Ухвала суду № 77735696, 09.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16258/18

Провадження № 2-з/638/396/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретаря Тарасової О. П.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася 02.11.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 серпня у місті Харков, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 72 А, кв.48) на підставі договору купівлі-продажу №1473 від 19.10.2018, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39555684, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31) та ОСОБА_2. Також заявник просить суд заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо висилення ОСОБА_1 (РНОКПП 265131920, паспорт серії МТ 413318, виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 01.09.2015, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ББ кв. 254), вселення будь-яких інших осіб, здійснювати заміну замків, вхідних дверей у квартирі АДРЕСА_1 серпня у місті Харков, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 72 А, кв.48) на підставі договору купівлі-продажу №1473 від 19.10.2018, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39555684, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31) та ОСОБА_2.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися в суд з позовними вимогами до ТОВ «Ей Ті Фінанс», державного реєстратора та ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності ТОВ «Ей Ті Фінанс» на нерухоме майно, що є предметом іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1 серпня у місті Харков, а також визнання за ОСОБА_1 Права власності на зазначену квартиру. ОСОБА_3 вже звертався до неї з вимогами звільнити в позасудовому порядку спірну квартиру, яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу №1473 від 19.10.2018, укладеного між ним та ТОВ «ЕЙ ТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39555684, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31), у разі її виселення в зі спірної квартири, заселення до неї інших осіб, а також відчуження її ОСОБА_3 ускладнять або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, з якими заявник має намір звернутися в суд.

Суд, відповідно до положень ст. 153 ЦПК України здійснює розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправя сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заява про забезпечення позову подана заявником до подачі самої позовної заяви. Суд, не зважаючи на вимоги ч.2 ст.149 ЦПК України, відповідно до якої забезпечення позову допускається до пред’явлення позову, вважає дану заяву передчасною, виходячи з наступного.

Із наданої суду заяви не зрозуміло яким чином буде ускладнено чи неможливо виконати рішення суду при задоволенні позову, виходячи зі змісту позовних вимог, у разі не накладення арешту на спірну квартиру. Крім цього, заявником не надано доказів щодо наявності реального ризику відчуження спірної квартири ОСОБА_2 Навпаки, ОСОБА_1 в своїй заяві зазначає, що ОСОБА_2 вимагав від неї звільнити спірну квартиру, що свідчить про намір останього користуватися нею, так як невиселення заявниці з квартири не заважає ОСОБА_2 її відчуження.

Щодо вимог заявника ОСОБА_1 заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо її висилення, вселення будь-яких інших осіб, здійснювати заміну замків, вхідних дверей у спірній квартирі то слід зазначити, що дії, які просить заборонити заявник, зокрема можуть вчинятися шляхом звернення до суду з позовом про виселення, а у випадку задоволення такого позову здійснюватися в межах виконавчого провадження (примусове виселення на підставі рішення суду), а також ОСОБА_2 на власний розсуд (вселення інших осіб, заміна замків та вхідних дверей) після можливого висилення заявниці на підставі рішення суду.

Отже суд не має права заборонити звертатися громадянам до суду для захисту своїх прав, а також забороняти виконання рішення суду, яке може бути прийняте у випадку звернення до суду, інакше будуть порушенні вимоги ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 16 ЦК України, які гарантують право кожного на звернення до суду для захисту порушених прав.

Вказане вище виключає можливість задоволення заяви про забезпечення позову у способи, визначені заявником.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 153 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за відповідною заявою, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвалу постановлено та надруковано суддєю у нарадчій кімнаті.

Головуючий: