Постанова № 77763065, 12.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Мар'єнко Л.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р. Справа № 2040/5473/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Катунова В.В.,

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 по справі № 2040/5473/18

за позовом ОСОБА_2

до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому просив суд не допустити звуження конституційних прав відносно виборного процесу, майнового стану та місце проживання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 адміністративну справу №2040/5473/18 за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (пров. Транспортний, буд. 2, смт. Пісочин, Харківська область, Харківський район, 62416) про зобов'язання вчинити певні дії передано до Харківського районного суду Харківської області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, неповне дослідження і не надання належної оцінки доказам, невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження судового розгляду.

Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, постановляючи ухвалу про передачу даної адміністративної справи за підсудністю з одного суду до іншого, Харківський окружний адміністративний суд виходив з того, що подана ОСОБА_2 позовна заява належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, оскільки пов'язана з вимогою про уточнення списку виборців.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

При дослідженні матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини пов'язані з виборчим процесом щодо уточнення списку виборців, тобто, згідно зі ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України ця справа підсудна Харківському районному суду Харківської області як адміністративному.

Колегія суддів зазначає, що особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців, визначено ст. 274 КАС України,

Так, відповідно ч.1 ст. 274 КАС України право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдуму.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи та зі змісту самого адміністративного позову, ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому оскаржує дії відповідача та просить зобов'язати відповідача не допускати звуження його конституційних прав відносно виборного процесу, майнового стану та місця проживання.

Жодної вимоги щодо включення або виключення зі списку виборців себе особисто або інших осіб в межах спірних правовідносин позивачем заявлено не було.

Отже, суд першої інстанції не з'ясувавши, що є предметом спірних правовідносин передчасно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються включення або виключення зі списку виборців.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеві вибори» суб'єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія; 3) виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, які уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів; 4) кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости; 5) місцева організація партії, яка висунула кандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах; 6) офіційний спостерігач від кандидата, від місцевої організації партії - суб'єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою та третьою статті 20 Закону України «Про місцеві вибори» визначено, що виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.

Згідно ч.1 та п.1, 2 ч.2 ст. 26. статті 20 Закону України «Про місцеві вибори» дільнична виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та у порядку, передбачених цим та іншими законами України. Дільнична виборча комісія: здійснює в межах території відповідної виборчої дільниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори; отримує список виборців від органу ведення Державного реєстру виборців, складає список виборців у випадках, передбачених цим Законом, надає його для загального ознайомлення та у випадках, передбачених цим Законом, вносить до нього зміни;

Згідно ст. 31 Закону України «Про місцеві вибори» , кожен виборець має право ознайомитися з попереднім списком виборців та звернутися до суду за місцезнаходженням виборчої дільниці про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, залишив поза увагою суб'єктний склад даної справи та не врахував, що позивачем заявлено позовні вимоги до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, яка в силу ст. 12 Закону України «Про місцеві вибори» не є суб'єктом виборчого процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, не визначив та не з'ясував характеру спірних правовідносин, не визначив предмет спору, що призвело до прийняття передчасних висновків про передачу адміністративної справи до Харківського районного суду Харківської області відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 29 КАС України.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин та з огляду на предмет спору і характер спірних відносин, на думку колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 250, 312 , 315, 320 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 по справі № 2040/5473/18 скасувати.

Справу № 2040/5473/18 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов