Рішення № 77759370, 29.10.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1407/18

Провадження № 2-а/304/28/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 304/1407/18 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про зміну заходу стягнення у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 18 вересня 2018 року відносно нього заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 винесено постанову про порушення митних правил № 3145/30500/18, згідно якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 470 МК України, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двісті неоподаткованих мінімумів громадян на суму 3 400 грн. Вказана постанова була винесена на підставі протоколу про порушення митних правил № 3145/30500/18, складеного працівником Закарпатської митниці ДФС 19 липня 2018 року, тобто у той час, коли він заїхав в якості пасажира із Словаччини в Україну в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС на автомобілі марки «Peugeot 307», р/н НОМЕР_4. Так, до протоколу ним було приєднано копію заяви на ім'я в.о. начальника Закарпатської митниці ДФС, в якій останнього було повідомлено про поломку автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito», р/н НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, та неможливість вивезти такий у визначені законодавством строки. Крім цього, 23 липня 2018 року вказаний транспортний засіб він вивіз за межі митної території України та з метою надання ДФС підтверджуючих документів ремонту останнього, перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманою травмою взято участь у розгляді справи про порушення митних правил, призначеної на 07 вересня 2018 року. У подальшому, з'явитися на розгляд справи 18 вересня 2018 року у нього не було можливості через погане самопочуття у зв'язку з отриманою травмою. Оскільки він виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України, тобто повідомив в.о. начальника Закарпатської митниці ДФС про поломку автомобіля та неможливість у визначений законодавством строк вивезення такого, тому вважає, що в його діях відсутні ознаки порушення митних правил. Враховуючи, що при розгляді справи про порушення митних правил посадовою особою не з'ясовано обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, а саме не взято до уваги те, що він протягом року до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, на даний час тимчасово не працює, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, відтак просить змінити захід стягнення, призначений йому 18 вересня 2018 року постановою у справі про порушення митних правил № 3145/30500/18 за ч. 2 ст. 470 МК України, - на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження закрити.

Відповідно до ч. 6 ст. 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, хоча про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 268 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Частина 1 статті 494 цього Кодексу передбачає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Встановлено, що 19 липня 2018 року о 08 годині 31 хвилині в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_1, у якому у якості пасажира з Словаччини до України слідував громадянин України ОСОБА_1. У ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Департаменту митної справи ДФС України встановлено, що 06 липня 2018 року о 18 годині 41 хвилині ОСОБА_1 через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_3, кузов НОМЕР_5, в митному режимі «транзит». Станом на 19 липня 2018 року вказаний транспортний засіб з митної території України вивезеним чи поміщеним в інший митний режим не значився, відтак цього ж дня відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 3145/30500/18 та повідомлено його про час та місце розгляду справи.

Також встановлено, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, був вивезений ОСОБА_1 за межі митної території України 23 липня 2018 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС.

Крім цього встановлено, що 18 вересня 2018 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 винесено постанову у справі про порушення митних правил № 3145/30500/18, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 470 Митного Кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 3 400 гривень (а. с. 9-11).

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на відсутність у його діях ознак порушення митних правил та порушення відповідачем вимог ст. 489 МК України, а саме не врахування під час розгляду справи відносно нього обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.

Так, відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ч. 1 ст. 381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 1 ст. 192 цього Кодексу визначено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України № 1118 від 17 листопада 2005 року, встановлено, що обставини непереборної сили - це смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Положеннями п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31 травня 2012 року (далі - Порядок) визначено, що аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Відповідно до пункту 3 Порядку залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Також Порядок передбачає обов'язок особи, яка відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), звернутись до митного органу із відповідною заявою.

З позовної заяви та оскаржуваної постанови вбачається, що 18 липня 2018 року ОСОБА_1 подав письмову заяву до Закарпатської митниці ДФС про поломку ввезеного ним автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1.

Однак, будь-яких доказів, які б підтверджували факт аварії, дії обставин непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, позивачем не надано та матеріали справи не містять. Крім цього, вказана заява подана після закінчення встановленого строку транзитного перевезення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_3 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення більше, ніж на 1 добу, але менше 10 діб, факт аварії, дії обставин непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб ним не доведено, заяву про неможливість вивезти транспортний засіб подав після закінчення встановленого строку транзитного перевезення, відтак суд приходить до висновку про наявність в його діях ознак порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 470 МК України.

Що стосується позовної вимоги позивача про зміну заходу стягнення, призначеного оскаржуваною постановою та звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України, обмежившись усним зауваженням, та закриття провадження у справі, суд приходить до наступного.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема статтею ст. 22, передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Таким чином, законодавцем надано право звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням, саме органу (посадовій особі), уповноваженому вирішувати справу про адміністративне правопорушення. У даному випадку таким органом виступає Закарпатська митниця ДФС.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд вправі змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Проте, суд не вправі звільнити особу від адміністративної відповідальності, тим самим підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Санкція ч. 2 ст. 470 МК України передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400 грн. без альтернативи.

Отже, суд не може перебрати від державного органу дискреційні повноваження та змінити захід стягнення, передбачений ч. 2 ст. 470 МК України, звільнивши правопорушника від відповідальності, вийшов за межі вказаної статті.

Щодо посилання ОСОБА_1 про недотримання посадовою особою митного органу вимог ст. 489 МК України, тобто не з'ясування обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність (що він протягом року до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, на даний час тимчасово не працює, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей), то суд таке до уваги не бере, оскільки у оскаржуваній постанові міститься відмітка, що обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність позивача не встановлено.

Враховуючи вищенаведене та те, що зазначені у позові ОСОБА_1 доводи достатніми підставами для задоволення позову слугувати не можуть, відтак суд приходить до висновку про необхідність залишення оскаржуваної позивачем постанови без змін, а позовної заяви без задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 90, 95, 192, 381, 460, 470, 487, 489, 491, 494, 530 МК України, ст. 22 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 5, 19, 20, 25, 73-74, 77-78, 90, 241-246, 268, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

постанову у справі про порушення митних правил № 3145/30500/18, винесену заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 18 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 89232, АДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 89424, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, №20; код ЄДРПОУ 39515893) про зміну заходу стягнення у справі про порушення митних правил - без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 286 КАС України, подається у письмовій формі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий:Ганько І. І.