СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області матеріали кримінального провадження, в яких містяться згадані вище покази ОСОБА_14, а також інша доказова база, яка має важливе значення для вирішення справи.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 про його підтримання, представника третьої особи – ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_4, а також третьої особи ОСОБА_5, які у вирішенні клопотання покладаються на розсуд суду, представника відповідача, який проти задоволення даного клопотання заперечив з підстав того, що докази здобуті в ході проведення експертизи не стосуються предмет і підстав позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання належить відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» вказано, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

На підставі договору дарування від 02.06.1993р. (а.с.10 т.1), укладеного між ОСОБА_14 та відповідачем ОСОБА_6, останній набув право власності на 4/5 частки цього будинку.

Відповідно до рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2004р. (а.с.12-14 т.1), яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13.09.2004р. (а.с.15-17 т.1) та ухвалою Верховного Суду України від 13.09.2005р. (а.с.18 т.1), вказаний договір дарування 4/5 частин житлового будинку № 6 на вул. Біломорській у м. Львові з відповідною частиною господарських будівель, укладений 02.06.1993р. між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 визнано недійсним як такий, що укладений під впливом помилки, що мала істотне значення.

Згідно мотивувальної частини цього рішення, суд вирішуючи спір, прийшов до висновку, що ОСОБА_14 не мав наміру дарувати ОСОБА_16 4/5 ідеальних частин будинку за адресою Львів, вул. О.Теліги, 6 з відповідною частиною господарських споруд, а мав намір подарувати йому конкретно визначені приміщення цього будинку, залишивши за собою у власності кімнату 1-1 площею 18,4 кв.м. та господарські споруди.

З урахуванням таких обставин, цим же рішенням суду визнано дійсним договір дарування, який фактично було укладено між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 02.06.1993 року, відповідно до якого ОСОБА_14 подарував ОСОБА_6 наступні приміщення будинку: коридор пл. 5,0 м.кв., позначений літером 1-2 , кухня пл. 6,8 м.кв., позначена літером 1- 3, кімната пл. 17,4 м.кв., позначена літером 1- 5, кімната пл. 15,4 м.кв., позначена літером 1- 6, коридор пл. 8,5 м.кв., сходова клітка пл. 1,8 кв.м., позначена літером 1-4, підвальні службові приміщення пл. 19,2 та 11,8 кв.м., що становлять 4/5 частин будинку № 6 на вул. Біломорській в м. Львові.

Приміщення, які становлять 1/5 частин цього будинку, а саме кімнату позначену літ. 1-1 площею 18,4 кв.м., сарай «Б», «В», «Г» суд ухвалив вважати власністю ОСОБА_14

Згідно рішення Личаківського районного суду м. Львова від 14.06.2006р. (а.с.22-24 т.1), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09.10.2006р. (а.с.25-26 т.1) та ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12.11.2007р. як суду касаційної інстанції (а.с.27-28 т.1), ОСОБА_14 як власник кімнати 1-1 площею 18,4 кв.м. 28.02.2005 року відчужив її ОСОБА_12 відповідно до нотаріально посвідченого договору міни (а.с.20 т.1), який судом визнано удаваним та який мав на меті приховати договір купівлі-продажу. Одночасно цим же рішенням суду відмовлено ОСОБА_16 у переведенні на нього прав та обов’язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним у вигляді удаваного договору міни від 28.02.2005 року з тих підстав, що предметом продажу була належна на праві приватної власності продавцю ОСОБА_14 кімната пл. 18,4 кв.м., а не частка у спільній частковій власності, отже, ОСОБА_6 як власник інших приміщень будинку № 6 по вул. Теліги в м. Львові, не мав права привілеєвої купівлі щодо кімнати пл. 18,4 кв.м.

Тим же рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14.06.2006р. задоволено зустрічний позов ОСОБА_12 та визнано за ним право власності на кімнату 1-1 пл. 18,4 кв.м. в будинку № 6 по вул. Теліги в м. Львові.

Вказане свідчить про те, що обставини набуття ОСОБА_12 права власності на кімнату 1-1 пл. 18,4 кв.м. в будинку № 6 по вул. Теліги в м. Львові, яка в подальшому була відчужена ОСОБА_7 вже були предметом судового розгляду, а право власності ОСОБА_12 на цю кімнату підтверджено судовим рішенням.

За таких обставин встановлення шляхом проведення експертизи того факту, чи страждав ОСОБА_14 психічним захворюванням не матиме значення для справи, оскільки в сукупності з іншими доказами по справі, ця обставина не може бути самостійною підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу кімнати 1-1 площею 18,4 кв.м. від 25.12.2014 року та відповідних похідних позовних вимог. Відтак, відсутні й підстави для витребування доказів для проведення експертизи.

Тому, в задоволенні клопотання належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 102, 103, 260 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Державного реєстратора реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 як законного представника ОСОБА_11, треті особи Управління державної реєстрації Львівської міської ради, Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, відновлення дійсного правового статусу кімнати, зобов’язання відновити будинок до попереднього стану.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 12.11.2018 року.

Суддя: Леньо С. І.