Рішення № 77764138, 24.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.10.2018

Справа № 320/5561/17

2/320/317/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Купавської Н.М.

при секретарі - Діденко Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 30 липня 2008 року у розмірі 60378 грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп., зазначаючи, що 30 липня 2008 року з відповідачкою був укладений кредитний договір, згідно якого вона одержала від позивача кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов договору виникла заборгованість, яка станом на 30 червня 2017 року становить 60378 грн. 87 коп. та складається з: 4609 грн. 86 коп. заборгованість за кредитом; 49105 грн. 73 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 3550 грн. 00 коп. пеня та комісія; 250 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина) та 2863 грн. 28 коп. штраф (процентна складова).

Представник позивача в судовому засіданні на позові наполягав та пояснив, що відповідачка 30.07.2008 отримала кредит в банку у розмірі 6000 грн. на кредитну картку. Сторонами було досягнуто усі істотні умови, як то відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано карту, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. При цьому, у відповідачки за даним кредитним договором банком було відкрито 3 карткових рахунки з терміном дії у останнього до червня 2015 року, а отже, банк звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що в банку вона оформила кредит, після чого їй видали платіжну кварту, на якій було 6000 грн., а згодом на картку банком добавлено ліміт. Вона вносила кошти на погашення кредиту, але згодом картку було заблоковано. Останній платіж нею було зроблено в травні 2014 року.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

30 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н у вигляді підписання заяви на оформлення кредиту. Відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування «Кредитка «Універсальна», Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку і погодилася з тим, що вказана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг з Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг /а.с.9 зворот/.

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік (п.5.5).

Строк дії договору, як передбачено розділом 1 п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, становить 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Відповідно до розділу 1 п.6.5 Умов та правил відповідачка повинна погашати заборгованість по кредиту, відсотки за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених даним Договором.

Судом встановлено, що відповідачка вносила щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту з порушенням графіку погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.6-8/.

А тому, виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 30 червня 2017 року складає по тілу кредиту 4609 грн. 86 коп., що підтверджується розрахунком /а.с.6-8/.

Згідно ст.ст. 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік /а.с.9-10/.

З наведеного позивачем розрахунку заборгованості станом на 30.06.2017 за договором № б/н від 30.07.2008, укладеним між сторонами, вбачається, що базова процентна ставка на момент укладення кредитного договору складає 36% річних (3,0% у місяць), згодом, позивач тричі змінював умови кредитування: з 01.01.2013 року змінено процентну ставку за користування кредитом на 30,0% річних (2,5% у місяць), з 01.09.2014 року змінено процентну ставку за користування кредитом на 34,8% річних (2,9% у місяць), а з 01.04.2015 року на 43,2% річних (3,6 % у місяць).

Розрахунок процентів за карткою відбувається за кожен день використання кредитних коштів за формулою по розрахунку нарахування відсотків, передбаченою Умовами та Правилами, та розміщеною на офіційному сайті КБ «ПриватБанк»: », де: ((% ставка на прострочену заборгованість/360)*кількість днів)* (сальдо простроченої заборгованості за кредитом/100):

Проте, починаючи з 30.04.2014 розмір процентів, нарахованих за цей період не відповідає дійсності та є завищеними.

Отже, розмір нарахованих відсотків на прострочену заборгованість, відповідно до вищезазначених формул та даних, що наведені позивачем у розрахунку, повинні становити:

- за період з 30.04.2014 по 06.05.2014р. у відповідачки відсутня прострочка заборгованості по кредиту, тоді як банком нараховано відсотки в розмірі 0,16 грн.;

- за період з 30.06.2014 по 30.07.2014р. ((30,00/360)*31)*(114,41/100)= 2,83 грн.;

- за період з 31.07.2014 по 31.08.2014р. ((30,00/360)*32)*(218,77/100)= 5,58 грн.;

- за період з 01.09.2014 по 31.03.2015р. ((34,80/360)*212)*(218,77/100)= 45,04 грн.;

- за період з 01.04.2015 по 30.06.2017р. ((43,20/360)*822)*(218,77/100)= 216,02 грн.;

Таким чином, розмір процентів на прострочену заборгованість становить 0,59 + 1,79+ 0,23+ 4,40+0,41+ 2,09+0,21+4,14+1,74+0,42+7,99+3,11+0,50++2,01+10,03+15,04+ 2,83+5,58+ + 45,04+216,02 = грн. та з урахуванням несплачених процентів на поточну заборгованість в розмірі 241,32 грн., отже загальна заборгованість по процентах складає 565,49 грн., а тому, саме ця сума і підлягає стягненню.

Окрім стягнень по основних зобов'язаннях банк просив стягнути заборгованість по комісії та пені в розмірі 3550 грн. 00 коп. Однак, з наданої заяви на оформлення кредиту графа «щомісячна комісія» відсутня. Також не передбачена комісія і за Умовами та правилами надання банківських послуг.

Тому суд вважає, що у даному випадку в розрахунку заборгованості позивач нарахував відповідачці не комісію, як ним вказано, а пеню в розмірі 3550 грн. 00 коп., яка передбачена Умовами та правилами, умовами кредитування «Кредитка «Універсальна», які викладені на сайті банку, і тому підлягає стягненню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки штрафів, то ці вимоги є необґрунтованими з огляду на таке.

Умовами п.8.6 передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів грошових зобов'язань більш ніж на 120 днів, що є подвійною відповідальністю боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, який є обов'язковим для застосування за правилами ст. 360-7 ЦПК України.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення з відповідачки штрафів.

На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Щодо заявленого клопотання відповідачки про застосування строку позовної давності, то суд виходить із наступного.

Відповідно до п.п. 3.1.1, Умов та Правил надання банківських послуг граничний строк дії картки (місяць і рік) вказано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця. Пунктом 5.4 цих же Умов передбачено строк погашення процентів за кредитом - щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле МОNТН).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що за даним кредитним договором банком було надано відповідачці три кредитні картки дата видачі останньої 18.01.2012 з кінцевим строком її дії до 06.2015 /а.с.57/.

Із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 30.07.2008, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1, вбачається, що останній платіж відповідачкою проведено 07.05.2014 у розмірі 420 грн., а отже, вона користувалася цією карткою. Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що позов поданий в межах позовної давності, а тому, клопотання відповідачки про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 8725 грн. 35 коп.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 264, 265, 268, 352-356 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д) суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 30 липня 2008 року у розмірі 8725 грн. 35 коп., яка складається з: 4609 грн. 86 коп. заборгованість за кредитом; 565 грн. 49 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 3550 грн. 00 коп. пеня.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 /одна тисяча шістсот/ гривень 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: