Рішення № 77761550, 12.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 листопада 2018 р. Справа № 621/1909/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 63460, АДРЕСА_1) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 41248550, 63404, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15, Харківська область) про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31.07.2018 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Зміївського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі за текстом - Зміївське ОУПФУ Харківської області, відповідач), в якому просила суд:

- визнати незаконною бездіяльність Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови від уточнення позивача індивідуального коефіцієнту трудового стажу відповідно до Закону України № 2148-VIII;

- зобов'язати відповідача здійснити уточнення позивача індивідуального коефіцієнту трудового стажу для розрахунку пенсії з неправильного значення 0,51083 до правильного значення 0,51250 і провести перерахунок позивача пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту трудового стажу;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсійних виплат за три роки, що передують дати подання цього позову.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 02.08.2018 року передано дану адміністративну справу до Харківського окружного адміністративного суду до розгляду за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2018 року справу № 621/1909/18 передано на розгляд судді Супрун Ю.О..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року позовна заява була залишена без руху.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 18.09.2018 року від позивача надійшов уточнений адміністративний позов з доданими до неї документами з підстав усунень порушень встановлених ухвалою від 07.09.2018 року.

Згідно уточнюючого адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яка полягає у відмові від уточнення позивача індивідуального коефіцієнту трудового стажу відповідно до Закону України № 2148-VIII;

- зобов'язати відповідача здійснити уточнення позивача індивідуального коефіцієнту трудового стажу для розрахунку пенсії з неправильного значення 0,51083 до правильного значення 0,51250 і провести перерахунок позивачу пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту трудового стажу 0,51250;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.10.2017 року по 01.09.2018 року в сумі 3533 грн., 20 коп..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона ОСОБА_1, з 27.04.1989 року отримує державну пенсію за віком, призначену їй Зміївським об'єднаним управлінням ПФУ Харківської області на підставі Закону СРСР «Про державні пенсії» прийнятого ВР СРСР 14.07.1956 року, пенсійне посвідчення № 120160.

У червні позивач звернулася до відповідача з метою перевірки достовірності перерахунку її пенсії, який відповідач здійснив у жовтні 2017 року. Після чого позивач з'ясувала, що при перерахунку її пенсії відповідач застосував штучно занижений індивідуальний коефіцієнт страхового стажу 0,51083 замість правильного коефіцієнту страхового стажу 0,51250 відповідно до Закону України № 2148-VIII. 06.06.2018 року ОСОБА_1, звернулась до відповідача із заявою про уточнення її індивідуального коефіцієнту страхового стажу відповідно до Закону України № 2148-VIII.

Позивач розрахувала її коефіцієнт трудового стажу, і на її думку він складає 0,51250. Крім того, позивач розрахувала, що по розрахунку відповідача її пенсія складає 3467 грн. 08 коп., а по її розрахунку 3779 грн., 40 коп., тобто на 312 грн., 20 коп., більше, ніж позивач отримує на даний час.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав, оскільки на її думку вони порушують її права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Представник відповідача, Зміївське ОУПФУ Харківської області до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 16.10.2018 року за вх.№01-26/53461/18 надав відзив на позов, в якому вказав, що з позовними вимогами ОСОБА_1, не погоджується з огляду на те, що по-перше з заявою встановленого зразка, згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, не зверталася, а тому рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідач не приймав. Крім того, відповідач вказує, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком, яку з 01.01.2004 року перераховано за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний трудовий стаж позивача становить 51 рік 01 місяць 16 днів. Коефіцієнт стажу - 0,51083. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 становить 0,68963. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Крім того, відповідачем на обґрунтування своєї правової позиції подано додаткові пояснення з розрахунком трудового стажу та індивідуального коефіцієнту ОСОБА_1.

Також, представником відповідача, Зміївське ОУПФУ Харківської області до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 05.11.2018 року за вх.№01-26/58044 було подано клопотання, в якому просив суд залучити до матеріалів справи копії пенсійної справи позивача лише тієї частини, що стосується спірних правовідносин та додаткові письмові пояснення до відзиву.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.04.1989 року призначено пенсію за віком на підставі Закону СРСР «Про державні пенсії» прийнятого ВР СРСР 14.07.1956 року, пенсійне посвідчення № 120160. З 01.01.2004 року перераховано за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до копії пенсійної справи, позивачу нараховано страховий страж - 51 рік 01 місяць та 16 днів. Однак позивач надала до суду власні розрахунки, відповідно до яких її страховий стаж складає 51 рік та 3 місяці.

Суд, дослідивши докази надані відповідачем, а саме, копії трудової книжки ОСОБА_1, Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5, копії документів з пенсійної справи, встановив, що розрахунок страхового стажу ОСОБА_1, відповідачем є вірним та складає 51 рік 01 місяць та 16 днів, з огляду на наступне.

Позивач в своєму розрахунку, який як вона вказала ґрунтується на витязі з трудової книжки та вказала, що її трудовий стаж з 27.08.1991 року по 01.09.2004 року склав - 13 років та 5 днів. Однак даний розрахунок не знайшов свого підтвердження з огляду на те, що відповідно до копії трудової книжки за вищевказаний період трудовий стаж неодноразово переривався.

До загального трудового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди: з 28.08.1953 року по 31.07.1954 року; з 01.09.1954 року по 30.06.1959 року; з 15.08.1959 року по 27.08.1962 року; з 01.09.1962 року по 26.08.1963 року; з 27.081963 року по 15.08.1966 року; з 16.08.1966 року по 01.09.1990 року; з 02.09.1990року по 27.08.1991 року; з 28.08.1991 року по 30.06.2000 року; з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року; з 01.01.2004 року по 25.01.2004 року; з 01.02.2004 року по 24.02.2004 року; з 01.03.2004 року по 28.03.2004 року; з 01.04.2004 року по 26.04.2004 року; з 01.05.2004 року по 26.05.2004 року; з 01.06.2004 року по 30.06.2004 року; з 01.07.2004 року по 31.07.2004 року; з 01.08.2004 року по 29.08.2004 року; з 12.01.2005 року по 27.01.2005 року; з 01.02.2005 року по 23.02.2005 року; з 01.03.2005 року по 24.03.2005 року; з 01.04.2005 року по 21.04.2005 року; з 01.05.2005 року по 26.05.2005 року; з 01.06.2005 року по 30.06.2005 року.

Позивач в своїх розрахунках вказує непририваючий період стажу з 27.08.1991 року по 01.09.2004 року, що не підтверджується матеріалами справи.

В трудовій книжці вказано, що 27.08.1991 року ОСОБА_1, звільнена на підставі переведення відповідно до наказу від 26.08.1991 року. І одразу ж 27.08.1991 року вказано, що вона прийнята на роботу згідно наказу № 222-к від 26.08.1991 року.

День звільнення є останнім робочим днем. Це випливає як з норм Кодексу законів про працю України, так і зазначається у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9. А тому, неможливо вважати, що трудовий стаж ОСОБА_1, не переривався.

Поняття «страхового стажу» введено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі за текстом - Закон №1058), який набув чинності з 1 січня 2004 року.

З цього часу поняття «трудовий стаж» замінюється поняттям «страховий стаж», а позивач в своїх розрахунках вказує єдиний період з 27.08.1991 року по 01.09.2004 року, що є хибним, адже з 01.01.2004 року страховий стаж рахується по іншому, а саме пропорційно до сплачених підприємством, установою чи організацією страхових внесків.

Під страховим стажем розуміють період, протягом якого особа або її роботодавець сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що записи в трудовій книжці про трудову діяльність працівника, що підтверджують трудовий стаж, не завжди відповідають його страховому стажу.

Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

А саме, трудовий стаж ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2004 року не відповідає її страховому стажу та є меншим, що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу Форми ОК-5. Так, трудовий стаж до 1 січня 2004 року зараховується як страховий стаж, а після 01.01.2004 року зараховується пропорційно до сплачених страхових внесків. З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що страхові внески за січень, лютий, березень, квітень, травень та серпень 2004 року сплачувались не в повній мірі, а тому до страхового стажу ОСОБА_1, було зараховано менше днів. Крім того, не в повній мірі зараховувався страховий стаж за січень, лютий, березень, квітень, травень 2005 року, і за цей період ОСОБА_1, нараховано також менша кількість днів страхового стажу, з причин неповної сплати страхових внесків.

Враховуючи той факт, що відповідачем правильно пораховано страховий стаж ОСОБА_1, як 51 рік 01 місяць та 16 днів, що повністю підтверджується матеріалами справи, то і коефіцієнт страхового стажу обраховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс):(100 % х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу (до 01.10.2017 року дорівнювала 1,35%) дорівнює 1%.

Стаж роботи позивача 51 рік 01 місяць 16 днів, тобто 613 місяців.

Таким чином, коефіцієнт стажу позивача до 01.10.2017 року складає См=613*1,35=827,55,

Кс = 827,55:1200=0,68963

ОСОБА_1, з 01.10.2017 року проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII.

Коефіцієнт стажу після 01.10.2017 року складає:

См=613*1=613

Кс=613:1200=0,51083

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, з огляду на те, що відповідачем, Зміївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області, повністю доведено правомірність та правильність розрахунків при зарахуванні страхового стажу позивача, та визначенні коефіцієнту страхового стажу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 63460, АДРЕСА_1) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 41248550, 63404, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15, Харківська область) про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 12 листопада 2018 року.

Суддя Ю.О. Супрун