Ухвала суду № 77737509, 06.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/65/18 Справа № 695/3056/16-к Категорія: ч. 1 ст. 263 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12016250150000856 за апеляційною скаргою прокурора Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ромської національності, громадянин України, тимчасово проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

- 21.08.1999 Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Постановою Дубненського міського суду Рівненської області від 18.08.2000 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 20 днів;

- 19.04.2000 Луцьким міським судом Волинської області за ст. 141 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 23.07.2001р. звільнений по відбуттю строку покарання;

- 06.02.2002р. Апеляційним судом Київської області за п. «Б» ст. 93 (1960 року) , ч. 1 ст. 129 (2001 року), ст.. 70, 71 КК України в редакції Закону 2001 року до 14 років позбавлення волі;

- 01.02.2006р. Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 391 ч.3, ст.. 71 КК України до 10 років позбавлення волі;

- 31.08.2012 Славяносербським райсудом Луганської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнений 10.02.2016 року по відбуттю строку покарання, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладання обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_7 змінено з тримання під вартою на домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю цілодобово - до вступу вироку в законну силу за місцем його проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, та звільнено його з-під варти із зали суду.

Ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 527,76 грн.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.. 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 05.05.2016 близько 20 години, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, без передбаченого законом дозволу безоплатно отримав від ОСОБА_10 мисливську рушницю 12 калібру, 1949 року виготовлення, моделі ІЖБ-47 промислового виробництва стволи № 033, ців’є К№1069, а 01.07.2016р. близько 22 години виніс вказаний обріз із зазначеного будинку на проїзну частину вулиці Гоголя міста Золотоноша, де здійснив один постріл в асфальт. Після чого, ОСОБА_7 незаконно без передбаченого законом дозволу переніс зазначений обріз на територію вищевказаного домоволодіння де і зберігав його до вилучення близько 2 години ночі 02.07.2016 працівниками Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи № 1/1225 від 26.07.2016 вилучений обріз являється гладковствольною короткоствольною вогнепальною зброєю - обрізом гладкоствольної двохствольної мисливської рушниці 12 калібру, 1949 року виготовлення, моделі ІЖБ-47 промислового виробництва № 033 - стволи, К№ 1069-ців’є в конструкцію якої саморобним способом внесені зміни шляхом вкорочення стволів та видалення прикладу, який придатний для здійснення пострілів патронами до гладкоствольної мисливської зброї 12 калібру.

На вказаний вирок прокурором подано апеляційну скаргу в якій він, вважаючи його незаконним, просив скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок , яким призначити ОСОБА_11 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України 7 років позбавлення волі.

В зміненій апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції в іншому складі суду. При новому судовому розгляді призначене ОСОБА_7 судом першої інстанції покарання вважати м’яким. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що при розгляді провадження судом першої інстанції порушено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме не проведено допит обвинуваченого та не з’ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються та не роз’яснено наслідки судового розгляду в спрощеному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Пашковської Ю.П., яка підтримала змінену апеляційну скаргу прокурора у крмінальному провадженні, просила її задовольнити та підтримала клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; думки обвринуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8, які заперечили проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та проти задоволення зміненої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що змінена апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим та грунтуватись на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст.ст. 409, 410, 412 КПК України підставою для скасування вироку є неповнота судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглянуто судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України без дослідження доказів стосовно обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився давати покази.

Зі звукозапису судового засідання суду першої інстанції вбачається, що в ході судового розгляду прокурором, в порядку ст. 338 КПК України, було змінено пред’явлене ОСОБА_7 обвинувачення. Після з’ясування чи зрозуміле ОСОБА_7 нове обвинувачення та чи визнає він себе винуватим, судом першої інстанції було ухвалено продовжувати розгляд справи без дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та було досліджено лише характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_7. При цьому, прийнявши рішення про розгляд кримінального провадження в спрощеному порядку, судом першої інстанції не було з’ясовано , чи правильно обвинувачений розуміє зміст тих обставин, які ніким не оспорюються, не роз’яснено наслідки судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та не допитано обвинуваченого ОСОБА_7 щодо обставин вчиненого ним злочину, що є обов’язковим.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив істотні порушененя вимог кримінального процесуального закону та безпідставно розглянув кримінальне провадження у порядку ч. 3 чт. 349 КПК України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції під час судового провадження були допущені істотні порушеням вимог кримінального процесуального законодавства та неповнота судового розгляду, тому вирок суду слід скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого потрібно, дослідивши докази по справі, відповідно до вимог кримінального і кримінального процесуального законів, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, оскільки прокурором не доведені ризики , передбачені ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_7, перебуваючи на волі, буде ухилятись від суду.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 переховувався від суду в зв’язку чим відносно нього двічі постановлялися ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу до суду апеляційної інстанції, колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Так дійсно, апеляційним судом двічі постановлялись ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_7 до апеляційного суду Черкаської області.

При цьому, під час апеляційного розгляду було встановлено, та як пояснив сам обвинувачений ОСОБА_7, він тимчасово проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, після постановлення вироку Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, останній нетривалий час проживав у свої родичів в с. Білозір’я Черкаської області, а потім поїхав по місцю своєї реєстрації в м. Новомиргород, Кіровоградської області, провул. Транспортний , 6, що підтверджується ксерокопією паспорта, де і перебував постійно.

З огляду на зазначене, а також те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про місце реєстрації обвинуваченого ОСОБА_7, а наявні дані лише про місце його тимчасового проживання в. м. Золотоноша на час вчинення кримінального правопорушення, тобто суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості належним чином сповістити обвинуваченого про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому у колегії суддів відсутні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 ухилявся та переховувався від суду.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404, 405, ч.1 п.6 407, 412,415, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Змінену апеляційну скаргу прокурора Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 – відмовити.

Головуючий :

Судді :