Рішення № 77761389, 08.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/3085/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області (далі - відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10.07.2018 № 057475.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки при здійсненні посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області габаритно-вагового контролю не було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім того вказує, що габаритно-ваговий контроль здійснено з порушенням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, а саме: не надано свідоцтво про перевірку ваг; перевірка проводилась лише двома працівниками управління; не затверджено методику визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; не надано доказів, що пересувний пункт має засоби організації дорожнього руху.

Відповідачем 1 відзив на позовну заяву подано не було.

Відповідач 2 подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки під час перевірки було встановлено відсутність у водія документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків, у зв'язку з чим було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, а за результатами розгляду справи про правопорушення до позивача оскаржуваною постановою застосовано штраф у розмірі 1700 грн. Стверджує, що позивачем письмових пояснень чи зауважень, які б могли спростовувати факт допущених порушень під час розгляду справи про правопорушення, не було надано.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідачем 1 не надано свідоцтво про повірку ваг та докази того, що пересувний пункт має засоби організації дорожнього руху.

Відповідачем 2 було подано заперечення на відповідь на відзив, які за змістом є аналогічними відзиву.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 12.10.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті; ухвалою суду від 12.10.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання відповідача 2 про визначення належного відповідача у справі повернуто без розгляду.

Вислухавши пояснення представника відповідача 2, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.05.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період 21.05.2018-27.05.2018 та направлення на рейдову перевірку від 21.05.2018 № 010722, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Renault Magnum р/н НОМЕР_1 з напівпричепом Lueck SKF 35 р/н НОМЕР_2, за результатами якого складено акт № 0019758 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.05.2018 та довідку № 0000758 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.05.2018, в яких зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням встановлених фактичної маси та осьового навантаження, а саме: фактична маса 59,85 т; осьове навантаження на одинарну вісь тягача становило 15,05 т; осьове навантаження на строєну вісь причепа становило 37,25 т (а.с. 14-15).

Також за результатами перевірки був складений акт № 060105 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 22.05.2018, яким зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме фактична маса 59,85 т без дозволу, який дає право на рух автодорогами України, виданого уповноваженим компетентним органом. Водія з вказаним актом було ознайомлено, про що свідчить його підпис на акті проведення перевірки (а.с. 59).

Листом Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області № 1087 від 23.06.2018 позивач був повідомлений про розгляд 10.07.2018 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 60).

Заступником начальника управління - начальником ВДКНБ на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області 10.07.2018 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 057475, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 1700 грн. (а.с. 61).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

У відповідності до вимог частин першої та четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 зазначених Правил).

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 879 дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було здійснено перевезення, при якому фактична маса транспортного засобу становила 59,85 т при дозволеній масі 40 т, осьове навантаження на одинарну вісь тягача становило 15,05 т при дозволеній масі 11 т, осьове навантаження на строєну вісь причепа становило 37,25 т при дозволеній масі 22 т без дозволу, який дає право на рух автодорогами України, виданого уповноваженим компетентним органом.

Отже, враховуючи, що службовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області за результатами габаритно-вагового контролю, встановлено перевищення встановлених фактичної маси та осьового навантаження, тому ними правомірно було складено акт № 060105 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 22.05.2018.

Відповідно до пунктів 26-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вже було встановлено судом, позивача було повідомлено про розгляд справи в установленому порядку, документів на спростування фактів, викладених в акті перевірки, він не надав.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, що є порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 057475 від 10.07.2018.

Суд не приймає до уваги посилання позивача, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу акт № 060105 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 22.05.2018 не складався та для ознайомлення позивачу не надавався, оскільки на самому акті в графі «Пояснення водія про причини порушень» позивач вказав, що перевозив вугілля загальною вагою 59,850 т та поставив свій підпис, прізвище та ініціали (а.с. 14).

Щодо посилання позивача на не проходження вагами перевірки, то суд вважає за необхідне зазначити, що приписами пунктів 12-14 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі - Вимоги № 255).

Зазначені Вимоги № 255 встановлюють вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Як вбачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого складено акт № 060105 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 22.05.2018, був здійснений на пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

Пунктами 1-2 розділу ІІ Вимог № 255 передбачено, що габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами.

Згідно із підпунктом 8 пункту 5 розділу ІІ Вимог № 255 пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням, зокрема свідоцтвом про повірку ваг та свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.

