Рішення № 77750237, 01.11.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7065/17

Номер провадження 2/404/1010/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді -Панфілової А.В.

при секретарі - Мосійчук А. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 16612, 94 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 24.02.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір б/н про отримання кредиту в розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .

Стверджується, що відповідач станом на 24.10.2017 р. порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 16612, 94 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту 3241,61 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 1273, 99 грн., заборгованість по пені -10830,06 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 767, 28 грн. та просить стягнути сплачений судовий збір в сумі 1600 грн.

До судового засідання представником позивача надано клопотання про розгляд справи без їх участі та підтримку позовних вимог (а. с. 33 ).

До судового засідання відповідачем надано відзив на позовну заяву з посиланням, що не заперечує факту отримання даної банківської картки.

Однак, не відомо чи встановлений на ній кредитний ліміт. Картку отримувала виключно для отримання платежів.

Анкету-заяву заповнював працівник банку, пояснивши, що це необхідно для отримання картки, і сам вписав її дані. Про те, що було встановлено бажаний кредитний ліміт в сумі 3300 гривень, дізналась з позовної заяви. Доказом того, що не замовляла ніяких кредитних коштів є відсутність в Анкеті - заяві будь-яких позначок щодо суми кредитного ліміту, а також відсутність позначок щодо бажаної для отримання кредитної картки.

Категорично заперечує факт часткового погашення кредиту, оскільки відповідно до наданої їй довідки 06.05.2015 року заборгованості перед банком у неї не має, тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Посилається на пропуск строку позовної давності у зв»язку з чим вважає вимоги банку безпідставними і такими , що не підлягають задоволенню.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 та 2 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Шляхом встановлення кредитного ліміту та видачі платіжної картки банк лише надає своїм клієнтам право отримати кредит. І обов'язок повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування ним виникає лише у випадку отримання готівки або використання іншим способом кредитних коштів.

Відповідно до частини 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ПАТ КБ «Приват Банк» надав пояснення на відзив, відповідно до яких зазначено , що строк дії картки , отриманої відповідачем до листопада 2017 року , звернувся до суду банк 31.10.17 року , тобто до спливу строку позовної давності, що спростовує доводи відповідача , щодо пропуску строку позовної давності.

Судом встановлено наступні факти.

Сторони перебували у договірних правовідносинах, що підтверджується фактом укладення договору та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, тарифами банку б\н від 24.02.2012 року ( а.с. 8).

Згідно позовних вимог та довідки (а.с.2-4, 5-7 ) заборгованість станом на 24.10.2017 р. - 16612, 94 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту 3241,61 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 1273, 99 грн., заборгованість по пені -10830,06 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 767, 28 грн.

При укладенні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією і сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець

зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених

договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Дослідивши матеріали справи , оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову повністю.

Заповнення Анкети - заяви здійснено 24.02.2012 року( а.с. 8).

Банк не вказує ні номеру картки, яку отримала відповідач, ні номеру рахунку з якого отримані чи іншим чином використані гроші та на який вони мали б бути повернені. Відсутнє таке посилання і в доданому до позову розрахунку заборгованості.

Позивачем надано до суду розрахунок заборгованості станом на 31.12.2015 року, та розрахунок інший за період з 01.01.2016 року по 24.10.17 року ( а.с. 5 та 6-7).

Наведене в позовній заяві твердження про отримання відповідачем саме кредитної картки «Універсальна» і ознайомлення її з Умовами та правилами надання банківських послуг і саме з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» у зв»язку з отриманням даної картки спростовується , наданою суду копією Анкети-заяви відповідно до якої не вказано який вид картки просила видати клієнт банку ОСОБА_2( а.с. 8).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. У випадку недодержання письмової форми такий договір є нікчемним, що визначено статтею 1055 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що укладений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Позивач стверджує, що не підписувала «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку».

Згідно з ст. ст. 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відсутні докази того, що підписуючи заяву-анкету відповідач мала на увазі саме Умови і правила надання банківських послуг, затверджені наказом від 06.03.2010 року та тарифи, на які посилається позивач та вони були надані відповідачу.

Саме тому, наведений розрахунок позивачем за договором, який за доводами позивача було укладено з відповідачем шляхом надання кредитної картки «Універсальна» на підставі анкета - заяви з кредитним лімітом 3300,00 грн. із сплатою річних на суму залишку заборгованості жодним чином не підтверджуються матеріалами справи, оскільки в анкета-заяві відповідач загалом не вказувала бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою , як і не вказувала тип платіжної картки.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо укладання кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення, а тому відповідно до п. 1 ч.2 ст. 76 ЦПК України анкета-заява не є належним доказом, який підтверджував би факт надання відповідачу кредитного ліміту в сумі 3300,00 грн.

Оскільки Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису Позичальника та не є складовою частиною кредитного договору. Розрахунок заборгованості за договором не є належним доказом у справі, оскільки ґрунтується на припущеннях, так як Банком не надано жодних первинних бухгалтерських документів, меморіального ордеру, що могли б свідчити про наявність заборгованості та сам факт надання кредиту.

З наданої банком довідки станом на 06.01.2015 року ОСОБА_2 не має заборгованості перед банком ( а.с. 114).

Дана довідка банком не спростовується жодним чином.

Відповідач стверджує , що з моменту отримання нею даної довідки вона інших карток не отримувала, жодних платежів по 100грн. щомісячно не сплачувала.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), якою підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг .

Тобто, Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

24.02.2012 року Відповідачем було підписано Анкету- Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У даній Анкеті-Заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

При цьому, надані банком умови та правила не підписані відповідачем, доказів з цього приводу банк не надавав.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає , що анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають Договір про надання банківських послуг, що надані позивачем дають підстави стверджувати про укладення договору, але позбавляють суд можливості визначити інші умови даного договору.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висвітленої в рішенні «Стаббініс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року, строк позовної давності переслідує кілька важливих цілей, а саме забезпечує правову визначеність і остаточність, захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які було б важко спростувати, і дозволяє уникнути несправедливості, яка може виникнути при прийняті судами рішень щодо подій, що мали місце в далекому минулому на підставі доказів, які з часом можуть стати ненадійними і недостатніми.

За даних обставин , суд приходить до висновку , що позов задоволенню не підлягає у зв»язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

При цьому , суд не розглядає заяву відповідача щодо застосування строку позовної давності, у зв»язку з відмовою в позові по іншим підставам по суті позову.

Відповідно до ст. ст.134,142 ЦПК України, суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача в розмірі 330 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 258, 267, 526, 530, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 134-142, 265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 ( ІПН- НОМЕР_1, 25000, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Судові витрати залишити по їх фактичному понесенню сторонами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда