Ухвала суду № 77739657, 01.11.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47198/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Чепізі Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Колесникова Ігоря Валерійовича про роз'яснення судового рішення винесеного за результатами розгляду провадження № 757/47198/18-к за клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жураківського Г. О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42017160000000054 від 20 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

09.10.2018 адвокат Колесников Ігор Валерійович звернувся до слідчого судді із з заявою про роз'яснення вказаного судового рішення, оскільки воно є незрозумілим та просив роз'яснити порядок його виконання, в частині застосованого основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та альтернативного у вигляді застави.

У судове засідання учасники розгляду не з'явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду заяви слідчим суддею.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації учасниками розгляду, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність не з'явившихся осіб.

Вивчивши заяву, судове рішення, яке заявник просить роз'яснити, клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2018 задоволено частково клопотання та застосувано до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 грудня 2018 року, але не більше ніж на строк проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42017160000000054 та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених частиною п'ятою ст. 194 КПК України, визначений розмір застави, порядок внесення таких коштів та наслідки у випадку не вчинення вказаної дії.

Законодавцем передбачено, а саме ст. 196 КПК України, що в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. Також, на слідчого суддю покладено обов'язок визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

При аналізі судового рішення, яке заявник просить роз'яснити, вбачається, що за своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, в ній чітко викладено мотиви прийняття рішення про часткове задоволення вимог та порядок виконання судового рішення, з урахуванням окрім іншого в вказаних вимог, що визначені у ст. 196 КПК України.

Так, заява адвоката йменується як заява про роз'яснення судового рішення (в порядку ст. 380 КПК України), разом з тим, дана заява за своїм змістом та доводами викладеними у ній, містить ознаки апеляційної скарги, оскільки адвокат вдається в аналіз мотивувальної частини ухвали та надає оцінку прийнятому судовому рішенню, що є недопустимим при вирішенні питання про роз'яснення судового рішення, в порядку ст. 380 КПК України.

Таким чином, вбачається намагання сторони захисту у поза процесуальний спосіб оскаржити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.10.2018 року та змінити її зміст, і розцінюється слідчим суддею, як намагання уникнути виконання судового рішення.

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та як наслідок у їх задоволенні вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 196, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволені заяви адвоката Колесникова Ігоря Валерійовича про роз'яснення судового рішення винесеного за результатами розгляду провадження № 757/47198/18-к за клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жураківського Г. О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42017160000000054 від 20 січня 2017 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя І.В. Литвинова