Рішення № 77760872, 12.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/8907/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року о 11 год. 50 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: ОСОБА_1 - за паспортом

від відповідача: Ліпська О. С. - за довіреністю

відповідач - Управління культури,

національностей, релігій та оборони

об'єктів культурної спадщини

Одеської обласної державної

адміністрації: не з'явився

третя особа: не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: 65044, АДРЕСА_1) до Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26343789, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Катерининська,14), Управління культури, національностей, релігій та оборони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40055626, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів Міністерство культури України (код ЄДРПОУ 37535703, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка,буд.19) про виключення з Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини споруду під назвою «Засновникам Одеси» на площі Катеринінській у місті Одесі; визнання протиправним та скасування розпорядження №3 від 20.09.2013 року №01-19/151р «Про визнання пам'ятника «Засновникам Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі, як щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та подальшого занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України»,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 27 червня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: 65044, АДРЕСА_1), яка після усунення недолік, викладених в ухвалі про залишення позову без руху, була подана до Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26343789, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Катерининська,14) Управління культури, національностей, релігій та оборони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40055626, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів Міністерство культури України (код ЄДРПОУ 37535703, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка,буд.19), в якій позивач просила виключити з Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини споруду під назвою «Засновникам Одеси» на площі Катеринінській у місті Одесі; визнання протиправним та скасування розпорядження №3 від 20.09.2013 року №01-19/151р «Про визнання пам'ятника «Засновникам Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі, як щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та подальшого занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради при винесенні розпорядження №3 від 20.09.2013 року №01-19/151р «Про визнання пам'ятника «Засновникам міста Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі як щойно виявленого об'єкту культурної спадщини та подальшого знесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» порушило постанову Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року №1181 «Деякі питання спорудження (створення) пам'ятників і монументів», наказ Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 року №231806 «Порядок спорудження (створення) пам'ятників і монументів» та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», оскільки пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Також позивач зазначила, що це розпорядження має бути визнано нечинним на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-549/11 від 05.09.2018 року.

Позивач вважає, що узаконення пам'ятника Катерині-ІІ «Засновникам міста Одеси» порушує конституційні права на правдиву історичну спадщину та йде всупереч інтересам позивача, національним почуттям як представника українського народу.

Окрім того, позивач зазначила, що видатки бюджету міста Одеси за період з 2008 року по 2017 рік на тимчасове зберігання музейних предметів (Йосипу де Рібасу, Францу де Волану, Григорію Потьомкіну Ю. та Платону Зубову) склали майже 7,0 млн. грн., на 2018 рік на їх охорону заплановано виділити ще 1,3 млн. грн., а фактично це є нераціональне використання коштів територіальної громади, що порушує права позивача як члена територіальної громади міста Одеси.

Також, позивач зазначає, що незважаючи на те, що відповідачі зазначають, що цей об'єкт не включений до реєстру, це не відповідає приписам ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», в якій передбачено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

Ухвалою від 12 липня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.

У встановлений судом строк, відповідач - Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації подало до суду відзив на позовну заяву (вхід. №22870/18 від 07.08.2018 року) (а.с. 70-72), в якому відповідач зазначив, що ним жодних документів на підставі яких пам'ятник «Засновникам Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі було визнано щойно виявленим об'єктом культурної спадщини та в подальшому занесено до державного реєстру нерухомих пам'яток України, не видавалось, та просило приєднати цей відзив до матеріалів справи.

До суду 11 вересня 2018 року (вхід. 26524/18) від відповідача- Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради надійшов відзив на позову заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване розпорядження винесено на виконання Порядку визначення категорії пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України та не створює жодних правових наслідків для позивача, оскільки відповідно до п. 1 Порядку визначення категорії пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкти культурної спадщини заносяться до державного реєстру нерухомих пам'яток за рішенням Мінкультури. Крім того, оскаржуване розпорядження тільки передбачає виготовлення облікової документації та направлення документації на розгляд Мінкультури.

Також, відповідач зазначив, що доводи позивача щодо невиконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-549/11 від 05.09.2018 року є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки цим рішенням суд визнав нечинними тільки рішення Одеської міської ради, а не розпорядження Управління №3 від 20 серпня 2013 року.

До суду 11 вересня 2018 року (вхід. №ФП/147/18) від Міністерства культури України надійшли пояснення на підставі ст. 51 КАС України, відповідно до яких зазначено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правого статусу щодо виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган та до Міністерства подання щодо занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України споруди під назвою «Засновникам Одеси» на площі Катеринскькій у місті Одесі не надходило.

Ухвалою від 11 вересня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів до 11 жовтня 2018 року.

Позивачем, в свою чергу надано відповідь на відзив (вхід №27484/18 від 19.09.2018 року), відповідно до якого позивач просила задовольнити позовні вимоги.

