Рішення № 77753977, 01.11.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3382/18

Провадження № 2/219/1498/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року Артемівський міськрайоний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Харченко О.П.,

при секретарі Єлісеєвій С.Є.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

06.04.2018 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 93 років в м. Бахмут Донецької області померла мати позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Бахмутський МВ ДРАЦС ГТУЮ в Донецькій області 03.05.2017 року склав відповідний актовий запис № 560 та видав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1. Батьки позивача - подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_4 мали двох дочок: ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, інших дітей в родині не було. Разом з матір`ю ОСОБА_4 мешкала рідна сестра позивачки - ОСОБА_6, яка в шлюбі ніколи не перебувала і дітей не мала, та померла в один день з матір`ю - ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 68 років. В день смерті матері ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з двокімнатної квартири, загальною площею 49,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належало їй на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.03.1999 року. Позивачка у зв'язку з похилим віком, незадовільним станом здоров`я, значною відстанню між містами Даугавпілс (Латвія) та Бахмут (Україна), скрутним фінансовим станом не мала можливості прибути в Україну для особистого подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Тому, 24 жовтня 2017 року вона, бажаючи прийняти спадкове майно, вислала з Латвії в Україну поштове відправлення RR 548097642LV на адресу реєстрації місця проживання сусідки померлої матері - ОСОБА_3 документи, необхідні для відкриття нею у якості представника позивача спадкової справи. ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_1, звернулась 31.03.2018 року до Першої бахмутської державної нотаріальної контори для оформлення спадкової справи. Завідувач нотаріальної контори Шеллар В.Л. в листі від 31.03.2018 року за № 533/01-16 повідомила, що шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, передбачений ЦК України, пропущений, тому відкрити спадкову справу неможливо до визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини. Крім того, під час звернення до нотаріальної контори з'ясувалося, що ОСОБА_2 також бажає прийняти спадкове майно померлої ОСОБА_4 ОСОБА_2 не відноситься до родичів померлої першого ступеня споріднення, вона визнана судовим рішенням онукою померлої, бо ОСОБА_4 доводилася рідною сестрою її бабусі по матері, отже, ОСОБА_2 на відміну від позивачки, яка є рідною дочкою померлої, не відноситься до першої черги спадкоємців за законом. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Представники позивачки ОСОБА_3 (за довіреністю від 20.10.2017 року) та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи містяться заява про розгляд справи у їх відсутність, також зазначено, що на вимогах позову наполягають та просять їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача Бахмутської міської ради у судове засідання також не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглянути справу у його відсутність та прийняти рішення на власний розсуд.

Третя особа ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду заперечення, в яких вказує, що представник позивача ОСОБА_3, будучи сторонньою особою по відношенню до померлої, шляхом вчинення шахрайських дій має намір привласнити всі речі та нерухоме майно спадкодавця, вона запевнила ОСОБА_1 в тому, що вона в змозі оперативно і в короткий термін вирішити питання щодо спадщини в її відсутність. Тому, вважає такі дії з боку представника позивачки не припустимими та ставить під сумнів правомірність вчинення останньою будь-яких дій відносно спадкової справи. Просила розглянути справу без її участі (а. с. 45, 101, 102).

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується посвідкою про народження від 26.11.1946 року, батьками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а. с. 24).

29 серпня 1967 року ОСОБА_11 одружилася з ОСОБА_14, актовий запис № 18 та після одруження змінила прізвище на «Баранауска», що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (а. с. 25).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 (мати позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 93 років у м. Бахмут Донецької області, про що 03.05.2017 року складено відповідний актовий запис № 560 (а. с. 29).

У судовому засіданні також встановлено, що батьки позивачки мали ще одну доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкала разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (згідно довідки ПП «Вілс» № 2588 від 09.11.2017 року (а. с. 31), в шлюбі ніколи не перебувала і дітей не мала.

Сестра позивачки ОСОБА_6 померла в один день з матір`ю - ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 68 років, про що 03.05.2017 року був складений відповідний актовий запис № 559 та видано Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а. с. 30).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири, загальною площею 49,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належало їй на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане 11 березня 1999 року Госпрозрахунковим бюро по приватизації житла при відділі по обліку та розподілу житлової площі Артемівської міської ради згідно з розпорядженням від 11.03.1999 р. № 14014. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано Артемівським бюро технічної інвентаризації 16.03.1999 року за реєстровим номером 51-11921 (а. с. 32).

