Рішення № 77746128, 09.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2018 року № 826/7285/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України

про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати неправомірними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3 000 грн. у розрахунку на місяць, за період з 07.11.2015 по 21.01.2016 на загальну суму 17906, 70 грн.;

- стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 21.01.2016 на суму 17906, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 22.05.1999 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 08.06.2017 проходив службу в лавах Національної поліції України.

Відповідно до наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 03.01.2015 №3 та довідки Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.07.2017 №1857/42-12/01-2017 підполковник поліції ОСОБА_1 в період з 21.07.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 11.02.2016, з 08.07.2016 по 08.06.2017 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.

Проте, за період з 07.11.2015 по 21.01.2016 позивачу не сплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Згідно з розрахунком наведеним в адміністративному позові позивач просив стягнути на його користь з відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за листопад 2015 року- 5880,00 грн.; за грудень 2015 року - 7350,00 грн.; за січень 2016 року- 8528,00 грн.; загальна сума складає - 17 906,70 грн.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

06.06.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач у позові не зазначає до якої категорії осіб зазначених в постанові КМУ від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції», наказі МОУ від 02.02.2015 №49 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції» позивачу необхідно було сплатити винагороду за участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 19.01.2016. Позивач у позовній заяві лише цитує положення КМУ від 31.01.2015 №24. Разом з тим, відповідач зазначає, що постановою та наказом регламентувався порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам, який не поширюється на поліцейських. Крім того, Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади. В свою чергу відповідач не отримував фінансування на виплати винагороди в спірний період. Порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції саме поліцейським передбачений постановою КМУ від 20.01.2016 №18 (зі змінами постанова КМУ №38 від 27.01.2016). На виконання вказаної постанови наказом МВС України від 06.04.2016 №259 була затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період під час проведення антитерористичної операції. Порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції в період з 07.11.2015 по 04.02.2016 для поліцейських був неврегульований. Таким чином, відповідач вважає, що виплата поліцейським винагороди за участь в антитерористичній операції здійснюється з 04.02.2016, а тому заборгованість щодо виплати позивачу вказаної винагороди у відповідача відсутня.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №826/7285/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1, у період з 07.11.2015 по 21.01.2016 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Управління внутрішньої безпеки в Луганській області ДВБ НП України, про що свідчить довідка від 22.03.2018 року №764/42-12/03-2018 видана Департаментом внутрішньої безпеки Луганського Управління Національної поліції України.

Відповідно до посвідчення від 16.07.2015 серії МВ №031842 позивач є учасником бойових дій.

Згідно з інформацією зазначеною у довідці від 22.03.2018 №68 про нараховане грошове забезпечення заступнику начальника УВБ в Луганський області ДВБ НПУ підполковнику поліції ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 нараховано грошове забезпечення:

- за листопад 2015 року в сумі 5 880,00 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 7 350,00 грн;

- за січень 2016 року в сумі 8 528,00 грн.

Винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції згідно з довідкою від 22.03.2018 №71 складає:

- за листопад 2015 року не нараховувалась;

- за грудень 2015 року не нараховувалась;

- за січень 2016 року нарахована в сумі 1 083,87 грн.

Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 21.01.2016 в сумі 17 906,70 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 №638-VI, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114, постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 року №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», наказом МВС України від 03.02.2015 №123.

Законом України «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) №638-VI встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

Пунктом 2 «Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01.05.2014 виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (чинної до 21.01.2016 року) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 000,00 грн. на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 000,00 грн. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Згідно з пунктом 2 вказаної постанови військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 3 даної постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1; розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.

Відповідно до пункту 6 постанови визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 000,00 грн., у розрахунку на місяць.

Наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (був чинний до 18.03.2016).

Згідно з пунктом 6 розділу 1 вказаного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».

Пунктами 1, 2, 3, 7 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення антитерористичної операції за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000,00 грн. на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 000,00 грн.

Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується:

- журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

- бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим),

- рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є:

- бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об'єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об'єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання;

- запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

03.02.2015 МВС України видано наказ №123 «Про деякі питання відрядження до зони АТО», яким передбачено, зокрема, начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів, керівникам структурних підрозділів апарату МВС та підпорядкованих підрозділів під час підготовки наказів про відрядження до зони проведення антитерористичних операцій чітко визначати перелік завдань відповідно до зазначеного вище Закону, що покладаються на відряджену особу або відряджаються на підконтрольну Україні територію для виконання завдань відповідно до покладених на осбу функціональних обов'язків (пункт 1).

Відповідно до пункту 3 цього наказу начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів, керівникам структурних підрозділів апарату МВС та підпорядкованих підрозділів до 05 числа надавати до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС списик осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій.

Згідно з пунктом 4 наказу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС визначено забезпечити нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу апарату Міністерства, головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ДНДЕКЦ, ДДАІ, ДНДІ, ректорам вищих навчальних закладів та підпорядкованих МВС відповідно до наданих списків; виплату грошової винагороди здійснювати за наказами міністра внутрішніх справ або особи, яка його заміщує, начальників головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на залізницях, ректорів вищих навчальних закладів на підставі вмотивованих рапортів керівників підрозділів, погоджених керівником або заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, із зазначенням конкретних місць несення служби (населений пункт, блокпост) та бойових зіткнень.

З аналізу наведених норм вбачається, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 2 вказаної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №259 затверджено Інструкцію про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі Інструкція №259), а також визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».

Постанова №18 набрала чинності 21.01.2016 внаслідок чого Інструкція №259 застосовується до спірних правовідносин з 21.01.2016.

Пунктом 1 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що ця Інструкція визначає умови та розміри виплати винагороди поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення антитерористичних операцій та інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 2 цього розділу виплата винагороди здійснюється за місцем проходження служби поліцейського на підставі наказів про виплату такої винагороди.

Розміри винагороди в наказах зазначаються в гривнях.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції № 259 поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення антитерористичної операції та інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода:

1) за час перебування в межах визначеної зони (району) проведення воєнного конфлікту чи антитерористичної операції, інших заходів в умовах особливого періоду в розмірі 1 200,00 грн., у розрахунку на місяць;

2) у разі безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту), потрапляння під обстріли, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються поліцейськими, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою в розмірі 4 200,00 грн., у розрахунку на місяць.

Обрахунок проводиться шляхом ділення розміру винагороди на кількість календарних днів у місяці та множення на кількість днів безпосередньої участі (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції № 259).

За приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції №259 винагорода виплачується поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах під час проведення антитерористичної операції та інших заходах в умовах особливого періоду.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ даної Інструкції винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі поліцейських у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було виплачено винагороду за участь у антитерористичній операції за січень 2016 року в сумі 1 083,87 грн.

Позивач не оспорює факту здійснених на його користь зазначених виплат.

В своїй позовній заяві позивач вказує на обставини ненарахування та невиплати на його користь винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в загальній сумі 17 906,70 грн. за період з 07.11.2015 по 21.01.2016.

При цьому, позивач зазначає, що вказана сума складається з сум його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 21.01.2016 з урахуванням виплати за січень 2016 року у сумі 1 083,87 грн.

Наданою позивачем довідкою від 22.03.2018 №68 про нараховане грошове забезпечення підтверджується, що ОСОБА_1 нараховувались зазначені суми в якості грошового забезпечення. Окрім того, довідкою від 22.03.2018 №71 підтверджується факт нарахування позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за січень 2016 року в сумі 1 083,87 грн.

З огляду на наведенне, суд критично ставиться до посилань позивача на визначення ним загального періоду своєї участі в антитерористичній операції з дати його зарахування до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, оскільки вказаний проміжок часу є загальним періодом, що визначає участь позивача в проведенні антитерористичної операції.

Наразі безпосереднє залучення до проведення антитерористичної операції здійснюється на підставі відповідних рапортів керівництва структурного підрозділу у якому особа проходить службу, відповідно до яких проводиться нарахування та виплата винагороди за безпосередню участь у антитерористичній операції. Натомість, вищевказані підтверджуючі документи, щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим винагорода за безпосередню участь в таких заходах за вказаний період позивачу нарахована лише в вищенаведеному розмірі.

Таким чином, суд звертає увагу позивача, що наявність лише довідки Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 22.03.2018 №71 не є належним та допустимим доказом постійної безпосередньої, фактичної участі позивача в антитерористичній операції.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.18 в справі № 805/2527/17.

Будь-яких інших доказів та обґрунтованих пояснень, які б свідчили про те, що позивач виконував завдання керівництва штабу АТО, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та брав безпосередню, участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, позивач суду не надав, як і не зазначив про їх існування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова