Рішення № 77753839, 06.11.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Черкаси справа № 925/1038/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - Чичиркози О.М. за довіреністю, відповідача - Гончаренка О.В. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації про стягнення 127339 грн. 66 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Черкаської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації про стягнення 127339 грн. 66 коп. боргу по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг на пільговій основі за період січня - грудня 2017 року та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем в період з січня 2017 року по грудень 2017 року надавалися телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення на пільгових умовах відповідно до законодавства, які позивачу в повному обсязі не відшкодовані.

Ухвалою суду від 05.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1038/18, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, зобов'язано відповідача у встановлений строк надіслати суду відзив на позов, а позивача - відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз'яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Копії ухвали суду від 05.10.2018 року направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві, їм вручені, що підтверджується відповідними повідомленнями відділень поштового зв'язку про вручення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 76, 77).

Відповідач 22.10.2018 року подав відзив на позовну заяву (вх. № 31326/18), в якому просив у задоволенні позову відмовити через неправомірність вимог. Так, відповідач зазначив, що рішенням Лисянської районної ради від 22.12.2016 №12-05/VII «Про районний бюджет на 2017 рік» субвенції по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі не передбачені. Пред'явлення позову до відповідача є безпідставним, оскільки відповідач дотримується приписів законодавства і не може взяти на себе зобов'язання, які суперечать чинному законодавству. Дана заборгованість виникла у зв'язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» кошти на відшкодування витрат за надані послуги зв'язку окремим категоріям громадян не передбачені. Відповідно договір про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку на 2017 рік не укладався. Відповідач, який є головним розпорядником коштів, не має змоги погасити заборгованість в заявленій у позові сумі за надані послуги зв'язку за 2017 рік пільговим категоріям громадян. У разі врегулювання питання щодо фінансування видатків за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян на державному рівні, відповідач сплатить всю суму заборгованості перед позивачем. До того ж, відповідач фінансується з державного бюджету, а отже здійснити будь-яку виплату самостійно без надходження видатків і субвенцій з бюджету не має права.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити повністю з підстав і в розмірі, зазначених у позовній заяві, представник відповідача позов не визнав і просив суд у його задоволенні відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

Позивач звернувся до Голови Черкаської обласної державної адміністрації з листом № 31200-05-1957 від 30.12.2016 року «Щодо фінансування послуг зв'язку з видатків місцевих бюджетів», до якого додав Інформацію щодо прогнозованої суми компенсації за послуги зв'язку на 2017 по Черкаській області (а.с. 14-15).

Листом № 71і200-05-177 від 05.01.2017 року позивач направив відповідачу проект договору про порядок відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, який просив підписати та повернути (а.с. 16-17).

Протягом 2017 року позивач надавав телекомунікаційні послуги споживачам, у тому числі пільгових категорій, і щомісяця звертався до відповідача з відповідними листами №71і200-05-163 від 06.02.2017 року, №71і200-05-307 від 07.03.2017 року, №71і200-05-399 від 06.04.2017 року, №71і200-05-428 від 10.05.2017 року, №71і200-05-450 від 07.06.2017 року, №71і200-05-495 від 10.07.2017 року, №71і200-05-518 від 25.08.2017 року, №71і200-05-537 від 11.09.2017 року, №71і200-05-580 від 11.10.2017 року, №71і200-05-583 від 06.11.2017 року, №71і200-05- від 04.12.2017 року, №71і200-05-18 від 10.01.2018 року про погодження вартості наданих послуг згідно з формою «2-пільга» та із актами звіряння за формою « 3-пільга» .

Як вбачається із актів звірок взаєморозрахунків форми « 3-пільга», розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, розрахунку видатків форми «2-пільга», на виконання вимог законодавства із надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, позивачем у період з січня 2017 року по грудень 2017 року надані послуги пільговим категоріям абонентів на загальну суму 127339,66 грн., акти щомісяця направлялися/вручалися відповідачу (а.с. 18-56).

Позивач здійснив щомісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (а.с. 57-68).

З розрахунків позивача вбачається, що відповідач відшкодування наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 127339 грн. 66 коп. Стягнення цієї заборгованості є предметом спору у справі, що розглядається.

Згідно з рішенням Лисянської районної ради від 22.12.2016 року №12-05/VII «Про районний бюджет на 2017 рік» та Додатком № 3 до цього рішення «Розподіл видатків Лисянського районного бюджету на 2017 рік» субвенції по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі не передбачались (а.с. 81-91).

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із актів цивільного законодавства, а саме - Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства», «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з преамбулою Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», цей Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Статтею 19 названого Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законами України від 22.10.1993 № 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 № 796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 № 203/98-ВР "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв'язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).

Згідно з ч.6 ст. 48 БК України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 БК України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Закон України «Про телекомунікації» та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Постановою Кабінета Міністрів України від 04.03.2002 N 256 затверджено «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету». Цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг. Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр). Згідно з пунктами 10, 11 Реєстру, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій і включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, зокрема - Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, Статуту та внутрішніх актів товариства. Згідно з п. 2.2.1. Статуту товариства, одним із його видів діяльності є надання телекомунікаційних послуги споживачам.

Черкаська філія публічного акціонерного товариства «Укртелеком» є відокремленим підрозділом публічного акціонерного товариства, не має статусу юридичної особи і здійснює від імені товариства публічного акціонерного товариства частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва.

Відповідач - Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації в особі його керівника є головним розпорядниками коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

У період з 01 січня по 31 грудня 2017 року позивач надав послуги зв'язку споживачам, які проживають на території Лисянського району Черкаської області та які, згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян на загальну суму 127339 грн. 66 коп. Відповідач зазначені витрати позивачу не відшкодував, що і стало підставою звернення до суду. Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем доведено і підтверджено належними і допустимими доказами, відповідачем - не спростовано.

З огляду на викладене вище суд вбачає, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 509, ч.ч. 3,4 ст. 11 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Позивач є суб'єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на вищезазначене, у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1, ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з відповідача 127339 грн. 66 коп. боргу по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг на пільговій основі за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, відсутність бюджетного фінансування відповідача на проведення відшкодування за надані пільги з послуг зв'язку та оплату заборгованості, яка утворилась, не звільняє його від виконання обов'язків згідно із законодавством.

Доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком», в тому числі і через відсутність субвенції на 2017 рік на проведення відшкодування за надані пільги з послуг зв'язку та оплату заборгованості, яка утворилась станом на 01.01.2018 року, суд вважає необґрунтованими і з цих підстав відхиляє.

При постановленні рішення суд також керується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.04.2018 у справі № 906/621/17 провадження № 12-47гс18, які відповідно до норм ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язкові для врахування іншими судами.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог законодавства суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і з зазначених вище підстав задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1910 грн. 09 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи 03195725, місцезнаходження: 19300, Черкаська область, смт. Лисянка, пл. Миру, буд. 30 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», ідентифікаційний код юридичної особи 01181877, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 34, р/р 26003012261801 в ПАТ «Альфа Банк» м. Київ, МФО 300346 - 127339 грн. 66 коп. заборгованості по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг на пільговій основі, 1910 грн. 09 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 листопада 2018 року.

Суддя В.М. Грачов