Суд звертає увагу на те, що 03.07.2014 набрав чинності Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», яким поняття «метрологічна атестація» не визначене.

Пунктом 9 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки; забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів; подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13.01.2016 затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент).

Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Так, зокрема позицією № 52 додатку 1 Технічного регламенту, визначено прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь (процедури оцінки відповідності* B+D, або B+F, або G).

Пунктом 4 Технічного регламенту наведене визначення поняттю «оцінка відповідності» - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.

Пунктом 16 Технічного регламенту зазначено, якщо відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, що до них застосовуються, було підтверджено встановленою процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 53-56 цього Технічного регламенту і наносять знак відповідності та додаткове метрологічне маркування згідно з пунктами 57-70 цього Технічного регламенту.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь № 030T-AS2-PWIA сертифіковано Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та зареєстровано в реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.TR.002.CВ.0303-17 від 29.11.2017, що підтверджується сертифікатом відповідності (а.с. 27), додатком до сертифікату відповідності № UA.TR.002.CВ.0303-17 від 29.11.2017 (а.с. 86), сертифікатом перевірки типу серії СТ № 000438 від 27.11.2017, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0 (а.с. 26).

Також, обладнання, яким здійснювалось зважування, пройшло повірку на відповідність ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробувань (ОІМL R 134-1:2006,IDT)», що підтверджується декларацією про відповідність № 3 від 29.11.2017, що вказує на те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 030T-AS2-PWIA, який використовувався для габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та сертифікату перевірки типу № UA.TR.113-0115-17 (а.с. 87).

Пунктами 2-6 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Державні еталони, яким такий статус надано в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, вважаються національними еталонами з дня набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні в частині права проводити повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, протягом визначеного в таких свідоцтвах строку дії. Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії. Свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом визначеного в них строку дії або до прийняття протягом строку дії таких свідоцтв згідно із законами України та відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону рішень центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про уповноваження відповідних підприємств та організацій, їх відокремлених підрозділів на проведення певних вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології, але не більш як три роки з дня набрання чинності цим Законом.

Сукупний аналіз наведених вище норм зазначеного Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Технічного регламенту вказують на те, що зазначені документи, на переконання суду, підтверджують той факт, що зважування транспорту проводилось Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області належною вимірювальною технікою, яка зареєстрована в реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.TR.002.CB.0303-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

У зв'язку з цим суд вважає, що зазначені засоби вимірювальної техніки забезпечили виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань щодо перевірки дотримання перевізниками вимог законодавства, зокрема пункту 22.5 Правил дорожнього руху, в частині визначення осьових навантажень, шляхом проведення точного габаритно-вагового контролю, вказані обставини є належним обґрунтуванням достовірності результатів зважування транспортного засобу позивача та спростовують доводи позивача стосовно незаконності застосування засобу вимірювальної техніки та не об'єктивності результатів зважування.

Також суд не сприймає посилання позивача на те, що Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області не було дотримано пункту 4 розділу ІІ Вимог № 255, яким передбачено, що роботу пересувного пункту забезпечує персонал з трьох працівників (начальник пункту, оператор та водій), а під час проведення габаритно-вагового контролю були присутні лише два працівника Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, оскільки на підтвердження зазначеного позивач не надає жодних доказів.

Як слідує з акту № 0019758 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.05.2018, довідки № 0000758 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.05.2018 та акту № 060105 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 22.05.2018, зазначені документи підписані двома працівниками, а саме: посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу. При цьому, суд звертає увагу на те, що формами даних документів не передбачено підписання таких документів водієм пересувного пункту, а тому суд не бере до уваги твердження позивача про порушення відповідачем пункту 4 розділу ІІ Вимог №255.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 19 Порядку № 879 щодо відсутності затвердженої Мінекономрозвитку методики проведення габаритно-вагового контролю суд, оскільки згаданий пункт було виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.

Також посилання позивача на те, що пересувний пункт не мав засобів організації дорожнього руху спростовується наданою суду схемою організації дорожнього руху в місті роботи пересувного пункту ГВК на автодорозі Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань км12+000 (ліворуч), що затверджена Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області (а.с. 90).

Крім того, суд зазначає, що організація дорожнього руху в місті роботи пересувного пункту не знаходиться в причинному зв'язку з результатами габаритно-вагового контролю та її недоліки не можуть бути підставою для визнання протиправною оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000), Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.11.2018.

Суддя Н.М. Баргаміна