Згідно ч. 3 ст. 1220 ЦК України, якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.

Позивачка у зв'язку з похилим віком, значною відстанню між містами Даугавпілс (Латвія) та Бахмут (Україна), скрутним фінансовим станом не мала можливості прибути в Україну для особистого подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, а також те, що спадкове майно належало двом спадкодавцям, то позивачка ОСОБА_1 20 жовтня 2017 року за місцем свого проживання - в Латвійській республіці, оформила у присяжного нотаріуса дві окремі заяви про прийняття спадщини після матері - ОСОБА_4 та після сестри - ОСОБА_6 (а. с. 84. 114). На обох заявах у якості їх отримувача була зазначена нотаріус Полєжаєва Г.М., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Але фактично позивачка ОСОБА_1, вказані заяви разом з іншими документами вислала з Латвії в Україну 24.10.2017 року поштове відправлення RR 548097642LV (а. с. 35) на адресу реєстрації місця проживання сусідки померлої матері - ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), бо саме вона повідомила її про смерть близьких людей та поховала їх відповідно до її розпоряджень.

ОСОБА_3, діючи на підставі генеральної довіреності від 20.10.2017 року, посвідченої присяжним нотаріусом Латгальського окружного суду Інесе Мороза та зареєстрованого в реєстрі актів і засвідчень за № 2899 (а. с. 15-20), від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1, звернулась до Першої бахмутської державної нотаріальної контори для оформлення спадкової справи.

Як вбачається з листів завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори Шеллар В.Л. від 26.01.2018 № 182/01-16 та від 31.03.2018 № 533/01-16, позивачко був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тому відкрити спадкову справу до поновлення судом додаткового строку неможливо (а. с. 36, 89).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, додатково наданими позивачем та її представником документами, а також копією спадкової справи № 405/2017, яка була надіслана на запит суду 01.11.2018 року завідувачем Першої бахмутської державної нотаріальної контори (а. с. 104-145).

Згідно з повідомленням завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори № 2238/01-16 від 21.09.2018 року, Першою бахмутською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, за номер у нотаріуса 405/2017 від 24.10.2017 року, а також була заведена спадкова справа на майно ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, за номером у нотаріуса 100/2017 від 17.11.2017 року (а. с. 96-98).

Крім того, під час звернення ОСОБА_3 до нотаріальної контори з метою відкриття спадкової справи з`ясувалось, що ОСОБА_2 також бажає прийняти спадкове майно померлої ОСОБА_4. ОСОБА_2 звернулась до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_4 Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.01.2018 року, яке набуло чинності 11.02.2018 року, вона була визнана онукою померлої ОСОБА_4.

З тексту рішення вбачається, що ОСОБА_2 не відноситься до родичів померлої першого ступеня споріднення на відміну від позивачки, яка є рідною дочкою померлої, а тому не відноситься до першої черги спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

У ч. 5 ст. 1268 ЦК України, закріплено право спадкоємця на спадщину з часу її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України особа, яка не прийняла спадщину у встановленому законом порядку, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно зі ст. 1272 ч. 3 ЦК України, суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, може визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, якщо визнає поважними причини, з яких було пропущено встановлений законом шести місячний строк.

Суд вважає, що обставини, з яких було пропущено цей строк, є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій по прийняттю спадщини.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи позивачем було обґрунтовано доведені ті обставини, на які вона посилалася як на підстави своїх вимог.

До того ж, суд, оцінюючи твердження третьої особи ОСОБА_2 про те, що представник позивача ОСОБА_3, представляючи інтереси ОСОБА_1, має на меті привласнити всі речі та нерухоме майно спадкодавця, відноситься до них критично, оскільки на підтвердження цього суду не було надано ніяких доказів, та це є лише її припущеннями.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а тому суд визначає позивачу - спадкоємцю за законом додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 4, 9, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа ОСОБА_2, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, задеклароване місце проживання: АДРЕСА_4, паспорт НОМЕР_5 виданий 23.02.2009 року Даугавпілським відділення УДГМ, додатковий строк, достатній для подання заяви в межах двох місяців про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О.П.Харченко