До суду 09 жовтня 2018 року (вхід. №29862/18) від Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1, відповідно до яких відповідач зазначив, що з питань подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня щодо внесення об'єкту до державного реєстру нерухомих пам'яток України, Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради діяло в межах наданих законом повноважень та оскаржуване розпорядження видано в межах компетенції для подальшого звернення до Міністерства культури України.

Також, відповідач зазначив, що пам'ятник «Засновками міста Одеси» на Катерининській площі у м. Одесі є об'єктом культурної спадщини монументального мистецтва та історії міста Одеси, складовим частинами якого є комплекс споруд, правомірність знаходження/розміщення об'єктів: бронзових фігур князя графа П. Зубова, інженера - Ф. де Волан, віце-адмірала Й.М. де Рібаса, Г.А. Потьомкіна -Таврійського, як складових частин пам'ятнику «Засновникам міста Одеси», встановлена та викладена у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року по справі №2а-259/10/1570.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 09 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На відкритому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у виступі.

Представник відповідача - Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь, та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача - Управління культури національностей, релігій та оборони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації до судового засідання не з'явився, від нього до суду 07 серпня 2018 року (вхід. №22741/18) надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи - Міністерство культури України на відкрите судове засідання не з'явився, у наданих до суду поясненнях просив розглядати справу за відсутності представника Міністерства.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Позивач - ОСОБА_1 проживає в м. Одесі.

Суд встановив, що на звернення позивача від 26.01.2018 року Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради листом від 30.01.2018 року вих.№01-18/5-с (а.с.44) надано позивачу копію розпорядження №3 від 20.08.2013 року за №01-19/151р. «Про визнання пам'ятника «Засновникам міста Одеси» на площі Катериниській у місті Одесі, як щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та подальшого занесення до державного реєстру нерухомих п'яток України».

Матеріалами справи підтверджено, що Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради 20 серпня 2013 року винесло розпорядження №3 «Про визнання пам'ятника «Засновникам міста Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі, як щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та подальшого занесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», в якому зазначено, що координаційна рада - колегіальний дорадчий орган з питань охорони об'єктів культурної спадщини при виконавчому комітеті Одеської міської ради, затверджений рішенням виконкому Одеської міської ради № 271 від 10.06.2010 року, розглянула питання про включення в Державний реєстр нерухомих пам'яток України пам'ятника «Засновникам міста Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі, який не є об'єктом культурної спадщини, за категорією монументального мистецтва та історії м. Одеси, та виготовлення необхідної документації для надання Міністерству культури України, у відповідності до діючого памяткоохоронного законодавства (протокол № 2 від 16.08.2013 року (а.с. 83-87)) та на підставі вищевикладеного: 1) згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнано об'єкт монументального мистецтва - пам'ятник «Засновникам міста Одеси» щойно виявленим об'єктом культурної спадщини; 2) для ініціювання внесення змін до Державного реєстру нерухомих пам'яток України в частині виключення даного об'єкта до Державного реєстру за категорією монументального мистецтва та історії міста Одеси виконати необхідну облікову документацію. (а.с.7-8).

Судом досліджена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року по справі 2а/549/11 (а.с.9-13), якою була змінена постанова Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року та викладені 2 та 3 абзаци її резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати нечинним рішення Одеської міської ради від 27 червня 2006 року № 97-V «Про переміщення пам'ятника місцевого значення - пам'ятника «Потьомкінцям - нащадки». «Визнати нечинним рішення Одеської міської ради від 04 липня 2007 року № 1401-V «Про комплексну реставрацію та благоустрій Катерининської площі м. Одеси з відтворенням її історичного вигляду», в частині щодо відтворення пам'ятника «Засновникам Одеси».

Зі змісту цієї постанови суду вбачається, що судом не вирішується питання доцільності прийняття оскаржуваних рішень міською радою, а перевіряється виключно законність таких рішень, станом на їх прийняття, та встановлено, що станом на час прийняття оскаржуваних рішень пам'ятник «Потьомкінцям-нащадки», згідно з рішенням Одеського облвиконкому від 27.12.1991року № 580 є пам'яткою архітектури та містобудування, а відповідно до рішення Одеського облвиконкому від 27 липня 1971 року № 381 - пам'яткою монументального мистецтва місцевого значення, а відповідно, на цей обєкт розповсюджувалась дія ч. 1 ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та заборона його переміщення на інше місце.

Однак, у постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що правомірний висновок суду першої інстанції, що не належать задоволенню позовні вимоги про зобов'язання повернути пам'ятник «Потьомкінцям-нащадки» на Катерининську площу у м. Одесі та щодо визнання дій Одеської міської ради по відновленню пам'ятнику «Засновникам Одеси» такими, що порушують права громадян України, спрямовані проти національної гідності українців, підривають національну безпеку України, завдають шкоду порядку і стабільності в суспільстві.

Суд встановив, що позивач просила Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради скасувати оскаржуване розпорядження, з підстав винесення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року по справі 2а/549/11.

Однак, листом від 27.03.2018 року вих. №01-13/30-с Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини повідомило ОСОБА_1, що Управління не має законних підстав для скасування розпорядження №3, оскільки постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року по справі 2а/549/11 не стосується цього розпорядження та не містить зобов'язання щодо скасування вказаного розпорядження (а.с. 14).

Судом досліджена копія листа Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 05.01.2018 року № 01-28/3-1 про надання інформації позивачу щодо витрат на фінансування охорони скульптурних фігур державної частини Музейного фонду України, які є фрагментами Пам'ятника засновникам Одеси (а.с. 15-16).

Також судом досліджена копія постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-259/10/1570, яка набрала законної сили 13 вересня 2012 року, якою було відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування наказу Управління культури та туризму Одеської обласної державної адміністрації від 17.08.2007 року № 186 «Про передачу експонатів у тимчасове зберігання»; визнання дій начальника управління такими, що перевищують повноваження; зобов'язання прийняття термінових заходів щодо повернення об'єктів Державної частини Музейного фонду України бронзових фігур князя графа П. Зубова, інженера - Ф. де Волан, віце-адмірала Й.М. де Рібаса, Г.А. Потьомкіна -Таврійського, до Одеського історико-краєзнавчого музею (а.с.61-67).

Судом досліджена облікова картка об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини Монумент засновникам м. Одеси (а.с. 88-96), а також рішення виконкому Одеської міської ради № 271 від 10.06.2010 року «Про створення колегіального дорадчого органу з питань охорони обєктів культурної спадщини (Координаційний центр) при виконавчому комітеті» (а.с. 129-133).

Також судом досліджена копія листа Міністерства культури України від 07.11.2014 року на адресу ОСОБА_1 (а.с. 185), яким надіслано витяг із Протоколу Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України від 08.10.2014 року № 4/14 в частині, що стосується пам'ятника засновникам м. Одеси, розташованого на площі Катерининська, у м. Одеси (а.с.186-187).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово позивача та представника відповідача та, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.

Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 13 цього Закону, об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 495, Міністерство культури України (Мінкультури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини.

Згідно з ст. 14 цього Закону, занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:

а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського

товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 цього Закону, об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної

спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, занесення об'єкта культурної спадщини як пам'ятники місцевого значення до реєстру проводиться Міністерством культури України в межах, компетенції, визначених Законом та положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1760 затверджено Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Відповідно до п.п.2-4 цього Порядку, на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Так, суд встановив та підтверджено матеріалами справи, що для вирішення питання щодо звернення до Міністерства культури України щодо внесення змін до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та виготовлення необхідної документації об'єкту культурної спадщини пам'ятник «Засновникам міста Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі було проведено засідання колегіального дорадчого органу з питань охорони об'єктів культурної спадщини - Координаційна рада при виконавчому комітеті Одеської міської ради.

Відповідно д Положення, затвердженого рішенням виконкому Одеської міської ради № 271 від 10.06.2010 року, Координаційна рада - дорадчим органом з питань щодо охорони культурної спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що п. 6 Протоколу №2 від 16.08.2013 року Координаційною радою розглянуто питання та прийнято рішення про ініціювання звернення до Міністерства культури України в частині включення в Державний реєстр нерухомих пам'яток України пам'ятника «Засновникам міста Одеси» на Катерининській у міста Одесі який не є об'єктом культурної спадщини, за видом монументального мистецтва та історії виготовлення необхідної документації та надання Міністерству культури України.

Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 затверджено Порядок обліку об'єктів культурної спадщини, який визначає процедуру обліку об'єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та форм власності.

Відповідно до п.п 1.2.-1.3 цього Порядку, облік об'єктів культурної спадщини - заходи, що здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини), спрямовані на виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію об'єктів культурної спадщини.

Облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).

Згідно з п. 3.4 цього Порядку, перелік затверджується рішенням органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та у місячний строк після затвердження надсилається до Мінкультури України разом з протоколом науково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради та документами, передбаченими у пункті 3.1 цього розділу.

Суд встановив, що Управлінням з питань об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради за результатами протоколу Координаційної ради було винесено розпорядження №3 від 20 серпня 2013 року, з метою виготовлення документації (облікової документації) та передачі цих документів для ініціювання питання щодо звернення до Міністерства культури України в частині внесення змін до державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Відповідачем надано суду облікова картка пам'ятника Засновникам м Одеси.

