Ухвала суду № 77763243, 12.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

12 листопада 2018 р.Справа № 1840/3356/18

Харківський апеляційний адміністративний суду у складі

головуючого судді: Подобайло З.Г. , суддів: Григорова А.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. по справі № 1840/3356/18

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. задоволено позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови.

23.10.2018 року на зазначене рішення суду Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області направлено до суду апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Матеріали справи свідчать, що рішення від 05.10.2018р. прийнято у відкритому судовому засідання в присутності предстваника позивача.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області отримано копію рішення 10.10.2018р.

Апеляційна скарга на вказане рішення направлена до суду 23.10.2018р.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник посилається на те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року управлінням отримано 10.10.2018 року, тому , просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 295 КАС України та те, що апелянт подав апеляційну скаргу в тридцятиденний строк після отримання відповідного рішення, підстави, викладені відповідачем в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення знаходять своє підтвердження, тому , суд вважає за можливе поновити апелянту строк на апеляційне оскарження рішення суду по даній справі в силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України.

Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З 15 грудня 2017 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII.

Названим законом внесено зміни, зокрема, до ст. 5 "Пільги щодо сплати судового збору" Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011р. № 3674-VI в частині виключення п.п. 18-20 названої норми, якою відповідач був звільнений від його сплати.

Згідно ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

В клопотанні про відстрочення спати судового збору апелянт посилається на норми Закону, які передбачають можливість суду відстрочення сплати судового збору.

Жодних документів , які обґрунтовують доводи клопотання не надає.

Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи наведене клопотання про відстрочення сплати судового збору є такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. по справі № 1840/3356/18 задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 р. по справі № 1840/3356/18 поновити.

У задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. по справі № 1840/3356/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис)А.М. Григоров В.В. Старостін