Постанова № 77763242, 07.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2921/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Подобайло З.Г. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника відповідача Кезлі М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року (повний текст складено 03.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції Спірідонов М.О., м.Харків) по справі № 820/2921/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі ОСОБА_2, ОСОБА_5, про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - ГУ ДМС у Харківській області), треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі ОСОБА_2, ОСОБА_5, в якому просив: (а.с.4-7, 53-54, 62-63, 82-83)

- скасувати рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_2, разом з дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням;

- визнати протиправною дію ГУ ДМС України в Харківській області щодо видачі ОСОБА_2 довідки № 16 від 15.11.2013 року про припинення громадянства України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від від 28.08.2018 року по справі № 820/2921/18 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2: (а.с.121-127)

- скасовано рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_2, разом з дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням;

- в інші частині позовних вимог відмолено.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДМС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального права без врахування всіх обставин справи. (а.с.135-140)

Позивач чи його уповноважений представник відзив на апеляційну скарги не надали, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 03.04.2006 р. ОСОБА_2 звернувся до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області з заявою про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".

Одночасно в заяві викладене прохання про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням його неповнолітнім дітям: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3

В якості підтвердження свого постійного проживання на території України, позивач, ОСОБА_2, надав рішення Червонозаводського районного суду від 07 березня 2006 року, яким задоволено заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання на території України з січня 1990 року.

В заяві позивач зазначив, що достовірність викладених у заяві відомостей і дійсність поданих документів він підтверджує, а також, під його підпис йому повідомлено, що в разі подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів він втратить громадянство на підставі ст..21 Закону України "Про громадянство України".

ГУ МВС України в Харківській області 05.04.2006 було прийнято рішення про набуття громадянином ОСОБА_2, разом з дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1," ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянства України за територіальним походженням.

07.06.2013 року на адресу Головного управління ДМС України в Харківській області надійшов запит від Подільського районного відділу Головного управління ДМС України в м. Києві щодо надання документів для підтвердження набуття громадянства України.

27.06.2013 року на адресу Червонозаводського районного суду м. Харкова Головним управлінням ДМС України в Харківській області було направлено запит з проханням підтвердити факт прийняття Червонозаводським районним судом м. Харкова рішення від 07.03.2006 року по справі № 2-263-06 про встановлення факту постійного проживання громадянина ОСОБА_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

25.07.2013 року на адресу Головного управління ДМС України в Харківській області надійшла відповідь з Червонозаводського районного суду м. Харкова, відповідно якої до облікових даних суду цивільна справа про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року громадянина ОСОБА_2 в 2006 році в суд не зареєстрована.

15.11.2013 року ГУ ДМС України в Харківській області на підставі відповідного подання було прийнято рішення про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 про набуття громадянином ОСОБА_2, разом з дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1," ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянства України за територіальним походженням в зв'язку з тим, що громадянство України було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем була односторонньо та поверхнево проведена перевірка , без врахування прав позивачів на участь у розгляді цього питання, можливості надати пояснення та надати документи, що підтверджують факт проживання на території України з 1990 року.

Також, суд першої інстанції вказав, що на час розгляду справи, судове рішення Червонозаводського районного судом м. Харкова рішення від 07.03.2006 року по справі № 2-263-06 про встановлення факту постійного проживання громадянина ОСОБА_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року не скасовано, факт його підробки не встановлено, а тому воно є законним та підлягає виконанню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про громадянство України", який відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про громадянство України" визначено, що: громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно статті 17 Закону України "Про громадянство України", громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Статтею 19 Закону України "Про громадянство України" встановлено, що підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215.

Відповідно до пункту 88 зазначеного Порядку, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами внутрішніх справ, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу внутрішніх справ, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу внутрішніх справ України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону)

Відповідно до п.п.96, 97 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується районним, районним у місті, міським управлінням або відділом Міністерства внутрішніх справ України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі.

Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до районного, районного у місті, міського управління або відділу Міністерства внутрішніх справ України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про громадянство України", особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

За змістом п. 44 Порядку, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

З аналізу наведених норм законодавства України вбачається, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України є набуття особою громадянства шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, та повноваження щодо скасування прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України належить органам міграційної служби, якими такі рішення були прийняті.

Як свідчать матеріали справи, позивач у 2006 року звернувся до уповноважених органів із заявою про оформлення набуття громадянства України відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" та на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.03.2006 року по справі № 2-263-06 про встановлення факту проживання на території України з січня 1990 року.

05.04.2006 року ГУ МВС України в Харківській області було видано позивачу довідку про те, що він разом з дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 набули громадянство України.

В подальшому, позивачу було видано уповноваженими органами паспорт громадянина України.

Разом з тим, при проведенні перевірки підстав видачі паспорта громадянина України позивачу, відповідачем отримано у відповідь на запит лист Червонозаводського районного суду м. Харкова, в якому зазначено, що відповідно до облікових даних суду цивільна справа про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року громадянина ОСОБА_2 в 2006 році в суді не зареєстрована.

На запит відповідача від 03.09.2018 року щодо надання повної інформації стосовно цивільного провадження за №2-263-06 Червонозаводський районний суд м. Харкова повідомив ,що за єдиним унікальним номером 2-263-26 зареєстровано іншу цивільну справу.

А тому суд першої інстанції помилково посилався на наявність на час розгляду справи судового рішення Червонозаводського районного судом м. Харкова рішення від 07.03.2006 року по справі № 2-263-06 про встановлення факту постійного проживання громадянина ОСОБА_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року як законного, оскільки воно не скасовано, проте колегія суддів зазначає, що не може бути скасовано рішення, яке судом в установленому законом порядку не приймалося, про що свідчить офіційна відповідь від суду.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача, що позивачем ОСОБА_4 на підтвердження факту проживання на території України було надано судове рішення, яке не існує, а отже в порушення вимог чинного законодавства при набутті громадянства позивачем надано завідомо неправдиві відомості.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав скасування рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_2, разом з дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням.

Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи в частині обгрунтованості вимог про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_2, разом з дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в цій частині вимог.

Керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі № 820/2921/18 - скасувати в частині задоволення адміністративного позову.

Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі ОСОБА_2, ОСОБА_5, щодо скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 15.11.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 05.04.2006 року про набуття громадянином ОСОБА_2, разом з дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянства України за територіальним походженням.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі № 820/2921/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.І. Старосуд