Дослідивши зміст цього розпорядження, повноваження Координаційної ради, суд дійшов висновку, що це розпорядження є тільки документом доручення щодо виготовлення облікової документації та не є актом суб'єкта владних повноважень, виданий в межах виконання управлінських та владних повноважень відповідача.

Тому, виходячи із правової природи розпорядження № 3 від 20.09.2013 року №01-19/151р «Про визнання пам'ятника «Засновникам Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі, як щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та подальшого занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України», суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування, оскільки як документ доручення він вичерпав свою дію після виготовлення облікової документації на пам'ятника Засновникам м Одеси.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження відповідач порушив постанову Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року №1181 «Деякі питання спорудження (створення) пам'ятників і монументів», наказ Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 року №231806 «Порядок спорудження (створення) пам'ятників і монументів» та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», оскільки пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Щодо позовних вимог при виключення з Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини споруду під назвою «Засновникам Одеси» на площі Катеринінській у місті Одесі, суд також доходить висновку щодо відмови у їх задоволенні, з огляду на таке.

Відповідачі та Міністерство культури України у своїх відзивах та письмових поясненнях надали суду інформацію, що не було прийнято жодних документів про визнання об'єкта під назвою «Засновникам Одеси» щойно виявленим об'єктом культурної спадщини та не включений до державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Також, позивачем надано суду лист Міністерства культури України від 07.11.2014 року вих. №1399/10-2/53-14, разом з яким позивачу надіслано Витяг з протоколу Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України від 08.10.2014 року №4/14, згідно з якого вбачається, що занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини Одеської області, а саме: пам'ятника «Засновникам міста Одеси» на площі Єкатерининській у м. Одесі, враховуючи складну суспільно-економічну ситуацію в Україні, шляхом відкритого голосування членами комісії було вирішено повернутись до розгляду питання занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України після досягнення стабілізації в громадсько-політичному житті України.

Таким чином, матеріалами справи достовірно встановлено, що облікова документація щодо пам'ятника «Засновникам міста Одеси» Міністерством культури України не була розглянута по суті та відповідне рішення щодо включення цього об'єкта до реєстру нерухомих пам'яток не було прийнято, а тому, відсутні правові підстави для виключення цього об'єкту з державного реєстру нерухомих пам'яток України та Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини споруду під назвою «Засновникам Одеси» на площі Катеринінській у місті Одесі.

При тому, суд звертає увагу, що позивач помилково трактує приписи ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки відповідно до ч. 2 ст. 14 цього Закону, об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

Між тим, матеріалами справи підтверджено, що рішення або повідомлення щодо визнання цього об'єкта (надання йому статусу) як об'єкт культурної спадщини щойно виявлений не було прийнято уповноваженим органом.

Стосовно тверджень позивача щодо невиконання відповідачем - Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради постанови Одеського апеляційного адміністративного суду по справі, суд зазначає, що зазначеним рішенням суду визнано нечинним рішення Одеської міської ради від 27 червня 2006 року № 97-V «Про переміщення пам'ятника місцевого значення - пам'ятника «Потьомкінцям - нащадки» та рішення Одеської міської ради від 04 липня 2007 року № 1401-V «Про комплексну реставрацію та благоустрій Катерининської площі м. Одеси з відтворенням її історичного вигляду», в частині щодо відтворення пам'ятника «Засновникам Одеси», що жодним чином не стосується оскаржуваного по даній справі розпорядження.

Тому, враховуючи, що на час розгляду справи відсутні докази розгляду документів, вчинення дій відповідачами та третьою особою щодо внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини та відповідного реєстру, аргументи позивача про те, що узаконення пам'ятника Катерині-ІІ «Засновникам міста Одеси» порушує її конституційні права на правдиву історичну спадщину та йде всупереч інтересам позивача, національним почуттям як представника українського народу, відхиляються, оскільки вони не підтверджені встановленими у справі обставинами.

Аргументи позивача щодо видатків бюджету міста Одеси за період з 2008 року по 2017 рік на тимчасове зберігання музейних предметів (Йосипу де Рібасу, Францу де Волану, Григорію Потьомкіну Ю. та Платону Зубову) також відхиляються, оскільки вони не відносяться до предмету доказування у цій справі.

Враховуючи вищевикладені встановлені та з'ясовані судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами ст. 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: 65044, АДРЕСА_1) до Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26343789, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Катерининська,14), Управління культури, національностей, релігій та оборони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40055626, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів Міністерство культури України (код ЄДРПОУ 37535703, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка,буд.19) про виключення з Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини споруду під назвою «Засновникам Одеси» на площі Катеринінській у місті Одесі; визнання протиправним та скасування розпорядження №3 від 20.09.2013 року №01-19/151р «Про визнання пам'ятника «Засновникам Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі, як щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та подальшого занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України», - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 12» листопада 2018 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.